Простір "Історія": як у Львові виглядають колишні залізничні каси перед ремонтом

У просторі побувала кореспондентка "Еспресо.Захід" Андріана Стахів.

Від залізничних кас до культурного простору

Чимало львів'ян та гостей міста ще пам'ятають ті часи, коли тут у величезних чергах збиралися люди, аби купити квитки для мандрівок, відряджень чи поїздок до рідних. Проте вже доволі давно каси перестали працювати, а саме приміщення було порожнім та зачиненим.

Читайте також: Zenyk art gallery: у Львові запрацював новий безбар'єрний мистецький простір

Проте вже невдовзі сюди повернеться життя, люди знову щось плануватимуть, знайомитися, читати та творити й пізнавати історію у різних її сенсах. Наразі простір відчинили на декілька днів, аби усі охочі мали нагоду навідати його, зустрітися зі своїми спогадами та залишити на стінах щось на згадку.

"У багатьох людей є ностальгічні спомини про каси. Приміщення вже ж багато років стоїть закрите. І люди проходять, щось собі згадують. Я дивлюся, деколи заглядають вікна. Коли ми відкрили, то бачили оцю реакцію. Люди почали згадувати зразу. Початок якихось подорожей, з ким тут познайомилися, як в чергах за квитками стояли, – ділиться співзасновник видавництва Львівського медіафоруму Остап Процик. – Тому банально хотіли людям дати можливість прийти, одразу теж і показати наш майбутній формат, звідки, власне, і назва "Історія", що це не лише про книжки. Книжка як основа. У нас на сцені був Сергій Жадан, який є і письменник, і музикант, і громадський діяч. Це все про історії. Тому ми насправді супер вдячні йому, що так вийшло, що він зміг допомогти нам донести ідею самої "Історії"".

Концерт Жадана і Собак став першим заходом, який відбувся у стінах будинку, він ознаменував "Початок Історії" та зібрав кошти на потреби НГУ "Хартія". А відвідали його близько 300 гостей.

Історії для "Історії" на стінах

А саме простір за ці дні відвідали вже близько 100 людей. Хтось просто зазирав, а хтось залишав на згадку на стінах різні написи. Для цього творці простору спеціально навіть підготували маркери. Окрім того, тут можна побачити й роботи митців. Усе, що з'явиться на стінах упродовж цих днів, планують зберегти.

"Ми запропонували людям перед ремонтом залишати свої ідеї. Тобто це така офлайн соцмережа, наприклад, замість того, щоб писати в коментарях у Фейсбуці, будь ласка, стіни до ваших послуг, пишіть все, що думаєте. Ми збережемо це все, відфотографуємо і пізніше воно буде на сайті окремою рубрика, що люди писали перед відкриттям", – додає Остап Процик.

Наразі простір залишатиметься відкритим для відвідувачів ще два дні: 28 лютого із 16:00 до 20:00, а 1 березня із 13:00 до 20:00. Самі ж ремонтні роботи мають розпочатися у квітні, тому, якщо така нагода з'явиться, тут, ще у старих стінах, цілком може відбутись ще одна подія.

"Можливо ще в березні, якщо знову з'являться сили, то ми ще якусь подію, може менш гучну, менш масштабну, але якийсь мистецький івент зробимо", – підсумовує співзасновник видавництва Львівського медіафоруму.

Читайте також: У Європі презентували стрічку "Люди" про війну в Україні за участі юного актора зі Львова

Про будинок колишніх залізничних кас

Будинок на вулиці Гнатюка, 20-22 постав ще у 1911 році. 

Його власниками була родина Ґрюнерів. Автором проєкту кам'яниці Ґрюнерів став Фердинанд Касслер, який на той момент працював у будівельному бюро Міхала Уляма. Будівельні роботи розпочали 1910 року на місці двох попередніх будинків. Тим часом завершував будівництво кам'яниці архітектор Роман Фелінський. У листопаді 1911 року вона вже була готова для заселення власників.

Вже наприкінці того ж 1911 року у новозведеному будинку з'явився кінотеатр "Вандерленд", його заснував Маврицій Майблюм – відомий співвласник львівської театральної компанії "Країна чудес". "Вандерленд" став останнім з його кінотеатрів у Львові. Згодом він змінив назву на "Kino Jagiellońskie", а з початком Першої світової Майблюм разом зі своїми кінотеатрами полишили Львів. Проте кінотеатр "Яґеллонський" діяв ще упродовж тривалого часу, та керували ним вже інші люди.

А в радянський період у приміщеннях колишнього кінотеатру розмістили Міські залізничні квиткові каси попереднього продажу.