Каміль Стефко і Львівський університет, або фатум ректорства

2025 рік виявися досить плідним на вибори керівництва університетів у Львові. Одразу декілька ВНЗ розпочинають нові сторінки своєї “біографії”. Це має вплив на життя міста та викликає значний суспільний резонанс.

Користуючись актуальністю теми, яка на слуху, а також річницею від дня народження героя цього тексту (цьогоріч 150 років), скажемо декілька слів про одного непересічного діяча Львівського університету минулого. Він був професором і також ректором Львівського університету. При цьому, його шлях до посади був досить несподіваним, навіть дещо містичним.

Львівський університет у 30-ті роки. Фото: uk.wikipedia.org

Стопами батька

Каміль Стефко (Kamil Stefko, 1875-1966) народився 8 квітня 1875 року у Золочеві, в родині Михайла (Міхала) та Каміли Стефко. Батько був суддею, а мама – донькою відомого чеського математика, професора Ігнація Лемоха. Виростав Каміль Стефко у Самборі, навчався у місцевій гімназії. По тому навчався на правничому факультеті Львівського та Берлінського університетів. У Львові його вчителями були І. Шараневич, В. Абрахам, Л. Фінкель і ін. Після захисту дисертації Стефко став окружним суддею у Бродах. Також пізніше працював помічником адвоката у Тернополі. Врешті, відкрив власну адвокатську практику у Львові. Хоча останнє, навіть сам переїзд до Львова, видалося не таким і простим завданням. Каміль Стефко завжди багато і наполегливо працював. Сучасники характеризували його як такого, що “добре знався на законодавстві” і “швидко вникав в суть спору”.

Професор Львівського університету Каміль Стефко. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Починаючи з 1907 року Каміль Стефко працював у Львівському університеті. Він пройшов багато академічних сходинок. Врешті, був професором цього закладу. Упродовж 1907-1939 років Каміль Стефко викладав на факультеті права Львівського університету, займав керівні посади. У міжвоєнний час також очолював Інститут права слов’янських народів Львівського університету, був керівником факультету.

Звивиста непередбачувана дорога до ректорства

У 1933 році відбувалися вибори ректора Львівського університету. Переміг тоді Марцелій Хлямтач. Проте його кандидатура не влаштовувала міністра освіти і затвердження на посаді так і не відбулося. На повторних виборах переміг Генрик Гальбан, який і став ректором. Проте приступити до виконання обов’язків йому не дала хвороба. 13 грудня 1933 року Гальбан помер і виконувачем обов’язків ректора призначили саме Каміля Стефка. Підстав для цього вистачало, адже Стефко відігравав надзвичайно важливу роль у житті університету: мав досвід керівництва кафедрами, навіть очолював факультет, був членом багатьох правничих комісій та організацій. У 1919 році Каміль Стефко навіть входив до комісії, яка працювала над статутом університету. На момент призначення його виконувачем обов’язків ректора Каміль Стефко був проректором університету.

Роман Льоншан де Бер’є. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Перебування на важливій та відповідальній посаді керівника університету не було простим. По-різному вибудовувалися відносини з окремими колегами. Зокрема, Стефко мав конфлікт із з тогочасним проректором Романом Льоншаном де Бер’є, очільниками деяких кафедр. Очевидно, таких речей складно цілком уникнути у великому колективі. У міжвоєнний час Каміль Стефко читав в університеті курси з теорії права, національного і міжнародного судівництва, міжнародного цивільного права, міжнародного процесуального права, права про банкрутство і ін.

Нова сторінка у зрілому віці

Львівський період в біографії Каміля Стефка завершився у 1940 році. Ще у січні було розпорядження ректора про звільнення “неблагонадійних” професорів університету. Таких радянська влада нарахували майже три десятка. Був серед них і Каміль Стефко. У травні 1940 року вчений залишив Львів і переїхав до Варшави. Там продовжував наукову діяльність. Також його життєвий шлях був пов’язаний із Вроцлавом.

Каміль Стефко. Фото з https://www.lnulibrary.lviv.ua/

Каміль Стефко був двічі одружений, рідних дітей він не мав. Перша дружина часто хворіла і він був змушений просити в університету матеріальну допомогу. Її подружжя використовувало також і на відпочинок на курортах в Австрії та Італії. Попри все, у березні 1927 року окружний суд Львова розірвав шлюб Каміля Стефка і його першої дружини. На проживання з другою дружиною Каміль Стефко також просив в університету матеріалу допомогу – цього разу “доплату на помешкання”.