«Я не хочу "клонувати" людей»: Сайяра Ахмедова про любов до естетичної медицини, силу під час війни та красу, яка лікує

Її клініка в самому серці Києва — не просто місце сили, а простір довіри. У час, коли світ тріщить по швах, Сайяра Ахмедова, жінка з українським та східним корінням, створює красу без фальші, медицину без компромісів і команду, якій довіряють найцінніше — себе. Засновниця Clínica 28 розповіла ELLE.UA, чому не боїться починати з нуля, як війна відкрила їй нову себе, і чому головна естетика — це чесність.

Бліц:

Справжня краса — це чесність.

Мене мотивує результат і щастя пацієнта.

Моя суперсила — справжність, життєвий досвід і жіноча мудрість.

У складні моменти я знаю, що робити.

Найбільша мрія? В мене зараз немає мрій. Є цілі та задачі, і я з ними справляюсь.

Clínica 28 стане центром медичного туризму в Україні.

Про дитинство, що дало відповідь

У дитинстві мрії здаються безмежними. Чи завжди ви хотіли стати лікаркою і яким уявляли своє майбутнє тоді?

У мене не було іншої мрії, окрім медицини. Я навіть не пам’ятаю, щоб колись хотіла бути кимось іншим, крім лікаря. Мій дідуньо казав, що хірурги — це як боги. І я цю повагу до професії пронесла через усе життя. Можливо, саме тому і я, і мій брат стали лікарями.

Шлях до професії був довгим. Медучилище, три роки роботи медсестрою. І страх… страх не стати лікарем. Тож коли вступила до університету, я знала, що буду гарним спеціалістом.

Від мрії до простору сили

З чого почалася історія вашої клініки пластичної та щелепно-лицевої хірургії Clínica 28? Який сенс закладено в її назву?

Clínica 28 народилася не з бізнес-плану, а з бажання змінити систему. Я пішла з державної лікарні, бо зрозуміла, що не можу змінити там ані колір стін, ані операційну, ані підхід до лікування. Я прагнула створити простір, де медицина буде іншою — сучасною, людяною, чесною.

Назва клініки — це моя шана і повага до старовинного будинку на Подолі по вулиці Ярославській під номером 28. Просто й щиро — Clínica 28. Ця будівля — це не просто стіни. Під час Другої світової війни тут ховалися євреї від нацистів, а у 2022 році будівля стала прихистком для сімей з маленькими дітьми.

Я вірю, що цей будинок — місце порятунку, і хочу, щоб він залишався таким.

Ще до відкриття клініки я почала садити рослини біля будинку, і згодом виріс садок. Мені дуже хотілося, щоб пацієнти могли вийти й просто побачити щось живе. Згодом я дізналася, що відомий нейрохірург Генрі Марш також вірить у терапевтичну силу саду. Отже, я не одна така розумна.

Як змінюється мислення

Пандемія, повномасштабна війна — ми живемо і працюємо в непрості часи. Як вони змінили ваш підхід до бізнесу та життя загалом? Що надихало вас не здаватися і відроджувати свою справу знову й знову?

Я відкрила клініку у 2019 році і за ці роки призупиняла діяльність чотири рази. Кожного разу, немов після землетрусу. Пандемія, повномасштабне вторгнення, блекаути, прорив дренажної системи та підземні води, що розмивають фундамент будинку. Це не зовсім лікарські задачі. Та, чесно кажучи, і не зовсім жіночі. Але… що може зупинити українську жінку, яка хоче змінити хоч трохи світ на краще?

Але саме ці кризи та випробування змінили мене… Я почала називати свою справу бізнесом. Раніше було соромно: здавалося, що це щось «не дуже медичне». Тепер я розумію, що бізнес — це спосіб зробити медицину стійкою, якісною та незалежною.

Я стала іншою. Полюбила таблиці, цифри, планування. Почала керувати не лише клінікою, а й власним розвитком. Тепер я точно знаю, чим Clínica 28 відрізняється: у нас не лише висококваліфікована хірургія та сервіс.

Я зрозуміла, що в стінах моєї клініки медицина — це про любов, інакше вона нічого не варта. І пацієнти з роками самі створили для нас слоган: «В лікарні як вдома».

Темрява, що дала відродження

Ви навчалися і працювали за кордоном, бачили різні підходи до медицини та естетичної хірургії. Який досвід, отриманий за межами України, найбільше змінив ваше бачення професії?

У перші дні війни мене запросили мої ізраїльські колеги. Я дуже вдячна родині Dr. Rosen не тільки за дах і тепло, а й за підтримку в той час, коли земля буквально йшла з-під ніг. Смак і запах хліба в шабат назавжди залишаться в моєму серці.

В Ізраїлі я волонтерила в посольстві, збирала медикаменти для України і мала змогу відвідати місцеві госпіталі. Ізраїльські колеги продемонстрували мені рівень хірургії, який вражає. Це інший темп, інша дисципліна, інша деталізація. І цей досвід дав мені нові стандарти — до себе, до клініки, до команди.

Потім була Німеччина — інший медичний підхід. Більше про організацію, протоколи, менеджмент.

Коли навесні я повернулася до Києва, у мене не було адміністраторів, медсестер, асистентів — жіноча частина колективу виїхала за кордон з дітьми. Все довелося починати заново, і знову знадобилося вміння робити все власноруч.

Найбільше натхнення — з Канади

Хто із лікарів під час вашої закордонної практики вплинув на ваш професійний світогляд найбільше?

У 2015 році я приєдналася до медичної місії Canada Ukraine Foundation і працювала з висококваліфікованою командою лікарів, які приїхали на допомогу пораненим бійцям АТО. Я мала змогу брати участь в унікальних реконструктивних операціях, які в Україні на той час ще не проводилися, і здобути нові навички та методи роботи — це був величезний досвід.

Одним із важливих етапів стало моє стажування в Division of Plastic and Reconstructive Surgery at Sunnybrook Health Science Centre, University of Toronto. Це досвід змінив моє уявлення про надання медичних послуг і ставлення до пацієнтів. Я побачила там найвищий стандарт медицини, який, на мою думку, має бути в кожному медичному закладі

Мою свідомість перевернув Dr. Oleh Antonyshyn, якого я вважаю своїм найкращим вчителем. Це реконструктивний та пластичний хірург світового рівня, який входить до Топ-10 професіоналів своєї галузі у світі. Його операції розписані на рік уперед, і його думка має величезне значення у світі медицини.

Там, у Канаді, я побачила іншу якість комунікації з пацієнтом. Повагу. Прозорість. Партнерство. Саме так я бачу медицину в Україні — не як сервіс, а як союз довіри.

Мої люди знаходять мене

Команда — це фундамент кожного бізнесу. Як ви знаходите своїх людей? Що для вас найважливіше у фахівцях, які працюють у клініці?

Якось так сталося, що вся моя команда складається з людей, які приєдналися за рекомендаціями колег. Репутація важлива не тільки для пацієнтів. Коли лікарі розуміють, що потрапляють у колектив зі схожими цінностями, це стає вирішальним фактором у прийнятті рішення. Якщо є людяність — ми почнемо працювати.

Hard skills у хірургії, безумовно, необхідні, але без любові до людини медицина не працює.

Можливості естетичної медицини

Які процедури у вашій клініці найбільш популярні?

Війна — це завжди про стрес та втому, які особливо помітні на обличчі жінки. Є процедура, яка швидко прибирає втомлений погляд і дає довготривалий омолоджувальний ефект — це блефаропластика.

Абдомінопластика — це також про чесність. Жоден фітнес-тренер не здатен впоратись з надлишком шкіри після втрати від 15 до 50 кг або з розходженням м’язів живота під час вагітності.

Все більше українських жінок звертають увагу на пластику інтимної зони, особливо після народження дітей. Це підвищує їх внутрішню впевненість у собі. Я це бачу і відчуваю.

Також за роки великої війни збільшилась кількість пухлин слинних залоз. Як хірурги, ми знаємо, як їх видаляти, зберігаючи лицевий нерв і запобігаючи таким ускладненням, як асиметрія обличчя.

Багато людей побоюються естетичної медицини через різні міфи. Які з них доводиться розвінчувати найчастіше?

Один з найпопулярніших міфів — стосовно ботоксу, а саме, що він токсичний, викликає залежність і паралізує м’язи обличчя назавжди.

Я дуже люблю ботулотоксин, оскільки це надзвичайно досліджений препарат. 30-35 років тому його винайшли для лікування кривошиї у новонароджених. І лише згодом помітили побічний ефект — він також розгладжує зморшки.

Якщо використовувати його правильно і вчасно, можна отримати чудову можливість зберегти природну красу на багато років вперед.

«Не клонувати, а зберегти»

Ви загалом виступаєте за природність. Чому цей підхід для вас принциповий?

Пластична хірургія в моєму розумінні — це мистецтво не зіпсувати красу, яку дав Бог. Це про вдячність своєму тілу, про підтримку, а не перекроювання. Я не хочу «клонувати людей».

З філерами гіалуронової кислоти потрібно бути обережними, адже важливо думати не тільки про теперішній вигляд, а й про те, як обличчя виглядатиме через 10 років. У синтетичних препаратів завжди є ризик ускладнень. Не хочу, щоб усі виглядали однаково. Тому я часто відмовляю пацієнтам.

Імпланти молочної залози — це не просто забаганка. Як і для будь-якої операції, повинні бути чіткі показання.

Будьмо чесними: тренди минають, а натуральність завжди актуальна. І лише ювелірна робота досвідченого спеціаліста може дати найкращий результат.

Історії, які лікують

Чи можете поділитися кількома історіями трансформацій ваших жінок?

Жінка, мама чотирьох дітей, яка 10 років соромилася знімати білизну в спальні з чоловіком. Після мамопластики вона просто розплакалась, коли побачила свої нові груди.

Інша історія — 26-річна дівчина, яка через «втомлений вигляд» не могла знайти роботу й отримувала відмови на співбесідах. Ми прибрали вроджені грижі під очима, і вже скоро вона знайшла роботу, вийшла заміж і навіть зробила для себе кілька фотосесій.

Насправді таких історій в мене сотня, колись я напишу книгу про моїх пацієнток. Я навіть маю назву — «28 кроків до себе».

Масштабування = якісне обладнання

Чого вам не вистачає для потужнішого зростання вдома?

Додаткового обладнання для нових напрямків у хірургії. Наприклад, якщо хочеш робити реконструктивну хірургію на ще вищому рівні — потрібен 3D-принтер, сучасне МРТ та КТ, які дозволяють планувати складні втручання. У мене є знання, досвід, руки. Але для деяких операцій потрібно більше, ніж просто хірург. Працюю над тим, щоб в моїй клініці це стало можливим.

Туризм краси — це вже не фантазія

Ваша особиста мрія щодо розвитку сфери краси в Україні?

Я хочу, щоб на борту першого літака до Києва після нашої перемоги були не тільки дипломати, а й пацієнти, що прямують у Clínica 28.

Бо ми маємо досвід, руки, серце. Ми вже здатні конкурувати у сфері медицини. Наші хірурги працюють з патологіями, яких у Європі просто не бачать. Наші жінки — сміливі, наші чоловіки — мужні, наші пацієнти — вимогливі. І ми відкриті для світу.

Фото: Роман Єременко