Помер нобелівський лауреат з літератури Маріо Варгас Льоса

Лауреат Нобелівської премії Маріо Варгас Льоса,  який у 1990 році  балотувався на пост президента Перу,  помер у віці 89 років. Про його смерть повідомив син.

«З глибоким сумом ми повідомляємо, що наш батько, Маріо Варгас Льоса, мирно помер сьогодні в Лімі в оточенні своєї сім’ї», – йдеться в заяві родини, яку опублікував син Альваро Варгас Льоса в неділю X.

Варгас Льоса є одним із відомих представників латиноамериканської літератури 20-го століття, отримав Нобелівську премію з літератури в 2010 році за такі твори, як «Тітка Джулія та сценарист», «Смерть в Андах» і «Війна кінця світу».

У 1990 році він балотувався в президенти Перу від демократичних сил, заявивши, що хоче врятувати свою країну від економічного хаосу та марксистського повстання. Врешті, у другому турі він програв Альберто Фухіморі, який згодом у своїй політиці перейшов до диктатури, а пізніше був ув’язнений за злочини проти прав людини та корупцію.

Варгас Льоса у свою чергу після поразки переїхав до Іспанії та отримав іспанське громадянство, та критикував лівих лідерів Латинської Америки на чолі з тодішнім президентом Венесуели Уго Чавесом.

Згодом Варгас Льоса говорив, що став політиком мимо волі.

«Насправді у мене ніколи не було політичної кар’єри. Я брав участь у політиці за дуже особливих обставин... і я завжди казав, що незалежно від того, виграв я чи програв вибори, я повернуся до своєї літературної, інтелектуальної роботи, а не до політики», – пригадує Reuters одну із заяв Льоси.

У своїх десятках романів, п’єс і есе Варгас Льоса розповідав історії з різних точок зору та експериментував із формою — рухаючись вперед і назад у часі та змінюючи оповідачів.

Його творчість перетинала різні жанри й утвердила його як чільного представника покоління письменників, які поклали початок відродженню латиноамериканської літератури в 1960-х роках.

Впродовж кар'єри стиль письменника змінювався від літературного модернізму до постмодернізму. У літературі Варгаса Льосу найбільше знають за романами «Час героя» (1963), «Розмова в соборі» (1969), «Війна кінця світу» (1981), «Смерть в Андах» (1993) і «Тітка Джулія та сценарист» (1977), який був екранізований.

«Його інтелектуальний геній і величезна кількість робіт залишаться вічним спадком для майбутніх поколінь», — заявила президент Перу Діна Болуарте в дописі в X, назвавши його «найвидатнішим перуанцем усіх часів».

Його особисте життя також було гідним роману – вперше він одружився у 19 років із Джулією Урквіді, на 10 років старшою за нього та колишньою дружиною брата його матері. Його другою дружиною була його двоюрідна сестра Патрісія, яку він покинув після 50 років спільного життя у 2015 році заради Ізабель Прейслер, матері співака Енріке Іглесіаса. Ці стосунки припинилися в 2022 році.

У листопаді 2014 року Маріо Варгас Льйоса відвідав Україну, побував в Києві та Дніпрі і зустрічався із студентами. Тоді він заявив, що його «надзвичайно схвилював і надихнув рух громадянського суспільства, яке хоче покінчити з авторитарною традицією, рух суспільства, якому набрид постійний російський інтервенціонізм, якому набридла корупція».

Як повідомила родина письменника, прощання із Маріо Варгас Льйоса буде приватним.