/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2F13b911cd469272a90110597daec21bfe.jpg)
"На це працювали пропагандисти": літературознавиця Романцова прокоментувала "лесбійські мотиви" у листах Лесі Українки
Про це літературознавиця Богдана Романцова сказала в програмі на Еспресо "Власні назви" Мирославі Барчук.
За словами літературознавиці, сприйняття Лесі Українки змінювалося, проте обидва образи були полярними.
"Спочатку вона була геть забронзовіла, як на пам'ятнику – висока жінка, яка вболіває всім серцем за працівників Радянського Союзу. А тепер це жінка, яку ми можемо розглядати під мікроскопом і шукати там якісь її умовно хтиві погляди. Однак це, звісно, не так. Це чергове перекручування, і на це працювали конкретні пропагандисти. Ми всі знаємо їхні імена", - зазначила Романцова.
Вона також прокоментувала теорію про лесбійське кохання письменниці, зауваживши, що те, що подається як аргумент її стосунків з Ольгою Кобилянською, було нормою того часу.
"Мені здається, що ідея про лесбійську фантазію – це дуже хитка і не дуже доказова історія, тому що в принципі мода спілкування Лесі Українки і Ольги Кобилянської цілком вписується у взаємодію жінок того періоду. Мені подобається у вікторіанській літературі, що там часто жінки опиняються в одному ліжку, і це не сприймається як щось дивне, бо просто вони можуть так проводити час. Це взагалі ніким не розглядалося, як щось серйозне. Вони можуть просто там читати, наприклад. І так само тут про Лесю Українку і Ольгу Кобилянську. Ми можемо інтерпретувати, думати. Чи було це, чи не було, ніхто не знає. І чи так важливо це?", - наголосила Романцова.
Вона назвала стосунки письменниць дуже ніжною і тонкою дружбою, яка лягла в основу взаємодії двох мисткинь.
"Жінки-мисткині тоді гуртувалися, тоді формувалися жіночі кола, видали перший в Україні феміністичний альманах "Перший вінок" Наталії Кобринської та Олени Пчілки. І це було важливо. Мені здається, що Леся знайшла союзницю", - підсумувала літературознавиця.