Влада та Костянтин Ліберови про знайомство, кохання на відстані та відкриття під час війни

Головними героями нового числа журналу «ELLE Україна», що днями вийшов друком, стали п’ять пар, більшість з яких з початком повномасштабного вторгнення змінили цивільні професії на військові. У проєкті «Скажу, признаюсь, що люблю», фотографом якого став Костянтин Ліберов, знялися: військова волонтерка Світлана Легка і військовий ЗСУ Сергій Борисов; снайперка Анастасія Савка та боєць 12-ї бригади спеціального призначення НГУ «Азов» і ветеран війни Олексій Левченко; фотографи Влада й Костянтин Ліберови; журналістка Катерина Березовець і майор ЗСУ Тарас Березовець; засновниця та дизайнерка бренду SOLO for Diamonds Юлія Кушер і пілот-аеромедик Антон Михайлюк.

Сьогодні історією кохання діляться Влада й Костянтин Ліберови.

ЗНАЙОМСТВО

Влада Ми з Костею разом вчились, були однокурсниками: познайомилися на першому, довго дружили. А на п’ятому Костя вирішив «зіпсувати» нашу дружбу (усміхається). Взагалі-то я жартую, що Костя — саме той хлопець, якому вдалося перемогти френдзону.

Костянтин Насправді це дуже банальна історія: ми познайомилися в університеті. Я дуже добре пам’ятаю перше вересня на першому курсі: Влада була однією з тих дівчат — коли ти заходиш в аудиторію, дивишся, а вона промінчиком підсвічується з натовпу. Під час навчання протягом років були дні, коли ніхто не приходив на пари з її компанії та ніхто не приходив з моєї, і ми завжди об’єднувалися, сідали разом. Але обертались на різних орбітах, які просто інколи перетинались. Проте склалося все так, що ми вже одинадцять років разом і вісім років у шлюбі (усміхається).

На Владі: костюм, the Coat; взуття, Kachorovska; прикраси, Solo for Diamonds

З ПЕРШОГО ПОГЛЯДУ

Влада З боку Кості була ціла серія кроків, тому що я людина, яка повільно розуміє й погано зчитує невербальні знаки. Взагалі вийшла кумедна історія, адже кожен з нас вважає різні дати початку стосунків. У наших головах розбіжність в кілька місяців: у Кості раніше, а в мене — пізніше. Я думала, ми ще дружили в певний момент, а Костя переконаний, що наші стосунки вже почалися... Врешті-решт ми вирішили, що нашою символічною датою буде 19 грудня, бо ми вдвох добре пам’ятаємо один дуже класний для нас день, коли поїхали в кіно на другу частину «Гобіта».

Костянтин Це точно була увага з першого погляду. Що взагалі таке любов? Це ніби гравітація, яку відчуваєш у серці, тебе якимось ірраціональним чином тягне саме до цієї людини. Ти не до кінця можеш збагнути, що ж воно таке, ти не до кінця розумієш, чому тебе притягує, але тобі хочеться дивитися на цю людину, ти мрієш наблизитися до неї, бути поряд... Отже, це точно була гравітація з першого погляду.

Що взагалі таке любов? Це ніби гравітація, яку відчуваєш у серці, тебе якимось ірраціональним чином тягне саме до цієї людини.

НАЙВАЖЛИВІШЕ У СТОСУНКАХ

Влада Діалог. Важливо розмовляти — багато, часто, про все. І завжди має бути презумпція того, що ви на боці одне одного. Тобто навіть якщо ви сваритесь, не намагайтеся перемогти, а намагайтеся краще зрозуміти коханого. Тому що сварки — це один зі способів вийти на новий рівень стосунків. Тобто залишилося те, що ви досі не проговорили, і це в певний момент доводить до точки, в якій ви точно маєте все вирішити. Ну принаймні в нас так. І я думаю, певною мірою завдяки цьому ми дійшли до позначки в одинадцять років людьми, які досі кохають одне одного. Інколи мені здається, що наші стосунки не дуже й змінилися за весь час. До речі, важливо створювати й зберігати тільки ваші, особисті традиції. Наприклад, ми від початку стосунків щомісяця влаштовуємо собі маленьке свято 19-го числа. Щомісяця 19-те для нас — особливе диво. І зовсім не обов’язкові подарунки чи походи в ресторани. Але це буде саме те, що ми відзначимо (усміхається).

Костянтин Бути чесним одне з одним. І розмовляти, висловлюватися. Не треба ніяких маніпуляцій, прихованих мотивів, подвійних контекстів, не варто очікувати, що людина вміє читати думки. Коли тебе щось турбує, ти про це говориш. Мені здається, це найправильніший рецепт стосунків.

На Владі: сукня, Shtyn; взуття, Kachorovska; прикраси, Solo for Diamonds

КОХАННЯ НА ВІДСТАНІ

Влада До повномасштабного вторгнення ми майже ніколи не розлучалися, постійно перебували разом. Тепер таке трапляється, бо я не працюю з військовими так насичено, як Костя. Тобто я не відправляюсь у штурми, не працюю з піхотою, особливо зараз. Раніше — так, тепер ні. Адже це дуже небезпечно, мене туди не беруть. І коли я чекаю на Костю, це триває тиждень чи півтора — залежить від того, як там все складається в його роботі. Ми весь час листуємося, намагаємось постійно бути на зв’язку. Якщо Костя не в доступі, я просто продовжую писати, наприклад, можу побачити щось цікаве і скидаю, навіть коли знаю, що він зможе побачити це повідомлення лише за кілька днів (саме так найчастіше і трапляється). А ще в нас з Костею є такий невигадливий ритуал скидати одне одному сердечки в месенджерах. Це означає, що в той момент ми подумали одне про одного, і це такий дотик. Гадаю, так відбувається у багатьох закоханих.

Костянтин Ми — та сама щаслива пара, яка знайшла себе на війні, при цьому ми майже завжди разом. У нас дуже рідко бувають ситуації, коли ми десь порізно. Наприклад, нещодавно я їздив на тиждень сам, і це було сумно. Ми з Владою — команда: ми живемо разом, працюємо разом. Можливо, хтось може зауважити, що це співзалежні стосунки, що нам треба звернутися до психолога (усміхається), але, блін, мені подобається, що ми можемо двадцять чотири години проводити разом — і це ніяким чином нас не дратує. Однак нині є одна з таких речей, яка мене дій-сно засмучує, інколи навіть більше, ніж смерть. Мова йде про руйнування колись дуже міцних союзів, шлюбу добрих знайомих, наших друзів. Коли один із двох на війні або за кордоном, люди починають жити в різних світах, тож їхні орбіти розходяться... Війна забирає не лише життя, вона вбиває кохання. Від цього дуже боляче.

ВІДКРИТТЯ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Влада Костя завжди був дуже спокійною, стриманою людиною. Я не знала, що він такий сміливий. А тепер знаю. Мене це здивувало. Під час війни ви часто опиняєтеся в ситуаціях, в яких раніше б ніколи не опинились, переживаєте емоції, які у звичайному мирному житті ніколи б не переживали. І в цих нових контекстах можна чітко побачити й відчути — твоя це людина чи ні. Тож я переконалася, що Костя — моя людина.

Костянтин Влада дуже гідна особистість. Я завжди це знав, але під час війни все на очах підтвердилося! Як Влада прагне справедливості, як вона переживає, як їй болить все, що відбувається. Влада — неймовірна!

ПОГЛЯД НА СЕБЕ ЧЕРЕЗ 20 РОКІВ

Влада Ой, ми часто про це говоримо, насправді (усміхається). Але намагаємося зазирнути навіть трохи далі, тому що, думаю, через двадцять років мало що зміниться: нам буде десь за п’ятдесят, ми ще будемо активними. Буквально вчора сиджу в кав’ярні — і заходять симпатичні бабуся з дідусем, він з паличкою, вона його лагідно підтримує. Як моя мама каже, душа в душу. Крадькома записала це подружжя на коротке відео, відправила Кості й написала навздогін: дивись, тут, у кав’ярні, з паралельної реальності вийшли ми з тобою років через сорок. Постійно уявляю себе з Костею в майбутньому, в красивому місці, можливо, в горах, у лісі, відпочиваємо разом, як завжди, в затишному будиночку, де мало людей...

Костянтин Ми купили гарний будинок десь у лісі. В нас щаслива сім’я... (усміхається). Ясна річ, з нашою роботою наш горизонт планування — це, як ми жартуємо з Владою, до наступної місії. А перша задача під час будь-якої місії — вижити, щоб з тобою нічого не сталося, ніжки-ручки залишалися на місці, бо дуже добре розуміємо — а ми чесні перед собою, — що наша робота дуже небезпечна, тож відверто проговорюємо, що з нами може статися... Так що бажання жити ще мінімум двадцять років звучить неймовірно захопливо!