Фільм Анастасії Фалілеєвої «Я померла в Ірпені» отримав нагороду на найбільшому в світі фестивалі короткого метру

Українська режисерка отримала нагороду за найкращий анімаційний фільм на Festival du court métrage de Clermont-Ferrand. Міжнародний фестиваль у Клермон-Феррані (Франція) є найбільшим в світі та найпрестижнішим майданчиком для короткометражного кіно.

«Цей тонкий фільм глибоко зворушує та кидає виклик традиційним установкам. Він занурює нас у подорож, яка досліджує емоційний, фізичний та духовний досвід переживання війни, як з особистого фокусу, так і з ширшої суспільної перспективи», — зазначили члени журі фестивалю у своєму стейтменті.

«Ця нагорода є важливою для всієї української кіноіндустрії, не лише для анімаційної галузі», — наголосила у своєму відеозверненні режисерка Анастасія Фалілеєва.

Фільм «Я померла в Ірпені» є документальною анімацією. Він вже брав участь у найпрестижнішому анімаційному фестивалі в Ансі, Франція (Annecy International Animation Film Festival), а також минулого року фільм було кваліфіковано на Оскар-2026 після перемоги на Корейському фестивалі Bucheon International Animation Festival.

Про фільм:

В ранок повномасштабного вторгнення я та мій хлопець прийняли рішення поїхати до Ірпеня, аби бути разом з його батьками. Мені важко чітко відновити хронологію тих днів, мозок блокує спогади, стирає з пам’яті . Єдине що я знаю напевне – з кожним днем все стрімко ставало гірше. Іноді мені здається, що я померла в Ірпені.

Фільм профінансовано Чеським фільмофондом та Словацьким Аудіовізуальним фондом.

Про режисерку:

Анастасія Фалілеєва народилась у 2000 році в м. Кременчук. Навчалась режисурі анімації в Київському університеті ім. І. Карпенка-Карого. Не зважаючи на дуже молодий вік Анастасія є однією з ключових постатей в анімаційній індустрії в Україні. Її короткометражні анімаційні фільми беруть участь у світових фестивалях класу А (Annecy Animation Festival, Ottawa Animation Festival, Bucheon International animation festival та інші), а широкому українському глядачу вона відома завдяки анімаційному серіалу «Пес Патрон». Анастасія є однією з небагатьох стоп-моушен професіоналів України, наразі їх можна перелічити на пальцях однієї руки. Її мистецька практика будується здебільшого навколо аналогових анімаційних технік та розвитку і підтримці стоп-моушен анімації що на жаль на межі зникнення в Україні.