Центр міста у болгарському Шумені мав стати бруталістською утопією. 35 років він є руїною з фантастичного кіно

Вже 35 років центр болгарського міста Шумен лишається недобудованим. Проєкт, який задумувався як бруталістська утопія, зараз більше нагадує кадри з якогось постапокаліптичного фільму.

Проєкт під офіційною назвою «Центральне ядро міста» («Центральното градско ядро») мав стати масштабним урбаністичним експериментом. Його розробляла команда під керівництвом архітектора Івана Сиврева. Консультантом проєкту центральної площі Шумена був Георгі Стоїлов, автор бруталістського комплексу «Бузлуджа», про який ми писали раніше.

Єдиний комплекс включав адміністративні будівлі, пошту, готель «Мадара», будинок моди, банк, магазини та ресторани, центр укладання шлюбів, фестивальний центр із концерт-холом, клубом, репетаційними залами, крамницями звукозаписів і музичних інструментів.

На поверхні це все мало бути оточеним громадськими просторами з фонтанами, а під землею планували збудувати підземні паркінги та підземні дороги, якими б, зокрема їздили підземні тролейбуси.

Будівництво тривало з 1988 до 1990 року. Найпомітнішою спорудою лишилася 18-поверхова бетонна вежа, де мала розміщатися пошта.

Поряд — огороджені парканами недобудовані конструкції, які насправді з вежею становлять один комплекс, зв’язаний під центральною площею Освобождение. На це, зокрема, вказують входи до підземних тенелей, що нагадують входи у метро.

Чимало хто не наважується заходити на територію недобудови. В 2011 році тут, наприклад, було вбито 11-річного хлопчика.

В інтерв’ю 1988 року головний архітектор Сиврев описував проєкт як живий організм, всі елементи якого пов’язані та співзалежні, як органи тіла, пише журнал Ex Utopia.

Центральна площа задумувалася з намірами розвантажити дороги, збільшити площу зелених насаджень, знизити рівень шуму та забруднення повітря. Екологічні міркування були доволі революційними на той час у Болгарії, де більшість проєктів комуністичної партії аж ніяк не враховували вплив на довкілля.

Транспорт передбачалося пустити під землею, у той час, як наземна площа лишалася б пішохідною. Сиврев вважав, що посилення ролі громадського транспорту дозволить зробити простір чистішим від вихлопів.

На першому підземному рівні мали розташовуватися зупинки громадського транспорту, квіткові крамнички, кіоски з сувенірами, парфумами та прикрасами, квиткові каси. Рівнем нижче мав вміщати два паркінги на 200 та 250 автомобілів. На третьому підземному рівні пропонувалося розмістити склади.

Відпочатку Шумен може здатися неочевидним вибором для реалізації такого масштабного модерністського проєкту. Це далеко не найбільше місто Болгарії, тут немає ані важливої промисловості, як у Пернику чи Правеці, ані піщаних пляжів, як у Бургасі, ані такої туристичної привабливості, як у Велико Тирново.

Однак історично це серце утворення Болгарської держави: за 20 кілометрів від Шумена лежать руїни столиці першиї ханів, археологи знаходять рештки фракійських, римських і середньовічних болгарських поселень, зокрема знаменитого «Мадарського вершника» VIII століття.

Пам’ятник творцям Болгарії

Задум проєкту також полягав у тому, що центр міста мав візуально римуватися з вражаючим меморіальним комплексом, що височіє на пагорбі за містом — Пам’ятником творцям Болгарської держави. Наприклад, оці леви на центральній площі повторюють стиль пам’ятника:

Модерністський архітектурний комплекс збудували 1981 року на честь 1300-річчя утворення Першого Болгарського царства. Його розташовано на Шуменському плато, на висоті 450 метрів над рівнем моря.

Для будівництва використали 50 тисяч кубометрів бетону. Рельєфи та скульптури зображають події та діячів болгарської історії від VII до Х століття. Найбільша фігура належить хану Аспаруху, який забиває меч зі словами: «Тут постане Болгарія, над цим небом, на цій землі».

Від міста до монумента ведуть 1300 сходинок, які чергуються з видовими платформами.