Каміль Стефко і Львівський університет, або фатум ректорства

2025 рік виявися досить плідним на вибори керівництва університетів у Львові. Одразу декілька ВНЗ розпочинають нові сторінки своєї “біографії”. Це має вплив на життя міста та викликає значний суспільний резонанс.

Користуючись актуальністю теми, яка на слуху, а також річницею від дня народження героя цього тексту (цьогоріч 150 років), скажемо декілька слів про одного непересічного діяча Львівського університету минулого. Він був професором і також ректором Львівського університету. При цьому, його шлях до посади був досить несподіваним, навіть дещо містичним.

Стопами батька

Каміль Стефко (Kamil Stefko, 1875-1966) народився 8 квітня 1875 року у Золочеві, в родині Михайла (Міхала) та Каміли Стефко. Батько був суддею, а мама – донькою відомого чеського математика, професора Ігнація Лемоха. Виростав Каміль Стефко у Самборі, навчався у місцевій гімназії. По тому навчався на правничому факультеті Львівського та Берлінського університетів. У Львові його вчителями були І. Шараневич, В. Абрахам, Л. Фінкель і ін. Після захисту дисертації Стефко став окружним суддею у Бродах. Також пізніше працював помічником адвоката у Тернополі. Врешті, відкрив власну адвокатську практику у Львові. Хоча останнє, навіть сам переїзд до Львова, видалося не таким і простим завданням. Каміль Стефко завжди багато і наполегливо працював. Сучасники характеризували його як такого, що “добре знався на законодавстві” і “швидко вникав в суть спору”.

Починаючи з 1907 року Каміль Стефко працював у Львівському університеті. Він пройшов багато академічних сходинок. Врешті, був професором цього закладу. Упродовж 1907-1939 років Каміль Стефко викладав на факультеті права Львівського університету, займав керівні посади. У міжвоєнний час також очолював Інститут права слов’янських народів Львівського університету, був керівником факультету.

Звивиста непередбачувана дорога до ректорства

У 1933 році відбувалися вибори ректора Львівського університету. Переміг тоді Марцелій Хлямтач. Проте його кандидатура не влаштовувала міністра освіти і затвердження на посаді так і не відбулося. На повторних виборах переміг Генрик Гальбан, який і став ректором. Проте приступити до виконання обов’язків йому не дала хвороба. 13 грудня 1933 року Гальбан помер і виконувачем обов’язків ректора призначили саме Каміля Стефка. Підстав для цього вистачало, адже Стефко відігравав надзвичайно важливу роль у житті університету: мав досвід керівництва кафедрами, навіть очолював факультет, був членом багатьох правничих комісій та організацій. У 1919 році Каміль Стефко навіть входив до комісії, яка працювала над статутом університету. На момент призначення його виконувачем обов’язків ректора Каміль Стефко був проректором університету.

Перебування на важливій та відповідальній посаді керівника університету не було простим. По-різному вибудовувалися відносини з окремими колегами. Зокрема, Стефко мав конфлікт із з тогочасним проректором Романом Льоншаном де Бер’є, очільниками деяких кафедр. Очевидно, таких речей складно цілком уникнути у великому колективі. У міжвоєнний час Каміль Стефко читав в університеті курси з теорії права, національного і міжнародного судівництва, міжнародного цивільного права, міжнародного процесуального права, права про банкрутство і ін.

Нова сторінка у зрілому віці

Львівський період в біографії Каміля Стефка завершився у 1940 році. Ще у січні було розпорядження ректора про звільнення “неблагонадійних” професорів університету. Таких радянська влада нарахували майже три десятка. Був серед них і Каміль Стефко. У травні 1940 року вчений залишив Львів і переїхав до Варшави. Там продовжував наукову діяльність. Також його життєвий шлях був пов’язаний із Вроцлавом.

Каміль Стефко був двічі одружений, рідних дітей він не мав. Перша дружина часто хворіла і він був змушений просити в університету матеріальну допомогу. Її подружжя використовувало також і на відпочинок на курортах в Австрії та Італії. Попри все, у березні 1927 року окружний суд Львова розірвав шлюб Каміля Стефка і його першої дружини. На проживання з другою дружиною Каміль Стефко також просив в університету матеріалу допомогу – цього разу “доплату на помешкання”.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

1. Білостоцький С. Професор права Каміль Стефко (1875-1966): львівський період життя // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету, 2014. – Вип. 15. – С. 224-235.
2. Biłostockyj S. Kamil Stefko (1875-1966) – profesor prawa I rektor Uniwersytetu Lwowskiego // Folia Iuridica Universitatis Wratislaviensis, 2015. – Vol. 4 (1). – S. 51-74.
3. Kamil Stefko (1875-1966) // Sławni Prawnicy [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://slawniprawnicy.mecenasi.pl/kamil-stefko.html