Як українська громада в Угорщині видає книги та говорить про війну

Товариство української культури в Угорщині впродовж останніх трьох десятиліть активно працює над поширенням і популяризацією української книги в усьому світі. Зокрема, з 1995 року та донині Товариство видає українськомовний часопис «Громада».

У 2023 році була створена Фундація української книги в Угорщині UNABOOK. Вона продовжує та примножує найкращі традиції друкованого українського слова за кордоном, які беруть свій початок ще з 1837 року. Тоді у Буді (нинішньому Будапешті) вийшов друком перший українськомовний альманах «Русалка Дністровая».

Про друк і промоцію української книги, творів сучасних українських авторів і класиків, збереження мови й культури в Угорщині та їхню роль під час війни Укрінформу розповіла засновниця та очільниця Фундації української книги в Угорщині UNABOOK, членкиня Товариства української культури в Угорщині Уляна Княгинецька.

ВИДАННЯ КНИЖОК ДЛЯ ЧИТАЧІВ ІЗ ВАЖКИМИ ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ

П’ять років тому в Угорщині для читачів із важкими порушеннями зору Уляна Княгинецька заснувала міжнародний проєкт «Відчути слово». У його межах шрифтом Брайля було видано кілька книжок, зокрема «Казковий дивосвіт», «Білоруські казки» та збірку найкращих творів Лесі Українки «За правду, браття, єднаймось щиро…».

Назву проєкту запропонував український дитячий письменник Володимир Вакуленко-К, якого в 2022 році вбили російські військові під час окупації Ізюму на Харківщині.

«Володимир Вакуленко не лише дав назву проєкту, а й став для мене вчителем і наставником. Його робота назавжди залишиться частиною видавничої діяльності української громади в Угорщині», – каже Уляна Княгинецька.

Першою інклюзивною українськомовною збіркою, надрукованою шрифтом Брайля наприкінці 2020 року, стала книга «Казковий дивосвіт». Вона вийшла у межах ще одного міжнародного проєкту, заснованого Уляною Княгинецькою – «Дитяча українська казка ХХІ століття».

«Видані в Угорщині книжки шрифтом Брайля вже здобули низку відзнак, – розповіла Уляна Княгинецька. – Це наша особлива гордість, результат командної роботи, заслуга однодумців, спонсорів і партнерів, зокрема Володимира Вакуленка-К».

У 2021 році в Будапешті побачила світ ювілейна літературно-художня збірка «Апостоли свободи» у двох томах, до якої увійшли поезії Тараса Шевченка та Шандора Петефі. За словами Княгинецької, це видання стало історичною подією для української громади Угорщини, а його вихід приурочили до 30-річчя Незалежності України. Книга містить дві портретні ілюстрації, графічні зображення для читачів із порушенням зору, а також рельєфну крапкову ілюстрацію для незрячих, що дає змогу сприймати творчість національних поетів України та Угорщини на тактильному рівні.

Двотомна збірка «Апостоли Свободи» у 2023 році здобула гран-прі Міжнародного конкурсу «Шевченко єднає народи». Нагороду вручила засновниця та голова конкурсу, народна артистка України Галина Яблонська.

У 2021 році також вийшло друком авторське видання Уляни Княгинецької шрифтом Брайля – «Базиліка Святого Іштвана», присвячене 52-му Всесвітньому Євхаристійному конгресу.

«Це не просто путівник, а справжній витвір мистецтва. Не кожен може подорожувати, не кожен може зберегти у пам’яті враження мандрівника, – розповідає авторка. – Книга містить рельєфну крапкову ілюстрацію, яка дозволяє незрячим читачам «доторкнутися» до цього архітектурного шедевра».

У 2023 році в межах міжнародного проєкту «Feel Europe українською» UNABOOK видала шрифтом Брайля двотомник поезій Михайла Жайворона: «Чорнобильський вузол: розпад атома» та «Чорнобильський вузол: розпад імперії». Перший том містить вірші, присвячені споминам про Чорнобиль, написані автором як учасником ліквідації аварії у 1986 році. Другий том — поезії, створені під час російсько-української війни.

Двотомник поезій Михайла Жайворона став переможцем конкурсу «Краща книга року» в номінації «Гран-прі» на теренах Житомирської області.

Того ж року Фундація «UNABOOK» випустила ще одне літературно-інклюзивне видання – повість Еліни Заржицької «Три сходинки Голодомору», присвячену 90-м роковинам трагедії. Книга розповідає про дітей, які пережили Голодомор, а її художнє оформлення створили вихованці Дніпропетровського обласного дитячо-юнацького кіноцентру «Веснянка». Видання також має аудіоверсію.

«Три сходинки Голодомору» шрифтом Брайля висунуто на конкурс до Міжнародної ради з питань дитячої та юнацької книги (IBBY) у номінації «IBBY: колекція книжок для молодих людей з інвалідностями». Наразі очікується рішення журі.

ОДИН ІЗ НАЙВАЖЛИВІШИХ ПРОЄКТІВ ЗВИЧАЙНОГО ФОРМАТУ – АНТОЛОГІЯ «ПОЕТИЧНА ВАРТА»

У вересні 2024 року Фундація «UNABOOK» успішно завершила роботу над одним із ключових видавничих проєктів – двомовною антологією «Поетична вАрта. Українська поезія спротиву». Видання вийшло друком в Угорщині та було презентоване читачам на 29-му Будапештському книжковому фестивалі.

«Видавцем антології є наша Фундація, а я особисто керувала проєктом», – розповіла Уляна Княгинецька.

Упорядником видання є поет, журналіст і громадський діяч Михайло Жайворон, а передмову написав письменник, член британського ПЕН-клубу Ігор Павлюк. До антології увійшли твори сучасних українських поетів разом із їхніми творчими біографіями. Переклад угорською здійснила Тімеа Тімко, а на обкладинці розмістили зображення з картини «Україна у війні» художника Олега Шупляка. Серед авторів антології – Анна Багряна, Юлія Бережко-Камінська, Любов Голота, Ірина Зелененька, Анатолій Кичинський, Василь Клічак, Наталія Ковалик, Юрій Ковалів, Світлана Короненко, Віктор Крупка, Василь Кузан, Сергій Лазо, Петро Мага, Тетяна Пишнюк, Таня П’янкова, Артем Сенчило, Михайло Сидоржевський, Богдан Томенчук, Наталка Фурса, Наталя Шевченко, Євгенія Юрченко та інші.

«Працюючи над цим виданням, ми прагнули ознайомити угорських читачів із сучасною українською поезією, новими іменами та, водночас, передати біль, страждання і боротьбу українського народу за свободу та незалежність, за своє існування», – зазначила Уляна Княгинецька.

Антологію високо оцінили «Українська літературна газета», «Буквоїд», Інститут літератури імені Тараса Шевченка, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. У збірнику матеріалів «Енциклопедичного видавництва» та Воєнно-наукового відділу штабу Командування Сил ТрО Збройних Сил України опубліковано статтю Ігоря Павлюка «Поетична (в)арта сучасної російсько-української війни. Міжнародний контекст». У цьому збірнику представлено також наукові повідомлення учасників наукової конференції «Війна Росії проти України (лютий 2014 - лютий 2024 рр.). Рецепція війни». Пропоновані матеріали з різних точок представляють широкий спектр пошуків і роздумів з військової, політичної, інформаційної, культурно-освітньої, економічної та інших компонентів військової проблематики.

УЧАСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ КНИЖКОВОМУ ФЕСТИВАЛІ В УГОРЩИНІ

«За моєї ініціативи українська громада Угорщини вже три роки поспіль бере участь у Будапештському міжнародному книжковому фестивалі. Вперше Товариство української культури в Угорщині представило свою видавничу діяльність на цьому заході у 2022 році», – розповіла Уляна Княгинецька. За підтримки посольства України в Угорщині до цієї ініціативи долучилися й українські видавництва. А у 2023 році до організації стенда офіційно приєдналася Фундація української книги в Угорщині UNABOOK.

За її словами, ці два роки були надзвичайно плідними. Будапештський міжнародний книжковий фестиваль, зокрема український стенд, відвідали сотні зацікавлених читачів. Багато з них проявили інтерес до видань української громади в Угорщині, книжкових новинок з України, навіть якщо не знали української мови. Найбільший попит мали книги про Україну, її архітектуру, національну кухню, підручники з української мови та українсько-угорські словники. Деякі відвідувачі приходили просто висловити свою підтримку та солідарність.

«Промоція української книги та культури є надзвичайно важливою, а такі фестивалі – ідеальний простір для цього», – зазначила очільниця Фундації UNABOOK.

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТЕНД UKRAINE

Восени 2024 року вперше було організовано саме національний стенд UKRAINE на 29-му Будапештському міжнародному книжковому фестивалі. Це стало можливим завдяки спільним зусиллям посольства України в Угорщині, Фундації української книги в Угорщині UNABOOK та Товариства української культури в Угорщині, а також за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України й Українського інституту книги.

До участі у програмі стенда UKRAINE долучилися українські видавництва Vivat, «Кліо», «Ранок», державне видавництво «Карпати» та громадська організація GEN.Ukrainian.

Почесною гостею стенда стала українська поетка Юлія Бережко-Камінська. Вона взяла участь у презентації двомовної збірки «Поетична вАрта», а також представила власне видання «Україна: пекельний 22-й». Крім того, поетка долучилася до першої міжнародної зустрічі сучасних авторів, де представляла українську літературу.

Серед найважливіших видань, представлених на стенді, були так звані «поранені книги» – залишки накладів, що постраждали під час російського обстрілу друкарні «Фактор-друк» у Харкові. Тоді внаслідок ракетної атаки загинули семеро працівників, а 50 тисяч примірників книжок було знищено.

«Створення національного стенда UKRAINE мало на меті ознайомити угорську аудиторію з діяльністю українських видавництв, що працюють в умовах війни, із видавничими здобутками української громади в Угорщині, а також представити різножанрові книжкові новинки українською, угорською та англійською мовами. І цієї мети організатори, безумовно, досягли», – наголосила Уляна Княгинецька.

Спільними зусиллями організаторів та партнерів стенда UKRAINE було зібрано 369 500 форинтів. Усі кошти спрямовано на реабілітацію українських дітей-сиріт і жертв війни, якими з 2014 року опікується Товариство української культури в Угорщині.

Видавчиня підкреслила, що робота у цьому напрямі триватиме, і висловила сподівання, що на 30-му Будапештському міжнародному книжковому фестивалі Україна представить нові видання на честь перемоги України.

ПРОМОЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ У ВІКІПЕДІЇ

Команда UNABOOK також розпочала роботу над проєктом з промоції українських авторів в інтернеті. Проєкт, зокрема, передбачає створення і переклад біографічних статей угорською мовою для розміщення на порталі Вікіпедія. Головна мета – ознайомити угорських читачів із творчим доробком українських прозаїків, поетів і перекладачів.

Цей проєкт реалізується Фундацією «UNABOOK» спільно з посольством України в Угорщині та за підтримки українських товариств і самоврядувань Угорщини. Хоча офіційно він стартує у квітні, перша біографія вже опублікована.

«Список імен надзвичайно великий, а сам проєкт є довгостроковим. Ми плануємо щороку розміщувати у Вікіпедії кілька десятків біографій», – розповіла Уляна Княгинецька.

ВИДАВНИЧИЙ ПЛАН НА 2025 РІК: ТЕКСТИ, НАРОДЖЕНІ В ОКОПАХ

Редколегія Фундації UNABOOK працює над видавничим планом на 2025 рік. Серед ключових проєктів – двомовна збірка поезій українського автора Петра Маги. Особливість цього видання в тому, що його тексти народжені в окопах,  адже Петро Мага воює на передовій, у так званій червоній зоні.

Збірка буде доповнена ілюстраціями художника Стефана-Арпада Мадяра. Його візуальні образи ґрунтуються на колірній семантиці поезії та індивідуальному сприйнятті, що поєднує логіку побудови твору, його ритм і динаміку з психоемоційним станом читача. Переклад здійснює Тімеа Тімко.

Ще одним важливим виданням стане книга «Чужої волі не буває» – збірка біографій українських письменників, які загинули на війні у боротьбі за свободу. Серед імен, що увійдуть до збірки, – Володимир Вакуленко-К, Вікторія Амеліна, Гліб Бабіч, Максим «Далі» Кривцов, Юрій Руф, Артем Довгий, Максим «Єнот» Ємець та інші.

«Багато українських письменників, акторів, музикантів зараз тримають зброю в руках, захищаючи Батьківщину, а деякі віддали за неї найдорожче – своє життя. Тому ми маємо зробити все, аби їхнє слово не було забуте, аби воно свідчило правду про війну, – наголосила Уляна Княгинецька. – Для мене робота над цими книгами – не просто професійний обов’язок, а місія. Не порівнюватиму нашу діяльність із фронтом. Але кожна книга, яку ми видаємо, – це наш внесок у перемогу, у моральне й духовне звільнення від російської окупації. Це ментальні кулі та снаряди, які хоч і не проливають кров, але зміцнюють дух. Поширення української книги – це шлях до майбутньої перемоги, і саме від нас залежить, яким буде це майбутнє».

Також у видавничих планах Фундації ще один проєкт – роман сучасної української авторки, чиє ім’я поки що тримається в таємниці. Переклад книги також здійснить Тімеа Тімко.

«У нас прекрасний колектив. Це не просто творчі люди, а фахівці, наставники, які мають неабиякий досвід роботи з книгами, з текстами, володіють видавничими навичками, орієнтуються у вимогах сучасного друкарства й охоче діляться своїм досвідом», – розповіла про команду очільниця Фундації UNABOOK.

UNABOOK ПРАЦЮЄ ЗАВДЯКИ ПІДТРИМЦІ ОДНОДУМЦІВ І ПАРТНЕРІВ

Уляна Княгинецька зазначила, що Фундація української книги в Угорщині UNABOOK існує та розвивається завдяки підтримці однодумців і партнерів – як моральній, так і фінансовій. Оскільки її видання не комерційні, їх не знайти у книгарнях. Книги поширюються через книжкові фестивалі, бібліотеки Угорщини та України, а також під час культурних заходів і презентацій.

Видання Фундації виходять за підтримки місцевих українських національних самоврядувань в Угорщині, а також угорських культурних і дипломатичних інституцій. Усі, хто долучається до цієї роботи, працюють на громадських засадах. Вони об’єднані спільною метою – збереження і поширення українського слова за межами Батьківщини.

«Ця діяльність потребує постійної підтримки та співпраці, – наголосила Уляна Княгинецька. – Тому закликаю всіх охочих долучатися до нашої справи. Лише разом ми зможемо досягти значних результатів і зробити свій внесок у спільну перемогу.

УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЙ ПРОСТІР В УГОРЩИНІ

Український культурний простір функціонує і надалі, але війна, безумовно, трансформує його. З’являються нові проєкти та програми, спрямовані на підтримку біженців, які були змушені залишити свої домівки. Змінилася й тематика багатьох заходів: українська громада в Угорщині проводить мітинги на підтримку України, організовує ходи солідарності, вшанування Героїв та інші акції.

«Тематика наших видань також зазнала змін, – зазначає Уляна Княгинецька. – Дедалі частіше автори пишуть про війну, боротьбу за свободу, власний досвід переживання воєнних подій. І ми не можемо залишатися осторонь цього процесу».

Уляна Княгинецька наголошує: «Українська книга відіграє ключову роль у житті діаспори, збереженні національної ідентичності та залученні молодого покоління до читання. Українська література – це не лише джерело знань, а й фундамент національної свідомості, той стрижень, що підтримує дух громади за межами України. Саме тому діяльність Фундації UNABOOK зосереджена на виданні, поширенні та промоції українських книг, зокрема інклюзивних видань, а також популяризації як сучасних українських авторів, так і класиків».

За її словами, в українській громаді Угорщини діють потужні товариства, які добре усвідомлюють значення книги та докладають зусиль для її поширення. Так, Товариство української культури в Угорщині заснувало першу українську бібліотеку імені Маркіяна Шашкевича, книжковий фонд якої налічує 5000 примірників і постійно поповнюється. Українська асоціація «Єдність» організовує музично-літературні вечори, заснувала читацький клуб і навіть відкрила сучасну бібліотеку на колесах.

Активну участь у підтримці української книги бере й посольство України в Угорщині. У межах проєкту Першої леді України Олени Зеленської «Українська книжкова поличка» диппредставництво передало Столичній бібліотеці Будапешта понад 350 книжок для дітей і дорослих. Крім того, Державна бібліотека іноземної літератури в Будапешті вже має у своєму фонді понад 4000 українськомовних видань. У цій же бібліотеці команда UNABOOK  започаткувала «Полицю української книги Брайлем», яка має унікальну колекцію українськомовних книг шрифтом Брайля і є наразі єдиною державною бібліотекою в Угорщині, де вже налічується понад пів сотні літературно-інклюзивних видань.

«Тож ми не лише належно оцінюємо роль літератури в житті української громади, а й робимо все можливе, щоб посилити її вплив і значущість», – підкреслила видавчиня.

Попри всі виклики, що супроводжують книговидавничу справу за кордоном, українські активісти докладають максимум зусиль для збереження мови та культури. Головна мета – не лише випуск книг, а й формування сталого українського культурного простору.

«Мрію, щоб українська мова лунала завжди і всюди, адже доки живе мова – живе нація. Одне посіяне зерно дає вісім паростків, а з восьми зернин проростає ціле українське поле. І я мрію, щоб воно колосилося під мирним, переможним небом України. Працюймо, єднаймося і йдемо до Перемоги разом!», – закликає Уляна Княгинецька.

Андрій Петринський