Коли гривня дійсно більше ніж гроші

В Українському Домі урочисто відкрився масштабний мистецько-історичний проєкт, створений командами Національного банку України та Українського Дому – виставка “Гривня. Більше ніж гроші". Матеріали дослідної експедиції, проведеної науковцями та регулятором, доводять: тисячолітня історія грошей на території сучасної України є носієм глибокої національної ідентичності, а отже Україна має повне право й підстави на захист своєї грошової незалежності від будь-яких псевдоісторичних впливів та посягань. Тож історія появи національних грошей, найрідкісніші монети Київської Русі – гривні й шаги, церемоніальна Конституція України, а також повний життєвий шлях сучасних банкнот від бавовни до шредера – цим та багато іншим дивує унікальна виставка-експедиція у центрі Києва, яку побачили й кореспонденти Укрінформу.

ПРО ГОЛОС ЕПОХ ТА ГЛИБИНУ КУЛЬТУРНОГО КОНТЕКСТУ

Щойно переступаєш поріг Українського Дому, одразу потрапляєш у полон візуальної інсталяції художниці Даші Подольцевої під назвою "Більше". Величезний колаж розташований просто на підлозі атріуму – з візуальними образами та вербальними посланнями. Ідея проєкту належить голові Національного банку України Андрію Пишному, який запропонував її Українському Дому ще рік тому.

"Більше ніж гроші» – цей вислів чітко передає суть національної валюти. Те, як називається, як виглядає, з чого створюється, як змінюється національна валюта з плином часу, є проявом історичних епох, крізь які проходить країна, маркером її унікальності, частиною культурного контексту, а головне – ознакою незалежності та боротьби за неї. Бо гривня – наше надбання. Це атрибут державності, голос історичних епох та свідок становлення й розвитку України", – відмітив Пишний під час відкриття. За його словами, через історію грошей організатори намагалися розкрити широкий контекст: історію державності, українського стилю, пошуку та відстоювання себе, поставити запитання про уроки минулого й про те, що нас чекає в майбутньому. Провести через людські долі, щасливі та трагічні обставини, образи.

“Гривня – це не лише те, що ми маємо в гаманці, в кишені або на своєму рахунку. Це великий пласт історії, культури, голос епох, символ незалежності нашої країни», – підхоплює думку директорка Українського дому Ольга Вієру.

Всього на виставці представлено понад 300 експонатів – монет, документів, артефактів та творів мистецтва. Вражає масштаб співпраці, завдяки якій стала можливою така кількість унікальних обʼєктів виставки. До створення експозиції долучилися Музей грошей Національного банку України, Державна архівна служба України, Центральний державний архів музею літератури і мистецтва України, Львівська національна галерея імені Возницького, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Національний заповідник "Софія Київська", Музей Шереметьєвих та десятки інших інституцій, що надали свої експонати.

“Немає жодного прояву українських грошей, який би ми не врахували.

І коли усвідомлюєш, що одна монета чи одна банкнота може так багато вмістити в себе сенсів, естетики, історичного наративу, цілком поділяєш зміст слів назви виставки: Гривня. Більше ніж гроші”, – підкреслив Пишний.

ШЛЯХ ВІД ЖІНОЧОЇ ПРИКРАСИ ДО ГРОШЕЙ

Один з найцікавіших розділів розповідає про походження назви української валюти.

"Відомо, що гривня походить назвою від прикраси гривни шийної, яка замикається на шиї спеціальними вушками", – розповідає Андрій Бойко-Гагарін, доктор історичних наук, головний зберігач фонду Музею грошей. – На Русі торгували з Візантією та використовували їхній стандарт ваги – “літру” (160 грамів). За цим стандартом стали робити прикраси. Потім з'явилися гривні як спосіб монетизації цього стандарту, щоб зручніше було торгувати. І так сталося, що назва гривня “шийна" перекочувала на гривню “монетну". Таким чином ми отримали назву монети та в цілому грошової одиниці, яка походить від жіночої прикраси".

Загалом “монетна” частина експозиції представляє в хронології тисячолітню історію гривні – від часів Київської Русі до сучасності. "Усе це – беззаперечний доказ стародавності гривні", – підкреслює кураторка виставки Тетяна Волошина.

УНІКАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ ТА ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ

Не менш цікавою є частина експозиції, присвячена зв'язку гривні з державними атрибутами, символами та знаками. Відвідувачам представлена Церемоніальна Конституція України, на якій складають присягу президенти нашої країни.

"Серед особливо цінних експонатів можна побачити Церемоніальну Конституцію України, яку спеціально для відкриття виставки надала Верховна Рада. Експозиція містить унікальні артефакти, які раніше зберігалися в центральних архівних установах та були недоступні широкій публіці", – розповідає Ольга Вієру.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук під час урочистого відкриття виставки також відзначив її важливість для розуміння української ідентичності: "Гривня дозволяє не тільки проявити свою ідентичність, а й прослідкувати історію розвитку нашої державності. Крім цього, вона характеризує й ті періоди, коли Україна була дійсно українською чи перебувала під іншими режимами".

Особливу увагу привертає прапор, зшитий із двох сорочок дідуся молодого українського художника Віталія Кравця його матір'ю Галиною наприкінці 80-х років минулого століття, коли український прапор був заборонений. Це справжня родинна реліквія, яка стала важливою частиною експозиції.

ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО ШРЕДЕРУ: ТАЄМНИЧЕ ЖИТТЯ БАНКНОТ

Однією з найцікавіших частин експозиції є зала, яка занурює відвідувачів у повний життєвий цикл грошей. Тут можна простежити весь шлях банкноти – від виробництва паперу до утилізації зношених купюр.

Мало хто знає, що для виготовлення українських банкнот використовуються лише натуральні матеріали. "У банкноті номіналом 1 тисяча гривень використовуються бавовна та льон не тільки для того, щоб купюра була міцнішою та більш еластичною, а й більше захищеною від підробки", – пояснюють представники Музею грошей Національного банку. В музейному просторі представлені й зразки натуральної “грошової” бавовни, щоб відвідувачі могли на власні очі побачити, з чого починається шлях гривні "з поля до гаманця".

Особливу увагу привертає демонстрація результату утилізації зношених банкнот через шрединг – їх подрібнюють на дрібні частинки, які потім утилізують. Це надійний спосіб знищення грошей, які вийшли з ужитку. До слова, в Національному банку одного разу, жартуючи, подарували журналістам сувенірні туби, заповнені шредингованими 5-гривневими купюрами. Мовляв, у крайньому життєвому випадку з однієї такої туби ви можете скласти 5000 гривень. На виставці сьогодні можна придбати подібні сувенірні туби-брикети, які “містять” аж 30 тисяч гривень… дрібнесенькими клаптиками!

ВІД МИНУЛОГО – ДО МАЙБУТНЬОГО ГРИВНІ

Організатори виставки стверджують, що просвітницька роль виставки – не лише у нагадуванні про минуле, а й спроба сформувати майбутнє національної валюти. У коментарі для журналістів Андрій Пишний розкрив основну мету проєкту – стимулювати суспільну дискусію про майбутнє української гривні, маючи на увазі ідею запровадження замість “зросійщених” копійок розмінних монет шагів.

"Якщо говорити про нові купюри, новий дизайн банкнот та монет, то буду з вами відвертим – це, напевно, одна із цілей цієї виставки. Ми хочемо, щоб дискусія про повернення до справжніх історичних витоків українських грошей розпочалася. Ми хочемо говорити з українським суспільством про повернення до історичної спадщини. Кожне покоління повинно мати можливість висловити щось своє, те, що важливо. Для нас важливо повністю відійти від насаджених чужорідних “тіл” у нашій грошовій системі".

Тож відвідувачі виставки мають можливість не лише дізнатися більше про українську валюту, а й стати частиною цієї історії. В одній із зал можна зробити донат на підтримку культурних ініціатив та отримати спеціальний подарунок від Національного банку України.

Виставка "Гривня. Більше ніж гроші" триватиме до 11 травня 2025 року. І якщо ви думаєте, що знаєте все про гроші, які щодня тримаєте в руках, ця експозиція точно змусить вас змінити думку.

Вікторія Алексєєва, Київ