Весняний гід: 25 виставок, які варто відвідати у Києві

Поки Київ прокидається після зими, столичні галереї та музеї вже встигли підготувати насичену програму для відвідувачів, які шукають натхнення. У цей період можна зануритися у світ українського модернізму в Національному художньому музеї, відчути тривогу воєнного часу у Voloshyn Gallery чи побачити, як війна змінює міський ландшафт на виставці Тараса Ковача в The Naked Room. А для тих, хто прагне світла серед темряви, у «Мистецькому Арсеналі» відкрилася чуттєва експозиція Анни Звягінцевої.

Ці виставки — нагода побачити, як мистецтво стає дзеркалом нашої реальності, архівом пережитого та провідником у прийдешнє. Спеціально для ELLE.UA Леся Пахарина зібрала 25 виставок березня, які варто відвідати, щоб відчути весну через мистецтво.

«В епіцентрі бурі. Модернізм»

Де: Національний художній музей України
Коли: 21 лютого – 4 квітня

В Національному художньому музеї Україні триває масштабна подія — найповніший огляд українського модернізму в історії, що продовжує міжнародний виставковий тур, який пройшов у Мадриді, Кельні, Брюсселі, Відні та Лондоні. Виставка демонструє два ключові періоди: розквіт 1900–1920-х років, коли художники вільно експериментували, та 1930-ті, коли радянська влада знищувала їх.

Це історія художників, які прагнули оновити українське мистецтво, експериментуючи з кубофутуризмом, конструктивізмом, неопримітивізмом. Вперше український модернізм представлений як цілісне явище, а не додаток до «російського авангарду». На виставці представлені роботи Олександри Екстер, Олександра Богомазова, Анатоля Петрицького, Василя Єрмілова, братів Бойчуків та інших видатних художників.

«Тривога»

Де: Voloshyn Gallery Київ
Коли: 7 березня – 27 квітня

Voloshyn Gallery представляє реконструкцію «Тривоги» — виставки, що народилася в перші тижні повномасштабної війни як спонтанна, але неминуча мистецька реакція, коли галерея стала прихистком для художників та їхніх родин. Саме тут, серед матраців і валіз, Микита Кадан почав вибудовувати першу воєнну експозицію з робіт, що зберігалися у сховищі. Так мистецтво стало способом осмислення катастрофи в момент її розгортання.

Нинішня реконструкція не намагається відтворити ту виставку буквально — аби не підмінювати реальний досвід його стилізацією. Вона радше окреслює дистанцію між першими днями вторгнення та теперішнім — коли ми балансуємо між необхідністю осмислення та життям посеред невизначеності. У виставці беруть участь такі митці: Влада Ралко, Леся Хоменко, Микола Рідний, Олексій Сай, Нікіта Кадан, Євгенія Бєлорусець, Давид Бурлюк, Константин-Вадим Ігнатов, Олег Голосій.

«Світлячок»

Де: Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал»
Коли: 6 березня – 4 травня

В просторих залах «Мистецького Арсеналу» проходить персональна виставка Анни Звягінцевої. Мисткиня працює з різними матеріалами та техніками: металом, папером, фотографією, живописом. У своїй практиці вона досліджує межі мистецтва: чи має художник лише фіксувати реальність, чи може розповідати через неї власну історію?

Після 2014 року, коли розпочалася російсько-українська війна, роботи Анни Звягінцевої стали вразливішими. Металеві конструкції осипаються, оголюючи крихкість мирного життя, фіранка перетворюється на фантом, що танцює у вибитому вікні. Але навіть у темряві війни художниця знаходить світло — у вербовій палиці, що проростає, чи у світлячку, який вказує шлях.

«Сон прокинувся раніше мене»

Де: Я Галерея Київ
Коли: 28 лютого – 27 квітня

Виставка «Сон прокинувся раніше мене» в «Я Галерея Київ» — це можливість побачити світ очима Олександра Ляпіна. Світ, що змінюється прямо перед очима, змушуючи сумніватися: чи ми ще спимо, чи вже прокинулися?

Художник створює картини, схожі на уривки зі снів: фрагменти образів нашаровуються, змішуються, змінюються, наче старі спогади або зображення, що зникають у стрічці соцмереж. Тут немає чіткої межі між реальністю та фантазією — знайомі сюжети, які виглядають незвично, ніби щось знайоме, але водночас невловиме. Масова культура, реклама, візуальний шум — усе це художник перетворює на особливу мову, що розповідає про сучасний світ.

«ORIGINAL О.ТІСТОЛ»

Де: MISTRIKA
Коли: 14 березня – 14 квітня

«ORIGINAL О.ТІСТОЛ» відкриває нову галерею MISTRIKA, засновану Kacho Group у партнерстві з Максимом Бернадським.

Олег Тістол — один із ключових художників українського мистецтва. Його творчість — це метабароко: вибухове, іронічне, інтелектуальне, яскраве й безстрашне. Експозиція поєднує живопис, колаж, принт і фотографію, розкриваючи світ Тістола через автопортрети та «особливі місця» художника — зображення майстерні та дому в Баришівці. Виставка відкриває внутрішній світ Олега Тістола, дозволяючи побачити його творчий процес, особисті історії та невидиму сторону мистецтва, яка зазвичай залишається поза межами експозицій.

«Випадкові події»

Де: Український Дім
Коли: 1 – 16 березня

Виставка, реалізована агенцією та ГО Port of Culture у співпраці з ООН Жінки в Україні, пропонує зануритися у світ, де наука та мистецтво взаємодіють, розширюючи межі нашого розуміння реальності. Вона поєднує дві частини: ретроспективу видатних українок-науковиць та артлабораторію, де сучасні мисткині та інноваторки переосмислюють ключові виклики нашого часу.

Ретроспективна частина звертає увагу на постатей, які вплинули на науку — від Антоніни Прихотько, що заснувала спектральну лабораторію в Києві, до Світлани Краковської, яка досліджує кліматичні зміни. Виставка вшановує їхні досягнення та показує, як наукові відкриття переплітаються з мистецтвом, створюючи нові сенси.

Артлабораторія представляє проєкти на перетині мистецтва й технологій — від дослідження ядерної безпеки Євгенії Григор’ян та Катерини Шаванової до кімнати для вивільнення гніву Олександри Клод та Алли Петренко-Лисак. Крім того, у виставці беруть участь відомі українські мисткині: Ада Рибачук, Алевтина Кахідзе, Марія Куліковська, Ксенія Гнилицька та інші.

Виставка номінант_ок Премії PinchukArtCentre 2025

Де: PinchukArtCentre
Коли: 28 лютого – 13 липня

Масштабний виставковий проєкт досліджує контрасти, які формують сучасний український досвід: біль втрат і силу спротиву, гіркоту минулого та віру в майбутнє. Роботи поєднують персональні історії та колективну пам’ять, розмірковують про ідентичність і межі мистецтва в часи випробувань. У «Мирному пейзажі у неіснуючому музеї» Михайло Алексеєнко порушує тему культурної порожнечі, спричиненої репресіями та війною. Його простір змушує замислитися над долею українських музеїв, де закриті колекції, зруйновані будівлі та зникаючі інституції стають символами втрати.

Катерина Лисовенко у серії округлих полотен «Маленькі права» звертається до органічних форм, що нагадують клітини й живі тканини, — вони втілюють природні процеси як метафору змін. Юрій Болса в інсталяції «Завжди хотів бути тут» відтворює ілюзорний затишок дому, який набуває химерних рис. Василь Ткаченко (Лях) повертається до місць, які нині залишаються недосяжними через окупацію, а Кристина Мельник у триптиху «Неможливість чистого погляду» осмислює зміни у сприйнятті чоловічого тіла, протиставляючи юнацьку плоть і рани, що зливаються з матерією полотна.

«Спорідненість»

Де: Національний заповідник «Софія Київська», галерея «Хлібня»
Коли: 12 березня – 13 квітня

Виставковий проєкт об’єднує творчість Дората Капорікова, Тетяни та Сергія Колечків. Живопис і гаряча емаль, традиція і сучасність — кожен автор говорить своєю мовою, але всі розкривають спільну тему: зв’язок поколінь, культур і цінностей.

Живописні полотна Дората Капорікова занурюють у світ чарівної реальності, де природа набуває казкових рис, а рослини, звірі та птахи оживають у гармонійному діалозі. Тетяна та Сергій Колечки у витончених емалевих композиціях, відшліфованих роками майстерності, переплітають ліричні, музичні та філософсько-історичні мотиви, що наповнюють простір світлом, добром і прагненням до краси — сьогодні й у майбутньому.

«Зібрати неможливо відмовитися»

Де: Avangarden Gallery
Коли: 13 березня – 11 травня

Мультидисциплінарна виставка «Зібрати неможливо відмовитися» досліджує феномен колекціонування. Проєкт об’єднує твори знакових та молодих українських митців та мисткинь: Миколи Кривенка, Арсена Савадова, Жанни Кадирової, Apl315, EtchingRoom1, Артема Волокитіна, Ірини Максимової та інших. Проєкт ставить питання: що рухає колекціонерами? Пристрасть до прекрасного, бажання зафіксувати час чи спроба створити власну історію? Де проходить межа між захопленням і залежністю?

Виставка розкриває психологію колекціонування, а також звертається до ролі меценатів в українському мистецтві — від Богдана і Варвари Ханенків до Ігоря Диченка, які своїм вибором впливали на формування художнього ландшафту країни. У межах виставки відбудеться онлайн-лекторій — практичний посібник для тих, хто цікавиться мистецтвом і колекціонуванням.

«Мистецтво — це памʼять людства. Колекціонування дозволяє створювати звʼязок між минулим і сьогоденням. З одного боку володіння творами дарує емоційне піднесення, з іншого – накладає відповідальність за вибір, хто залишиться в історії» — зазначає продюсерка культурних проєктів Каріна Качуровська.

«Післяобрази»

Де: Національний музей «Київська картинна галерея»
Коли: 21 лютого – 19 березня

До роковин повномасштабного вторгнення відкрилася виставка Михайла Деяка «Післяобрази». Це мистецьке осмислення війни, в якому через прості, але потужні символи розповідається про Маріупольський драматичний театр — місце, що з храму мистецтва перетворилося на епіцентр трагедії.

Головний елемент проєкту — 42 унікальні стільці, кожен із яких уособлює зруйноване життя, що ніколи не буде таким, як раніше. Вони водночас нагадують про театр і про людину, а їхня деформація символізує внутрішні й зовнішні руйнування, спричинені війною.

«Стілець як об’єкт — це не лише натяк на театр, а й метафора людини», — пояснює митець.

«Повзучі чагарі. Мережі самосівів»

Де: The Naked Room
Коли: 14 березня – 27 квітня

Виставка Тараса Ковача досліджує, як війна змінює міський ландшафт і наше сприйняття простору. Блокпости, барикади, окопи — вони водночас захищають і руйнують звичний ритм життя. Художник не зображує людей напряму, але їхня присутність відчутна в об’єктах, що стали частиною урбаністичного пейзажу — в облишених об’єктах, конструкціях, барикадах.

Експозиція об’єднує офорти, об’єкти та відеоінсталяції, у яких війна проступає крізь матеріальність міста. У графічних роботах Ковач працює з офортом — технікою, що традиційно використовувалася для картографії, але тут вона фіксує тимчасові архітектурні структури. У відео погляд мандрує знайомими вулицями, доки не провалюється під землю — в окопи та захисні споруди, що змінили лінію горизонту.

З часом міська природа починає повертати собі ці території — бур’яни проростають крізь залишені барикади, поступово поглинаючи їх. Роботи Ковача фіксують цей перехідний момент: коли тимчасові воєнні структури стають частиною ландшафту, а місто перетворюється на архів змін, які ще тривають.

Презентація SOLO RESIDENCE Ольги Марусин

Де: thesteinstudio
Коли: 28 березня

28 березня у thesteinstudio відбудеться презентація резиденції Ольги Марусин — мисткині та перформерки, що працює з текстом, відео, хореографією, графікою та інсталяцією.

У своїй практиці Ольга досліджує часовий вимір мистецтва та політику його створення. Під час резиденції образ майстерні постає як простір уяви, а з матеріалів мисткиня використовує суровицю — солону воду, видобуту неподалік рідного Ланчина на Івано-Франківщині.

«Закритий сад»

Де: Мистецький простір КУТ
Коли: 22 лютого — 23 березня

Історично Hortus Conclusus («закритий сад») був місцем праці, духовних пошуків і спокою, а також сакральним образом християнської традиції. У католицькому та православному богослов`ї він став символом непорочності Діви Марії.

Сьогодні така концепція набуває нового звучання, особливо в умовах нестабільності та війни. Як і колись, сад залишається місцем усамітнення та порядку, але водночас — і простором для роздумів та спільної дії. Митці творять свої автономні світи, прагнучи осмислити дійсність. Вони вибудовують межі — чи то для захисту, чи для можливості діалогу. Виставка запрошує замислитися: що означає створювати «сад» у часи потрясінь? Де проходить межа між відстороненням і взаємодією?

Серед учасників виставки — Ліза Жданова, Крістіна Кіхно, Ріна, Ріга, Юрій Пікуль, Антон Саєнко, Юрій Болса, Марія Дробот, Марія Матієнко, Наталія Лісова та інші.

«Уривки підсвідомості»

Де: Voitok Gallery
Коли: 14 березня — 27 квітня

Виставка Валентина Метика відкриває світ символів і метафор, у яких переплітаються світло й темрява, хаос і творення. Художник досліджує підсвідомі страхи й надії, що формують людську природу, суспільство та історію.

На полотнах Метика постають політики, які вагаються між протилежностями, янголи, що створюють нову реальність, і люди, занурені в ілюзію безпеки. Через поєднання релігійних та міфологічних мотивів художник передає відчуття межового стану — розгубленості й водночас прагнення до світла. Його символи — це відображення нашої колективної підсвідомості, яка проривається крізь морок. Виставка нагадує: навіть у найтемніші часи світло завжди знаходить шлях.

Now is better

Де: Київська міська галерея мистецтв «Лавра»
Коли: 16 лютого – 11 квітня

У Київській міській галереї мистецтв «Лавра» проходить виставка австрійського дизайнера Стефана Загмайстера, відомого своїм експериментальним підходом до типографіки та візуального мистецтва. Його роботи зберігаються у MoMA, Музеї дизайну в Лондоні, MAK у Відні та Інституті мистецтва в Чикаго. Серед його проєктів — роботи для The Rolling Stones, Jay-Z, Levi’s, BMW та HBO, де дизайн ставав мистецтвом.

Виставка Now is Better є частиною ініціативи «Створюй красу». Вона пропонує зануритися в естетику даних і побачити красу там, де її не звикли шукати.

«Наш Шевченко»

Де: Національний музей Тараса Шевченка
Коли: 5 — 30 березня

Проєкт народився з особистої історії художника Петра Бевзи, дідусь якого 30 років тому створив підрамник, щоб онук намалював портрета Тараса Шевченка.

До проєкту долучилися українські митці: Вадим Петров, Сергій Савченко, Олег Ясенєв, Антон Логов, Данило Мовчан та інші художники. Кожен із них у своїй роботі побачив Шевченка по-своєму, вклавши в його образ власний досвід і переживання. Роботи, створені для виставки, поповнять музейну колекцію, щоб продовжувати цей діалог у майбутньому. 

«Ігри розуму»

Де: Kirisenko Art Center
Коли: 2 березня – 7 квітня

Світ, створений Євгеном Клименком, — це простір, де реальність підпорядковується законам гри і де знайомі пейзажі стають тлом для незбагненних метаморфоз.

Гра перетворюється на спосіб взаємодії зі світом. Вона може бути засобом боротьби, механізмом адаптації чи навіть моделлю майбутнього. Художник досліджує, як гра формує сприйняття світу і впливає на його трансформацію, залишаючи глядачеві простір для власних інтерпретацій.

«Нью-Йоркська група. Коло»

Де: PORTAL 11 ART GALLERY
Коли: 1 березня – 6 квітня

Після Другої світової війни багато українських культурних діячів опинилося в еміграції. У галереї Portal 11 проходить виставка, присвячена мистецькому середовищу Нью-Йоркської групи — творчому об’єднанню, яке існувало у США з 1950-х до 1990-х років.

Відвідувачі побачать роботи митців, які формували естетичне обличчя цього руху, переосмислюючи українське мистецтво в умовах еміграції. Експозиція об’єднує роботи Юрія Соловія, Любослава Гуцалюка, Михайла Урбана, Ярослави Ґеруляк та Якова Гніздовського.

«Веселий сад, пахучі квіти»

Де: ЦСМ «Білий Світ»
Коли: 1 – 28 березня

Це виставка, присвячена дев’ятій річниці галереї. Проєкт звертається до теми весни — пробудження природи й оновлення відчуттів. Цьогоріч натхненням для експозиції стали поетичні образи Володимира Сосюри — живі, чуттєві та знайомі кожному. 

У проєкті беруть участь Петро Бевза, Анна Гідора, Євген Клименко, Наталія Корф-Іванюк, Влад Кришовський, Олександр Ляпін, Олена Придувалова та інші. Їхні роботи з фондів галереї створюють відчуття весни, яка водночас змінює пейзаж та пробуджує душу.

«Особливий простір»: Маріко Гельман & Олексій Ревіка

Де: Imagine Point
Коли: 7 березня – 5 квітня

Це виставка двох художників, яких об’єднують давня дружба та спільні творчі пошуки. Попри різні підходи, обоє працюють із простором та фігуративними формами, досліджуючи, як мистецтво може відтворювати реальність і водночас її змінювати.

В експозиції представлені роботи Маріко Гельман, створені кульковою ручкою, аквареллю, вугіллям і пастеллю на папері, а також твори Олексія Ревіки, виконані кульковою ручкою, доповнені фарбою-спреєм і поталлю. Особливу увагу художники приділяють серійності — вони глибоко занурюються в тему, досліджуючи її через різні техніки та композиції.

Виставка присвячена взаємодії людини з простором, її здатності адаптуватися та переосмислювати реальність. Завдяки мінімалістичним матеріалам художники показують, що творчість не знає обмежень. 

Dia Kinets

Де: Dukat Art Foundation
Коли: 14 березня – 13 квітня

Виставковий проєкт присвячений зруйнованій російською ракетою чернігівській школі №18, де навчалася кураторка Єва Гольц. У грудні 2022 року вона знайшла серед руїн діапозитиви, що слугували навчальним матеріалом ще з 1963 року. Колись вони транслювали радянську пропаганду, а після 1991 року стали архівом минулого.

Сьогодні ці кадри отримали новий зміст у роботах 22 митців, які переосмислюють пам’ять, руйнацію та свободу від нав’язаних наративів.

«Всесвіт Володимира Микити»

Де: Національний музей «Київська картинна галерея»
Коли: 28 січня – 30 березня

Ретроспективна виставка знакової постаті закарпатського живопису Володимира Микити об’єднала близько ста живописних і графічних творів з особистої колекції митця, музейних фондів і приватних зібрань, розкриваючи 75-річний шлях його творчих пошуків. Від реалістичних замальовок побуту до експресивних абстракцій — виставка демонструє еволюцію художнього стилю митця.

У межах проєкту музей проводить кураторські виставки «Від ягнятка до кози», які занурюють у світ митця та допомагають розшифрувати символіку його творів різних періодів, розкриваючи приховані сенси й мистецькі алюзії.

«Всесвіт Любові»

Де: Музей історії міста Києва
Коли: 13 лютого – 01 червня

Любов Панченко — українська художниця та модельєрка, відома своїми яскравими живописними роботами, графікою й текстильними виробами, в яких поєднувала народні мотиви з модерним мистецтвом. Як учасниця руху шістдесятників, вона активно відстоювала українську культуру: вишивала національні костюми для хорів, збирала кошти для політв’язнів і сприяла відродженню традицій колядування та вертепу.

Виставковий проєкт «Всесвіт Любові Панченко» представляє ретроспективу її творчості, підкреслюючи вагомий внесок мисткині в українське мистецтво.

«Колекція. Олександр Гнилицький, Олег Тістол»

Де: DYMCHUK GALLERY
Коли: 7 лютого – 16 березня

В експозиції галереї представлено декілька полотен Олександра Гнилицького, створених в останній рік його життя, де через автопортрети у воді, склі та металі він досліджує феномен віддзеркалення як засіб самопізнання. Олег Тістол звертається до знакових образів і символів, що відсилають до колективної пам’яті та історичних стереотипів. Пальми з його циклу «Ю.Б.К.» символізують Крим як утопічний простір, наповнений ностальгією та мріями про рай, водночас зображення гір втілює ідеї сили, незламності та національного самоствердження.

Разом ці твори створюють діалог між особистим і національним, буденним і сакральним, актуалізуючи питання сучасної української ідентичності.

«Крим»

Де: o.galerie
Коли: 20 лютого – 20 березня

Мистецтво цієї виставки говорить про Крим — його назви, голоси, пам’ять. Крізь живопис, графіку та текстиль вона відкриває силу, красу, гордість і прагнення кримчаків, караїмів та кримських татар. Понад 50 творів сучасних українських митців і мисткинь, які через призму своєї творчості розповідають про історію півострова, його боротьбу, діляться болем і мріями. В експозиції свої роботи презентували Юлія Кучеренко, Езра Пастор, Юлія Морева, Ольга Русинчук, Азіза Ескендер, Анна Придатко, Арсеній Чугуй та інших.

«Увесь мій народ перебуває в заручниках, кожен день бореться за право на існування. Я народжена в депортації, і через мистецтво — живопис, музику, театр, поезію — прагну повернути справжню історію та гідність своєї родини» — розповідає Азіза Ескендер, кримськотатарська художниця та музикантка.