В США десятиріччями не можуть збудувати нові гілки залізниці та метро. Чому?

«Десятиліття ухвалення ліберальних політик в США сповільнювали будівництво і робили його дорожчим» – так висловився у своєму шоу Езра Кляйн, американський ліберальний політичний оглядач і журналіст, розповідаючи про проблеми з розвитком інфраструктури в США.

Кляйн розповідає, що великі демократичні штати, як Каліфорнія, Нью-Йорк і Іллінойс, втрачають населення через високу вартість життя. Це стосується житла, охорони здоров’я та освіти.

Тому люди змушені переїжджати до республіканських штатів, де жити дешевше, таких як Флорида чи Техас. Каліфорнія має одну з найгірших ситуацій з житлом у країні. У 2022 році там мешкало 12% населення США, але при цьому штат має 30% усіх бездомних країни, і половина з них живе на вулиці. Але, незважаючи на це, Каліфорнія практично не будує нового житла.

Щоб покращити інфраструктуру і дати людям можливість працювати улюблених містах, навіть живучи далеко, губернатор Каліфорнії Джеррі Браун у 1982 році підписав указ про будівництво високошвидкісних потягів. У 2008 році виборці погодили виділення коштів на гілку залізниці між Лос-Анджелесом і Сан-Франциско. Спочатку проект мав коштувати 33,6 мільярда доларів, але він досі не реалізований через постійні затримки та переговори, і вартість зростає та вже сягає 100 мільярдів.

Для порівняння, Китай за цей час вже побудував понад 23 000 км високошвидкісних потягів. Основна причина таких затримок – бюрократія. Так, наприклад, до цього часу не узгоджено будівництво колій з рухом вантажних потягів. Частина гілки перетинається лінією руху вантажних потягів і рух повністю зупиняється на свята. Разом з тим високошвидкісні потяги досі проходять екологічну перевірку з 2012 року, і це затягується через численні судові позови.

Іншим прикладом того, як бюрократія впливає на вартість є проєкт гілки метрополітену на Мангеттені в Нью-Йорку, який став найдорожчим у світі і новий етап має коштувати понад шість мільярдів доларів — набагато більше, ніж перший. Все це знову через затягування процесів прийняття рішень та судову тяганину.

Езра вважає, що демократи і республіканці протягом багатьох років створювали дефіцит житла та інфраструктури, бо це вигідно з політичної точки зору, адже коли чогось не вистачає, то на це різко зростають ціни. Він називає це «політикою дефіциту».

Наприклад, у Х’юстоні немає законів зонінгу, тому будувати житло там простіше, і середня вартість будинку — близько 300 тисяч доларів. В той час як в Лос-Анджелесі середня вартість будинку — понад мільйон доларів.

Але замість того, щоб вирішити проблему з житлом, політики використовують її для боротьби з іммігрантами, стверджуючи, що вони впливають на його вартість.

Читайте також: В усьому світі активісти вимагають більше житла та стають на бік забудовників. Чому в нас навпаки?

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті