Кейс: як громада, забудовники та міська влада відновлюють історичний будинок в центрі Києва

ПАРТНЕРСЬКИЙ МАТЕРІАЛ

Новий рік у Києві почався з російських обстрілів, внаслідок яких було пошкоджено 13 об’єктів культурної спадщини. Постраждав і маєток Лібермана на Банковій. Архітектурна пам’ятка ХІХ ст., відома як Будинок письменників, — одна з небагатьох, якій вдалося зберегти розкішне оздоблення та автентичні елементи декору в інтер’єрі.

Вже наступного дня у засипаній склом і штукатуркою будівлі зібралося сотні літераторів, комунальників та активістів, щоб допомогти прибрати наслідки обстрілу. Головну загрозу для збереження маєтку становить вибите скло, адже волога та низька температура можуть призвести до незворотних пошкоджень. Однак Національна спілка письменників України, яка тут розміщується, не може ремонтувати будівлю власним коштом.

Для захисту пам’ятки домовилися про спільні дії Українська асоціація девелоперів, Національна спілка письменників, ГО «Справжній Київ», благодійний фонд «ГУРТУМ» та Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Разом вони підписали меморандум щодо відновлення Будинку письменників. Ми поспілкувалися з цими організаціями та дізналися, як вони збираються рятувати будівлю.

Історична та культурна пам’ятка

Будинок письменників зведений у 1879 році за проєктом київського архітектора Володимира Ніколаєва. Пізніше маєток перебудували у стилі неоренесанс на замовлення нового власника – купця та цукрозаводчика Сімхи Лібермана. У садибі знаходилися службові кабінети трьох цукрових заводів власника та житлові кімнати. Інтер’єри вражали розкішним декором: ліпнина, різьблені двері, пічки з кольоровими кахлями, головами міфічних істот і геральдичними символами, позолота й інкрустація коштовностями, мармурові підвіконня тощо. Деякі елементи збереглися й дотепер.

Впродовж всього часу маєток Лібермана часто ставав осередком культурного та громадського життя. Після початку Української революції та смерті Сімхи Лібермана у 1917 році — будинок конфіскували. Згодом тут розміщувалися різні установи, зокрема Військове міністерство УНР. У радянський період, серед іншого, в будівлі знаходилися дитячі виховні установи та Рада народних комісарів (тогочасний уряд). Спілка письменників отримала будинок у 1953 році.

Ініціатива Асоціації девелоперів

Євген Фаворов

Голова Української асоціації девелоперів

«Маєток Лібермана — це не просто унікальна будівля й архітектурний витвір, а частина нашої історії та державності. Цей будинок став свідком подій і дискусій, що вплинули на незалежність України та збереження національної ідентичності. Тож коли я побачив, що будівля постраждала, зв’язався з керівником Департаменту охорони культурної спадщини (ДОКС) і запропонував нашу допомогу та фінансування. На той момент йшлося не лише про цей маєток, а й загалом про потенційну співпрацю у відновленні культурних об’єктів, які постраждали внаслідок воєнних дій. Отже це певною мірою пілотний проєкт. На мою думку, бізнес може бути рушійною силою у збереженні подібних, знакових будівель», — пояснює голова Української асоціації девелоперів Євген Фаворов.

Асоціація об’єднує два десятки найбільших девелоперських компаній, а її члени, за обсягами будівництва житла, представляють понад 90% ринку Києва.

Заснована у 2023 році організація прагне створювати сприятливий клімат для розвитку девелопменту, залучати інвестиції та створювати комфортні міста. Також діяльність Асоціації спрямована на популяризацію етики ведення бізнесу та корпоративної соціальної відповідальності. Тож наразі організація планує впроваджувати різні соціальні ініціативи, зокрема з розвитку інклюзивності.

Залучення громадських організацій

До ініціативи з відновлення маєтку Лібермана також долучилися представники громадськості — благодійний фонд «ГУРТУМ» і ГО «Справжній Київ». Ці організації, як зазначає Євген Фаворов, виконують функцію своєрідного громадського контролю та здійснюють ремонт на волонтерських засадах. Також українська асоціація девелоперів допомагатиме з залученням та оплатою потрібних фахівців.

БФ «ГУРТУМ» був створений у 2022 році і залучає до виконання робіт як волонтерів, так і професійних майстрів. Організація займається відновленням житла, постраждалого внаслідок війни, будівництвом укриттів для навчальних закладів і збереженням архітектурної спадщини.

ГО «Справжній Київ» була створена у 2021 році дослідником історії міста Сергієм Мироновим, який під час повномасштабної війни загинув на фронті. Організація опікується історичною спадщиною міста, здебільшого відновлюючи старовинні двері.

Сьогодні спільнота ГО нараховує понад 500 людей різних професій.

«Свій внесок може зробити кожен. Для цього не обов’язково навіть бути в Україні, адже інколи нам необхідна допомога з моніторингом даних або пошуком робочих інструментів», — каже кураторка ГО «Справжній Київ» Неллі Чудна, заохочуючи долучатися до їхніх ініціатив.

Неллі Чудна

Кураторка ГО «Справжній Київ»

Відновлення Будинку письменників

Загалом в маєтку пошкоджено 83 вікна, 14 рам зруйновані повністю. Але крім вікон і зовнішнього оздоблення, внаслідок обстрілу також постраждав столітній декор всередині будинку. Зокрема унікальні печі, які неможливо знайти в типових інтер’єрах київських будівель ХІХ ст. Також було пошкоджено мармурові підвіконня та ліпнину, яка псується за низьких температур.

«Якщо залишити Будинок письменників не заскленим у період холодів, ми ризикуємо втратити цю будівлю в автентичному вигляді. Саме тому Асоціація девелоперів запропонувала сприяти проведенню протиаварійних робіт», – зазначає Євген Фаворов.

Маєток Лібермана знаходиться на балансі Спілки письменників. «Раніше Спілка проводила багато заходів, що допомагало їй утримувати і ремонтувати будинок в разі потреби. Однак з моменту повномасштабного вторгнення доступ на територію Урядового кварталу обмежили, тож у Будинку письменників майже нічого не організовується. А державного фінансування не вистачає для покриття навіть базових потреб. Тому Спілці потрібна допомога від меценатів, яким колись був сам Сімха Ліберман. Але сьогодні меценатство у Києві, на жаль, взагалі не розвинене», – жаліється Неллі Чудна.

Українська асоціація девелоперів надає кошти Спілці письменників, яка закуповує потрібні матеріали. Наразі профінансовано закупівлю частини скла для вікон, загальна вартість якого становитиме понад 200 тисяч грн. Однак це лише перший крок у ширшій програмі реставрації пам’ятки. Надалі Асоціація має намір об’єднати зусилля своїх членів, залучаючи їх як меценатів для виконання наступних етапів робіт.

Планується фінансування відновлення автентичних віконних рам та реставрація дверей. Крім того, Асоціація надаватиме фінансування для залучення фахівців з будівельної сфери, – монтажників, теслярів тощо.

Відновлювати пошкоджені вікна, які в перший день після обстрілу комунальники затягли плівкою, почали зі скління. Адже така плівка не герметична і не зможе захистити від впливу низьких температур. Як розповідає директор БФ «ГУРТУМ» Олександр Кагал, вони займатимуться відновленням близько половини вікон, оскільки за іншу частину взявся орендар будівлі. Відповідність робіт історичним стандартам повинні забезпечувати Спілка письменників і ДОКС.

Частина вікон повністю зруйновані або пошкоджені настільки, що вставити скло неможливо. Тож їх доведеться відновлювати «з нуля» в оригінальному історичному вигляді, як пояснює Євген Фаворов. В інших вікнах можна буде лише реставрувати автентичні рами. «Однак для цього потрібно створювати майстерню саме під цей проєкт, знімати вікна та везти їх туди. Деякі рами доведеться повністю розібрати, почистити, а потім зібрати назад і пофарбувати. Тобто це дуже трудомістка праця і я не впевнена, що зараз ми можемо це зробити», – розповідає Неллі Чудна.

До того ж, повна реставрація вікон потребує значного фінансування, що також може затримати процес. Наприклад, вартість реставрації одного вікна може становити понад 50 000 гривень. Окрім цього, сьогодні в Україні існує проблема з пошуком майстрів і фахівців з реставрації. Хоча після обстрілу Спілка письменників закликала громадськість долучитися до збору коштів на відновлення будівлі, але станом на кінець січня вдалося зібрати лише близько 400 тисяч грн. Таким чином, залучення меценатів з бізнесу є надважливим для збереження пам’ятки.

Окрім вікон, у маєтку почали відновлювати автентичні двері. ГО «Справжній Київ» власними силами зробили поточний ремонт двох фасадних дверей. Зокрема, відремонтували оригінальний старовинний замок, який зберігся донині. Проте одні з дверей потребують реставрації, яку активісти не можуть виконати самостійно. Щоб остаточно не втратити пошкоджені деталі з цих дверей, команда ГО зберігає їх у себе.

Про допомогу професійного реставратора «Справжньому Києву» вдалося домовитися з комунальним підприємством «Центр консервації предметів археології», з яким наразі ГО готується підписати договір. Фахівець з реставрації повинен відновити пошкоджені та виготовити втрачені деталі. Про фінансування реставраційних робіт «Справжній Київ» сподівається домовитись з Асоціацією девелоперів.

Співпраця громадськості, бізнесу та влади

Загалом маєток Лібермана потребує повноцінної реставрації. Проте для цього необхідні значні інвестиції, які можуть сягати десятки мільйонів гривень. «Початок цього проєкту став можливим тільки завдяки ефективній комунікації та діалогу між бізнесом, міською владою та громадськістю. Тож і подальші плани з реставрації історичної будівлі можна буде реалізувати в разі тісної співпраці та взаємній підтримці», — розповідає голова Асоціації девелоперів.

Але перед початком обговорення подальших кроків необхідно розробити проєктну документацію.

«Розробка науково-проєктної документації коштує дорого, оскільки займатися цим повинні архітектори з відповідними дозволами на таку діяльність. Вартість процесу може сягати навіть до мільйона гривень. Тому сподіваємося, що бізнес зможе надати свою підтримку, і разом нам вдасться зберегти Будинок письменників», — зазначає Марина Соловйова.

На жаль, відсутність у власників культурних об’єктів, що постраждали від війни, можливості опрацьовувати науково-проєктну документацію самостійно — не рідкість. Тому департамент запропонував сформувати коло архітекторів, які б долучилися до цього процесу, можливо навіть безкоштовно. «Наприклад, так було в Варшаві після Другої світової. Там створили спілку архітекторів, які після Другої світової відновлювали місто. І оскільки зараз таке питання дуже на часі для Києва, деякі архітектори виявили бажання приєднатися до цієї ініціативи. Можливо, в Будинку письменників ми зробимо пілотний проєкт», — розповідає очільниця ДОКС.

Попри тривалість і дороговартісність процесу розробки науково-проєктної документації, її створення є важливим етапом, який дозволить розрахувати кошторисну вартість та сформувати наступні кроки для реалізації реставраційних робіт. Розробити науково-проєкту документацію можна було б протягом цього року. Однак починати повноцінну реставрацію до закінчення війни, на думку Євгенія Фаворова, недоцільно.

«Сьогодні подібні об’єкти потребують підтримки бізнесу. Адже велика частина державного фінансування йде на потреби оборони. Але збереження нашої культури та історії, яку росіяни намагаються знищити — теж дуже важливе питання.Тому я дуже рада, що бізнес це також усвідомлює і надає фінансову підтримку. Ми повністю відкриті для співпраці. Адже на прикладі Будинку письменників можна побачити як місто, бізнес, громадськість та власники будівель об’єднуються для спільної мети й створюють синергію, яка зможе врятувати пам’ятку», — зазначає Марина Соловйова.

Кураторка ГО «Справжній Київ» також поділяє думку про досягнення позитивного результату в разі нормального процесу комунікації між різними сторонами: «Всі йдуть на співпрацю, коли обидві сторони хочуть розмовляти. В мене позиція, що якщо я буду лише всіх звинувачувати у проблемах і не пропонувати рішення, то нічого не зміниться. Тому треба вчитися комунікувати. Наприклад, у цьому проєкті ми вперше мали досвід співпраці з ДОКС. І в нас вийшов нормальний діалог, усі наші ініціативи підтримувалися, хоча ми й не розраховували на це».

«Відновлення Будинку письменників — це перший проєкт, у якому ми виступаємо меценатами. Але ми й надалі намагатимемося знайти можливості для співпраці з громадськістю, яка бере участь у подібних проєктах. Адже спільними зусиллями можна досягти партнерства і позитивного результату, особливо у питаннях збереження культурної спадщини та розвитку міста. Наприклад, проактивній і компетентній у своїй справі громадськості часто не вистачає ресурсів, і ми можемо з цим допомогти», — зазначає Євген Фаворов.

Подальші плани Асоціації

Компонент соціальної відповідальності бізнесу загалом важливий для девелоперів, як розповідає Євген Фаворов. Тож у планах не лише підтримка відновлення історичної спадщини, а й інші соціальні проєкти. Зокрема, зараз Асоціація розробляє велику стратегію безбар’єрності, яку хоче популяризувати серед своїх членів. Вона включатиме декілька напрямків роботи з безбар’єрними практиками: інформаційна безбар’єрність, фізична, освітня, безбар’єрність послуг та економічна (доступ до робочих місць для вразливих категорій).

«Стратегія буде спрямована на те, щоб маленькими кроками покращувати кожен з аспектів діяльності девелоперів. Наприклад, ми зробимо інклюзивними наші інтернет-ресурси, відділи продажів, покращимо комунікаційну складову компаній, щоб вони відповідали не лише потребам людей з інвалідністю, але й потребам, наприклад військових, які отримали контузії чи мають посттравматичний синдром. Також хочемо підвищувати компетентність членів Асоціації у комунікації з людьми та популяризувати доступність», — пояснює голова Євген Фаворов.

Тобто стратегія Асоціації передбачає розробку низки програм і їхню поступову імплементацію в кожній компанії. Завершити формування стратегії планують до кінця зими. «Наше головне завдання, щоб вся наша діяльність і бізнес членів Асоціації відповідали потребам тих, хто постраждав через війну та потребує доступних сервісів», — зазначає Євген Фаворов.