Мільйони проти Трампа: як у США почалися протести проти нової влади та чи матимуть вони вплив

Акції в усіх 50 штатах США, та ще й в один день – суботу, 5 квітня.

Такого масового протесту адміністрація Дональда Трампа ще не бачила.

Але масовим він був не тому, що сотні тисяч людей зібрались у Вашингтоні.

Організатори зробили ставку на децентралізовані акції – і схоже, що ця тактика (принаймні цього разу) спрацювала.

Строкатість протесту демонструє: курс нинішнього президента США вже викликає невдоволення у різноманітних соціальних групах.

І це – запорука того, що протести лише посилюватимуться.

Та чи досягнуть вони рівня, достатнього для того, щоб впливати на політику Трампа?.

І взагалі, наскільки успішним був дуже потужний вуличний тиск під час його першої каденції?.

Правда" спробувала розібратися, що відбувається з масовими протестами у США, як на них реагують у Білому домі і чи є в них шанси впливати на курс країни.

Протести "на мінімалках".

Відмінності між першим і другим президентським терміном Трампа виявляються в усьому, і протести тут не виняток.

Під час першого терміну президента-республіканця супроводжували велелюдні протестні акції.

Уже в день інавгурації 2017 року – де, за словами навіть самого Трампа, були присутні півтора мільйона людей – у Вашингтоні відбувся Жіночий марш, який зібрав десь понад чотири мільйони протестувальників.

У 2019 році принаймні 1,2 мільйона людей, насамперед молоді, вийшли на протестну ходу у Вашингтоні з вимогою посилити контроль за зброєю після стрілянини у школі міста Паркленд штату Флорида, в якій загинули 17 людей.

Тоді стверджувалося, що це найбільша молодіжна акція протесту з часів американської війни у Вʼєтнамі.

Зрештою, ми також памʼятаємо акції під гаслом Black Lives Matter, які прокотилися країною після резонансної смерті темношкірого Джорджа Флойда у 2020 році.

Вони, за деякими оцінками, залучили від 15 до 26 мільйонів людей, ставши потенційно наймасовішим громадянським рухом в історії США.

І хоча йдеться не про одну акцію протесту, а про багато дрібних, сама масовість Black Lives Matter була показовою.

Проте друге президентство Трампа подібними протестами не супроводжувалось – принаймні, донедавна.

За цим можуть стояти як мінімум дві причини.

Перша – розгубленість, ба навіть дезорієнтація демократів після невдалої кампанії 2024 року та поразки на виборах і, як наслідок, відсутність ресурсу до політичної мобілізації.

Друга, на яку вказує професор Університету штату Коннектикут і співголова проєкту з аналізу протестної активності у США Crowd Counting Consortium Джеремі Прессмен, – відсутність тих самих причин, які мотивували до протестів 2017 року.

Дональд Трамп більше не аутсайдер, відомий скандальними заявами про жінок, тепер на боці його кампанії була Республіканська партія, а головне – його перемога була беззаперечною.

Втім, це не означає, що низового спротиву політиці Трампа зараз узагалі немає.

За даними вже згаданого Crowd Counting Consortium, у лютому 2025 року в США зафіксували щонайменше 2085 протестів (для порівняння: у лютому 2017-го, коли Трамп уперше став президентом, їх було 937).

А попередній підрахунок за березень свідчить, що кількість протестних акцій з боку американців може перевалити за 3 тисячі.

То чому ж йшлося про зниження протестної активності? Просто протести стали менш масовими: у тому-таки лютому кожна акція збирала в середньому від 60 до 88 людей.

"Я думаю, було б помилково вважати, що якщо не відбувається якихось великих, помітних акцій, де люди виходять на вулицю, то це означає, що протести не є значущими, важливими і впливовими", – вважає співголова Crowd Counting Consortium Еріка Ченовет.

"50 протестів, 50 штатів, один рух".

"Венс, зрадник! Катайся на лижах у Росії", – усі в Україні помітили, як зустрічали віцепрезидента США Джей Ді Венса на гірськолижному курорті у Вермонті після сварки з Володимиром Зеленським у Білому домі.

Це був один із "мініпротестів" проти політики адміністрації Трампа, які тривають вже досить довгий час.

Серед них – акції проти скорочень працівників федеральних установ, починаючи з Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), цього разу спрямовані й проти Ілона Маска.

Або протести в автосалонах Tesla (які доходили до прямого вандалізму) і заклики бойкотувати великі корпорації.

В основі такого децентралізованого протесту лежить рух 50501, назва якого розшифровується як "50 протестів, 50 штатів, 1 рух" – тобто організація великої кількості менш масштабних акцій замість однієї великої.

Вважається, що рух 50501 зародився на платформі Reddit наприкінці 2024 року, коли вже стали відомі перші обриси політики майбутньої адміністрації Трампа.

Після цього він поширився на інші соцмережі та зрештою призвів до низки протестів – починаючи з перших більш-менш масових акцій на початку лютого.

Роль політичної опозиції – у цьому випадку демократів – на протестах руху 50501 була мінімальною.

Ба більше, на тому-таки Reddit можна зустріти тематичні обговорення реформи Демократичної партії – сигнал загального невдоволення її діями після приходу Дональда Трампа до влади.

Саме в цьому ключі варто розглядати й останню масову акцію під гаслом Hands Off! ("Руки геть!"), яка охопила 1200 місць в усіх американських штатах (і навіть деякі європейські міста).

Це не один великий протест, а спільна акція майже двох сотень неурядових організацій, в якій, за оцінками організаторів, взяли участь пів мільйона людей – найбільше з початку другого президентського терміну Трампа.

Організації, які обʼєднались під парасолькою Hands Off!, висунули три ключові вимоги: припинення "поглинання мільярдерами й нестримної корупції" адміністрації Трампа; припинення скорочення федерального фінансування соціального забезпечення, а також програм Medicare і Medicaid; припинення переслідувань іммігрантів, транслюдей та представників інших спільнот.

Що цікаво, численні фото з місця подій доводять, що у протестах Hands Off! брали участь не самі лише молоді ліберали – електорат, однозначно негативно налаштований проти Трампа.

Приміром, багато серед протестувальників було представників так званого покоління бумерів – людей віком за 60 років.

Імовірно, їх підштовхнуло до дій занепокоєння через пенсії чи соціальне забезпечення, яке може постраждати від зусиль Маска зі скорочення видатків.

Сотні людей вийшли також у флоридському районі Віледж, виборці в якому переважною більшістю проголосували за Трампа і республіканців.

Також на протестах можна було побачити й виборців Республіканської партії.

До слова, сама "Велика стара партія" поки перейшла в режим радіомовчання і практично не коментувала протести.

Ось, приміром, офіційний коментар Білого дому телеканалу CBS News, в якому немає жодної згадки про протести:.

"Позиція президента Трампа чітка: він завжди буде захищати соціальне забезпечення, Medicare і Medicaid для тих, хто має на них право.

Тим часом позиція демократів полягає в наданні пільг за соціальним забезпеченням, Medicaid і Medicare нелегальним іноземцям, що призведе до банкрутства цих програм і розчавить американських пенсіонерів".

Єдине, з чого можна зрозуміти, що протести в Білому домі справді помітили, – то це оголошення про перенесення традиційної екскурсії, яка припадала на суботу, днем пізніше.

Вплинути на Трампа: місія можлива?.

І все ж, хоча організатори Hands Off! уже анонсували наступну акцію 19 квітня, залишається відкритим питання: чи вдасться протестам зберегти масовість і привести до реального впливу?.

Можна припустити, що протестні настрої корелюватимуть з громадською думкою у США: якщо американці не відчуватимуть обіцяного економічного покращення, це штовхатиме їх активніше висловлювати своє невдоволення – причому не лише на протестах, а й на проміжних виборах у 2026 році, де Демократична партія має шанс посилити позиції в Конгресі.

Розвʼязана Дональдом Трампом "тарифна війна" проти всього світу цілком може призвести до таких наслідків – принаймні в короткостроковій перспективі.

Тарифи є виразником ширшої стратегії адміністрації Трампа, яку охрестили flooding the zone.

Це спортивний термін, суть якого полягає в концентрації великої кількості гравців в одному місці поля для збільшення тиску на опонента.

Проте не менш обурює багатьох американців і внутрішня політика Трампа – сотні виконавчих указів та агресія президента США в бік політичних опонентів і судів, аж до фактичного ігнорування їхніх приписів.

Але чи призведе це до справді масових протестів та реального тиску на адміністрацію?.

Відповідь на це питання можуть дати найближчі тижні.

Уже згадана Еріка Ченовет вважає, що протестний рух зможе досягти своїх цілей, якщо йому вдасться залучити 3,5% населення країни.

У випадку зі США йдеться про близько 12 мільйонів людей – число, суттєво більше навіть за наймасовіші акції протесту під час першого президентства Трампа.

І такий сплеск протестної активності можливий або в разі, якщо рух 50501 не збавлятиме обертів, або якщо станеться "чорний лебідь", який змусить діяти значну кількість людей.

Автор: Олег Павлюк,.

журналіст "Європейської правди".