«Український балет», який гастролював Європою, виявився російським

Балетна трупа, яка гастролювала Швецією під назвою Ballet of Ukraine, виявилася російською. Це одна з «балетних труп-клонів», йдеться у розслідуванні шведського видання SVT. Про цей випадок також написав німецький фактчекінговий проєкт Mimikama.

Взимку 2024 року балет відвідав вісім міст, зокрема зокрема Лунд, Варберг, Естерсунд та Пітео. Виконували «Лускунчика» Чайковського. На афішах майоріли українські кольори, а в програмах було вказано, що це «культура з Києва». Шведи приходили на виставу, думаючи, що таким чином підтримують Україну.

На своєму сайті (зараз лінк kyivballet.pro не дійсний) Ballet of Ukraine вказує адресу в Києві, за якою журналісти SVT виявили офіс і торговельний центр.

Принаймні семеро з 14 танцюристів, перелічених на сайті, працюють у Росії. Журналісти виявили це за допомогою інструментів розпізнавання облич та пошуку на російських сайтах. Художній керівник Ballet of Ukraine це заперечує і заявляє, що список танцюристів на сайті застарілий.

Журналісти виявили, що гроші від щонайменше шести вистав були виплачені компанії Gutschwald AI Centre. Вона зареєстрована у Швейцарії, але належить колишньому менеджеру російського «Сбербанку».

Івент-компанія Touring Actors є норвезькою, але розміщена на російському сервері й належить громадянину Росії, який зареєстрований як підприємець у Москві.

Балетні клони

Явище, коли Європою гастролюють балетні колективи під прапором України, але не мають до України стосунку, виявилося доволі поширеним. У 2022 році Київська національна опера попереджала про гастролі свого клона.

У лютому 2025 року у Швеції мав виступати Grand Ukrainian Ballet. Газета Sydsvenskan не знайшла зв’язку цієї трупи з Україною.

Торік у грудні у Швеції було скасовано гастролі балету The Heritage після того, як місцева служба безпеки виявила, що той пов’язаний із російською державою та армією. Трупа планувала показувати «Лебедине озеро» та «Лускунчик».

«Немає сумнівів, що це російський комерційний проєкт, спрямований на заробляння грошей», — зауважив Стефан Інгварссон зі Шведського інституту міжнародних відносин.