Вірили в російську демократію, але знали, що РФ змінити буде дуже непросто, - нардеп 6 скликань ВР Кендзьор про вплив української діаспори у Росії в 1990-х роках

Про це він поділився у програмі "Власні назви з Мирославою Барчук" - серії розмов з українськими та західними інтелектуалами, письменниками, митцями, правозахисниками, де обговорюються, з одного боку, події та суспільні явища сьогодення, а з іншого – історичний контекст, який ці явища сформував. Проєкт спільно створюють український ПЕН та телеканал "Еспресо". 

"Коли наш комітет Верховної Ради тільки, як кажуть, розгортав свою роботу, втягувався у роботу, коли ми отримали інформацію і запрошення про те, що українство, яке розсипане, розсіяне було по всій нєобьятной родінє Совєтскому Союзу, що вони готуються нарешті об'єднатися в одну єдину потужну організацію. Звісна річ, що ми сформували таку урядово-парламентську делегацію, ви вже називали, велика делегація їхала. І ми їхали без перебільшення з певними надіями, адже 93-й рік, це вже позаду була вся ця історія із гекачепістами. Вже якісь дуже прогресивні і дуже обнадійливі промови і заяви робив тодішній президент Російської Федерації Єльцин", - згадує Кендзьор.

За його словами, на тлі обіцянок Єльцина про "життя у дружбі" Росії та України та того, що злочинів комуністичного режиму більше не повториться, діаспора вірила у російську демократію.

"Вірили в те, що насправді таке побратимство нарешті з Росією розпочнеться…  Ну і десь ми все-таки знали, ті люди вже з певним досвідом політичним, що таке Росія, що змінити Росію буде дуже і дуже непросто. Але все-таки, думаю "Ну, все, українство ось вирішило об'єднатися". З трибуни лунали цифри, що в Російській Федерації одні називали цифру 15 мільйонів, навіть звучала цифра 20 мільйонів. Ну, і ми ж розуміємо, що навіть, якщо 20 мільйонів, а напевно порахувати її ніхто не може, і не всі признавалися до свого історичного українського коріння. І тому об'єднати 20 мільйонів чи 15, чи навіть 10 мільйонів", - сказав громадський діяч.

"Та скільки б там не було, але об'єднати всіх в одну громаду, і щоб вона ожила, ця громада. Якби ми мали у середовищі Російської Федерації таку підтримку з боку нашої української громади, і не все собі могла би в такому випадку дозволити Кремлівська влада, бо розуміла би, що в середовищі їхньої держави є такий потужний аргумент, як українська діаспора. І ми з певною надією їхали. Хоч дуже швидко ці паростки цієї надії були абсолютно зруйновані", - додав Кендзьор.