У Львові виставкою розповідають історію двох знищень Бахмута. Фото

На виставці побувала кореспондентка "Еспресо.Захід" Андріана Стахів.

Експозиція розповідає про те, як місто вже двічі за свою історію пережило знищення – спочатку трагедію Голокосту у 1942 році, а тепер російську агресію від 2022 року. 

"Це історія міста під час двох воєн, коли відбувається знищення, вбивства. І ми розуміємо, ми бачимо на цій історії, як всі злочини повертаються. Ця виставка потрібна для всіх, тому що не варто боятися болючих тем. Не потрібно приховувати те, що відбувається зараз, – зазначає директорка Національного історико-культурного заповідника "Бабин Яр" Роза Тапанова. – Правильне розуміння історії, її відновлення розуміння, яке значення мало це місце, місто зараз. Чому його називали "фортеця Бахмут", як у відомій пісні. І розуміння, що ми повинні жити з пам'яттю і що пам'ятати про померлих можуть тільки живі. І це повинно нам передаватися століттями. Тоді ми не нікому не дозволимо, щоб нам перекручували нашу пам'ять і її забирали".

Фото: Андріана Стахів

Саме команда Національного  історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" стала організаторами та авторами ідеї проєкту. А Львів став третім містом, де розгорнулася експозиція – після Києва та музею IX Форту у литовському Каунасі.

"Вперше її побачили в Києві. Ми відкрили цю виставку у виставковому центрі "Бабиного Яру" 1 серпня 2023 року. І нас питали: "Чому ви у Бабиному Яру розповідаєте про Бахмут?" Але в нас питання, а хто буде інший розповідати про Бахмут, якщо зараз немає його музею. І Бабин Яр сьогодні – це символ по суті тієї трагедії колосальної, яка відбулась під час Другої світової війни, Голокосту. Ми не можемо обмежуватись тільки тією трагедією, яка була постійна в Бабиному Яру. Ми повинні стати тим голосом, який допомагає повертати пам'ять, знати про неї і піднімати досить важкі теми, оскільки пам'ять про Голокост, і геноцид, і всі ці злочини, вона повинна працювати так, щоб нас вчити і розуміти, які ж системи цінностей, який вибір ми повинні робити кожного дня", – наголошує Роза Тапанова у коментарі "Еспресо.Захід".

Виставка розгорнулася на трьох поверхах Порохової вежі. А найпершою інсталяцією, яка зустрічає відвідувачів, стали "Пролиті сльози" Михайла Алексеєнка: крапля за краплею – це своєрідна хвилина пам'яті за втраченими й втраченим, спільний біль та спільне життя. 

Другий поверх говорить із глядачем зображеннями, метафорами та текстом про Бахмут сучасності, руйнований російською агресією.  Углибині залу представлені документальні світлини Бахмута 2022 – 2023 років від знаних в Україні фотографів Костянтина і Влади Ліберових, Сергія Коровайного, Андрія Дубчака, Георгія Іванченка. Кожне фото – про долю окремої частини міста, вони безперервно змінюються у відеоряді, аби гість пройшов із Бахмутом частинку його непростого шляху.

Тим часом перед тим, як вирушити поверхом вище, варто зупинитись біля інсталяції "Пил", про крихкість як символ пам'яті. Метафоричним образом цього стає будинок, який зникає у перехресних вітрах, що звіюють його шари, залишаючи лише основу.

Читайте також: "Незворотна перспектива": художник Сергій Савченко про виставку у Львові, коридор часу і боротьбу

Фото: Андріана Стахів

Натомість поверх третій повертає у часі й просторі до періоду Другої світової війни, коли місто потрапило у лапи нацистів. Що відбувалося, хто зміг вижити, яким був міський простір. допомагають зрозуміти архівні матеріали Бахмутського краєзнавчого музею. 

"У 1941 –43 роках місто перебувало під нацистською окупацію, але жило, боролося і захищало себе, як могло, – розповідає в.о. директора Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. – Перед Другою світовою населення міста складало 54 тисячі людей, а після визволення, після вигнання окупантів у 1943 році – лише 25 тисяч. Тобто втрати тодішні становили близько половини населення міста. Зараз місто зовсім порожнє. Багато людей були вбиті, багато евакуювалися у різні області України, чимало і до Львова та Львівської області".

Історична інформація, розміщена на стендах українською та англійською мовами, коротко та зрозуміло розповідає про те, що місту довелося переживати, що трапилося із євреями, які мешкали у Бахмуті, а Ігор Корнацький доповнює написане розповідями під час першої екскурсії, яка стане не єдиною в часі експозиції. 

Тут також можна переглянути відеороботи Клеменса фон Ведемеєра, створені на основі хронік капітана Вермахту Гаральда фон Фітінхоф-Ріша.

"Чому  цікава ця робота, це відео: по-перше, він був у Бахмутському краєзнавчому музеї, він подивився їхні альбоми. Потім він показав роботу свого дідуся. Він приїхав у 2021 році в це місто і показав, що воно є українським. І він знайшов ті місця, які він бачив на фото. Потім він досліджував усі офіційні джерела і що відбувається в місті. Тому в цьому відео не ми говоримо. І, коли потім до нас звертаються, що може ми так хочемо уявити, то це говорить Клеменс фон Ведемеєр. І він показав, що далі зробили з містом", – пояснює Роза Тапанова.

Відвідати виставку у Пороховій вежі львів'яни та гості міста можуть до 30 квітня, аби самостійно дослідити найскладніші періоди життя Бахмута.

Фото: Андріана Стахів