/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F201%2F575e14ec182026d9eec92358afda0942.png)
Мистецький квітень: 23 київські виставки, що заслуговують на вашу увагу
У квітні київські музеї й галереї занурюють у найрізноманітніші виміри. «Оксамитові амазонки» вплітають міф у мозаїку та вишивку, Театр Франка відкриває архів у проєкті «105 років — 105 вистав», відновлена колекція маріупольських писанок «Іканича» повертає до життя втрачений спадок Приазовʼя, «Мистецтво жити» лунає голосами сучасних українських художників, «Гривня. Більше, ніж гроші» розповідає про національну валюту як символ часу, пам’яті й надії. Серед важливих виставкових повернень — проєкт «Терещенківська, 9» у Київській національній галереї, який вписує нову главу у біографію цього місця після подолання наслідків ракетної атаки.
Спеціально для ELLE.UA Леся Пахарина зібрала 23 виставки квітня, щоб ви не пропустили головного — емоцій, ідей і нових точок дотику з мистецтвом.
«Сирена Серп Супутник»
Де: Національний художній музей України
Коли: 21 березня — 18 травня
У Національному художньому музеї України триває виставка Нікіти Кадана, одного з ключових художників сучасної української сцени. Експозиція охоплює близько 15 нових робіт, створених після 2022 року, і розгортає послідовне дослідження теми мистецької історіографії. Серед робіт — звукова інсталяція «Тривога (Сирени та щогла)», серії «Щекавиця» і Sinnerman, а також проєкт, присвячений складним зв’язкам між українським модернізмом і сьогоденням.
Як змінюється наше бачення мистецтва в час війни? Це головне питання виставки, що поєднує інсталяції, графіку, живопис, відео та архівні образи. Через ці медіа Кадан переосмислює модерність і підкреслює політичні лакуни в наративі історії мистецтва.
«Терещенківська, 9»
Де: Національний музей «Київська картинна галерея»
Коли: 8 квітня — 30 листопада
Після тривалої перерви історичні інтер’єри колишнього маєтку Терещенків знову відкриті для відвідувачів — у них презентовано виставку «Терещенківська, 9». Експозиція розповідає про родину Терещенків, їхню роль у формуванні мистецького середовища Києва та долю будівлі, яка в різні часи була осередком меценатства, дипломатії й культури. Від проєктування у 1870-х до відкриття галереї у 1922 році — кожна зала виставки веде крізь хроніку подій і образів.
Ви зможете побачити шедеври Айвазовського та Антокольського, мармурову композицію зі збірки Музею Ханенків, печатки УНР та унікальні меблі, що збереглися понад століття. Виставка оживляє атмосферу епохи та повертає до діалогу про культуру як спадщину й силу опору.
«Гривня. Більше ніж гроші»
Де: Національний центр «Український Дім»
Коли: 28 березня — 11 травня
«Гривня. Більше ніж гроші» в Українському Домі — це експедиція в багатовимірну історію національної валюти, яка виходить далеко за межі економіки. Від київської гривні доби Русі до сучасних банкнот — ця експозиція показує, як гроші фіксують дух часу, візуалізують боротьбу за незалежність і стають носіями національної пам’яті. Кожен експонат — фрагмент великої розмови про ідентичність, свободу й спадкоємність.
Мистецтво відіграє в цій розповіді важливу роль. В експозиції представлені архівні документи, унікальні артефакти, твори сучасних митців, що осмислюють феномен гривні, а також ескізи банкнот від видатних художників: Георгія Нарбута, Василя Кричевського, Олександра Богомазова і Василя Лопати. Через дизайн, кольори й образи гривня розповідає, що для українців було і залишається справжньою цінністю.
«Оксамитові амазонки»
Де: Kirisenko Art Center
Коли: 13 квітня — 18 травня
«Оксамитові амазонки» — груповий виставковий проєкт митця й викладача Академії Бойчука Андрія Дудченка, що проходить у Kirisenko Art Center. Проєкт реалізований у співпраці з випускницями академії — майстринями художньої вишивки Вікторією Мегалатій, Надією Сікулою та Катериною Шаповаловою.
У виставці поєднуються іронія, самоіронія та інтуїтивне захоплення міфологією. Через алюзії на античну Грецію й особисті спогади про Крим проєкт перегукується з мотивами «Іліади» і пропонує нове бачення амазонок — як символів жіночої сили, гри та спротиву в сучасному світі.
«Вихід з тіні»
Де: Центр сучасного мистецтва М17
Коли: 27 березня — 6 липня
Виставковий проєкт «Вихід з тіні» за участі українських і міжнародних митців досліджує межі простору, часу й реальності. В експозиції роботи Деніела Аршама, Аніша Капура, Жанни Кадирової, Уго Рондіноне, Беттіни Пустчі, Сергія Радкевича, Назара Білика та інших. Проєкт запрошує глядача вийти за межі звичного сприйняття, звертаючись до уяви, інтуїції та досвіду взаємодії з невидимим.
Це візуальне дослідження, де мистецтво постає як провідник у багатовимірні простори — між матеріальним і метафізичним. Виставка поєднує наукові уявлення про четвертий вимір, філософські міркування про час і художні експерименти з формою та сприйняттям.
«Мистецтво жити»
Де: Національний музей Тараса Шевченка
Коли: 2 — 27 квітня
«Мистецтво жити» — виставка сучасного українського мистецтва, що відкрилася у Національному музеї Тараса Шевченка за ініціативи платформи Subjektiv Art. Це мистецтво різне — емоційне, сміливе, чесне. До експозиції увійшли роботи 37 митців з усієї країни, створені після початку повномасштабного вторгнення. Проєкт прагне зафіксувати пульс нашого часу — через індивідуальні історії, образи й візуальні жести, що народжуються на зламі досвіду, спротиву й віри в майбутнє.
Виставка пропонує глядачеві побачити й відчути, як змінюється художня мова у час випробувань. Роботи можна придбати, ставши частиною великої історії стійкості, памʼяті й переосмислення.
«Іканича: Маріупольська писанка»
Де: Музей Івана Гончара
Коли: 24 квітня — 22 червня
Виставка вперше після знищення Маріупольського краєзнавчого музею демонструє відновлену колекцію унікальних писанок «Іканича» — символу культури надазовських греків і Маріуполя. Іканича — місцева назва писанок, які грецькі майстрині створювали у Надазов’ї з кінця ХІХ століття. Колекція розпочала свій шлях в Олександрівській чоловічій гімназії та Маріупольському краєзнавчому музеї, але зазнала втрат у радянський період, коли традиції писанкарства піддавалися репресіям.
У 2022 році колекція була знищена разом із музейним фондом. Завдяки збереженим цифровим копіям та роботі заслуженої майстрині народної творчості України Зої Сташук писанки вдалося відтворити. Проєкт є актом культурного спротиву та доводить, що спадщина Маріуполя залишається живою.
«Край світу»
Де: DYMCHUK GALLERY
Коли: 21 березня — 27 квітня
Персональна виставка Аліси Гоц «Край світу» об’єднує роботи, створені протягом 2022–2025 років. Проєкт бере початок із резиденції в румунському містечку Суліна на узбережжі Дунаю, де художниця стежила за впливом ізоляції, природи та мультикультурного середовища на внутрішній стан людини. В експозиції графіка, фото, відео та скульптури, натхнені локальними пейзажами, артефактами й досвідом тимчасової спільноти.
Центральна робота виставки — метафорична мапа, що нагадує покрокову гру: вона веде глядача спіраллю до глибшого самоусвідомлення. Простір проєкту — умовний край світу, де час сповільнюється, а відчуття себе загострюється. Це запрошення зупинитися, подивитися вглиб і побачити більше.
«Дослідження. Метаморфоза. Природність»
Де: Простір Entropy
Коли: 6 — 25 квітня
У просторі Entropy триває фотовиставка Дани Андрійчук «Дослідження. Метаморфоза. Природність» — візуальний проєкт про тілесність, зміну і взаємодію з природою. Фотографиня з шестирічним досвідом, яка розпочинала з плівки, представляє серію експериментальних знімків, створених упродовж останнього року.
Це інтимна розповідь про тіло як простір трансформації — між внутрішнім і зовнішнім, свідомим і інстинктивним. Через фактуру, рух і світло художниця фіксує моменти, коли шкіра пам’ятає, а природа стає не тлом, а активним учасником змін.
«Розглядаючи нірку мурашки перед дощем»
Де: thesteinstudio
Коли: 10 — 27 квітня
«Розглядаючи нірку мурашки перед дощем» — виставка про крихкість суб’єктності та втрату простору внаслідок модернізації й руйнувань. Ідея експозиції з`явилася з рефлексії на виставку 2021 року, що відбулася в Покровському історичному музеї (нині знищеному). Тоді вперше булипредставили архівні світлини Марка Залізняка — учасника експедицій Дніпром у 1930-х роках, які фіксували ландшафт перед затопленням порогів.
У виставці беруть участь Марко Залізняк, Яна Кононова, Ярема Малащук і Роман Хімей, Михайло Коптєв, Олексій Мінько. Це спроба осмислити, як зберегти відчуття присутності та свободи в умовах, коли майбутнє втрачає визначеність — як мурашка, що перечікує дощ.
«105 років – 105 вистав»
Де: Національний театр Франка
Коли: 25 березня — 30 квітня
Виставка «105 років — 105 вистав» — ретроспективний проєкт, присвячений ключовим постановкам Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. В експозиції представлені рідкісні фотографії, театральні афіші, ескізи костюмів, елементи декорацій та реквізит, що зберігають пам’ять про найзнаковіші моменти в історії театру.
Це спроба згадати 105 вистав, що формували стиль театру, й зануритися в атмосферу сценічного мистецтва, яке супроводжувало покоління. Кожен експонат — мов жива пам’ять про вистави, що зворушували, надихали й творили українську театральну традицію.
«Театр у контексті»
Де: Український малий драматичний театр
Коли: 2 квітня — 2 червня
У межах спільного проєкту Малого театру та галереї The Naked Room «Театр у контексті» представлено виставку з фокусом на один твір — диптих Павла Ковача «І був вечір, і був ранок: день один». Художник і реставратор працює з нефігуративним живописом, який сам називає реалістичним — не тому, що зображує видиме, а тому, що існує тут і зараз, у моменті.
Диптих народився під враженням від текстів Павла Флоренського про тонкий стан переходу — від зовнішнього до внутрішнього. Ковач не нав’язує тлумачень глядачам, не дає готових відповідей. Його живопис не пояснює, а пропонує бути — поряд, поруч, у власному відчутті.
«СИКОНІЙ»
Де: Галерея Imagine Point
Коли: 11 квітня — 10 травня
Виставка «Сиконій» об’єднує роботи п’яти сучасних митців: Андрія Підлісного, Ольги Заремби, Нікіти Цоя, Марії Матієнко та Поліни Вербицької. Кожен із них пропонує власний художній роздум, досліджуючи взаємини між формою й змістом, людиною й природою, життям і смертю. Твори виставки створюють багатошаровий простір, у якому зіткнення перспектив і зміна масштабу відкривають трагічну красу невизначеності.
Ключова метафора проєкту — сиконій, внутрішній простір плоду інжиру, де співіснують симбіоз і жертва, циклічність і крихкість життя. Це водночас біологічний феномен і візуальний образ, що надихає митців на роздуми про складність і незворотність процесів змін. Виставка звертається до основоположних питань буття, ставлячи глядача перед рефлексією про природу гармонії, втрат і співіснування.
«Віч-на-віч з Миколою Ґе»
Де: Національний музей «Київська картинна галерея»
Коли: 29 березня — 29 червня
Київська картинна галерея представляє цикл виставок «ВІЧ-НА-ВІЧ», відкриваючи колекцію образотворчого мистецтва ХIХ століття в новому камерному форматі. Перша виставка фокусується на знаковому творі Миколи Ґе — «Портрет Марії Скоропадської з синами» (1879). Цей портрет передає атмосферу родинного тепла та історичну вагомість як один із перших зображень майбутнього гетьмана України Павла Скоропадського.
В експозиції також представлені артефакти з колекцій Музею гетьманства, Музею родини Шереметьєвих і Музею історії моди. Цифровий фотоальбом розкриває деталі життя родини Скоропадських та творчості Миколи Ґе.
«ПРИСУТНІСТЬ. ЗАРЕЦЬКИЙ»
Де: Кафедра живопису та композиції НАОМА
Коли: 22 квітня — 15 травня
«Присутність. Зарецький» — виставка в стінах НАОМА, що відкриває Віктора Зарецького насамперед як людину — багатогранну, непросту, глибоко чутливу до свого часу. Це камерна, але дуже жива експозиція, побудована на творах із приватної колекції, які охоплюють усі етапи його творчого шляху: від перших студентських спроб 1940-х до філософських, тремких або іронічних робіт останніх років.
Це можливість побачити Зарецького в різних іпостасях — як учня, митця, педагога, особистість, чия творчість поєднує ніжність і спротив, класику й експеримент, внутрішню тишу й зовнішню напругу.
«Горизонти у спектрі білого»
Де: ЦСМ «Білий Світ»
Коли: 17 квітня — 4 травня
Ганна Криволап, володарка гран-прі всеукраїнської трієнале живопису, презентує нову серію полотен, де пейзаж органічно переходить в абстракцію. Міський простір Києва розкривається як тиха, особиста мапа, де горизонт не обмежує, а стає місцем розчинення: форма зникає у тонких білих шарах, що вібрують світлом, спогадами та тишею. Ці роботи вражають своєю стриманістю — їхня майже монохромна палітра відкриває простір для медитації.
«Ремесла, що живуть»
Де: Національний музей декоративного мистецтва України
Коли: 27 березня — 29 червня
Виставка «Ремесла, що живуть» представляє понад 150 зразків декоративного мистецтва з колекції музею. Експозиція охоплює твори другої половини ХІХ — початку ХХІ століття, включаючи унікальні пам’ятки, внесені до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО та Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Кожен експонат є носієм культурної пам’яті й таланту поколінь українських митців. Серед них твори петриківського декоративного розпису, предмети з кримськотатарським орнаментом «Орьнек», вироби Косівської мальованої кераміки та писанки з різних регіонів України.
«Надто людське»
Де: Галерея РА
Коли: 18 квітня — 1 травня
Виставка Богдана Сокура продовжує його художнє осмислення повсякденного життя — цього разу з відчутним відбитком війни. Роботи художника зберігають знайомі життєві сцени, у яких не обов’язково є сліди руйнувань чи вибухів, але напруга і тривога все одно залишаються. Як у місцях, куди не долітають ракети, ці відчуття просочуються крізь звичайні моменти, заповнюючи повітря і погляди.
Відчуття дороги, тиші, простору — усе це постає як емоційне тло, яке веде глядача до глибшого розуміння дійсності. Не намагаючись прямо зобразити війну, художник пропонує побачити, як вона мовчки існує поруч, змінюючи нас і нашу повсякденність.
«Олександр Хвостенко-Хвостов.Анатолій Волненко. Сценографія до балету “Лісова пісня”»
Де: Національний музей декоративного мистецтва України
Коли: 11 квітня — 18 травня
Виставка знайомить із творчістю двох видатних сценографів, чия робота стала невід’ємною частиною візуальної історії українського театру. Олександр Хвостенко-Хвостов, один із провідних реформаторів театрального мистецтва першої половини ХХ століття, створив ескізи до балету «Лісова пісня» Лесі Українки на музику Михайла Скорульського. Його сценографічні рішення сформували художній образ першої постановки балету 1946 року. Роботу над декораціями другої постановки балету у 1958 році продовжив учень Хвостенка-Хвостова — Анатолій Волненко, художник Харківського та Київського театрів опери і балету.
На виставці представлені сценографічні ескізи й костюми обох митців, що розкривають візуальну мову постановок і нагадують про зв’язок поколінь у розвитку української сценографії. Усі роботи походять із родинної колекції композитора Михайла Скорульського.
«Деформації»
Де: Eye Sea Gallery
Коли: 20 березня — 23 квітня
«Деформація» Романа Михайлова — виставка про тиск і трансформацію. Художник досліджує, як зовнішні обставини — політичні, соціальні, емоційні — змінюють нас на рівні форми й відчуттів. У роботах Михайлова передчуття змін та пошук рівноваги, яка щоразу втрачається. Це історія про ламання й відновлення, про постійний рух, де жодна форма не є остаточною.
«Подільський пересмішник»
Де: Національний музей декоративного мистецтва України
Коли: 13 березня — 1 червня
Виставка «Подільський пересмішник» знайомить із творчістю Івана Гончара, заслуженого майстра народної творчості України. Експозиція містить понад 210 його робіт: скульптури, жанрові багатофігурні скульптурні композиції, ужиткові, декоративні та зооморфні посудини, свічники, іграшки та свищики, які ілюструють унікальний стиль подільського гончаря.
Виставка вперше широко та глибоко представляє багатогранну спадщину майстра, відтворюючи і його художню манеру, і життя, і світогляд. Експозиція розкриває глибину його творчих пошуків, де поєдналися наївність і фантазія, інтуїтивне мистецтво та осмислені образи.
«Дуальність»
Де: Галерея Imagine Point
Коли: 28 березня — 26 квітня
Виставка «Дуальність» представляє творчий діалог Інни Пантелемонової та Павла Македонського. Це зустріч двох протилежних підходів: яскравих, динамічних композицій Пантелемонової, що вирують емоціями, і стриманих робіт Македонського, які звертаються до символізму та глибоких філософських тем.
Спільне життя і творчість поєднали двох митців у пошуку, демонструючи як різні підходи до мистецтва можуть зливатися в одну гармонійну цілісність, як контрасти — чуттєвість і розважливість, експресія і спокій — утворюють спільну мелодію, яка звучить у різних тембрах, але говорить про одне. Це історія любові, мистецтва та творчого співіснування на межі двох світів.
Виставка номінант_ок Премії PinchukArtCentre 2025
Де: PinchukArtCentre
Коли: 28 лютого — 13 липня
Цей виставковий проєкт об’єднує роботи художниць та художників віком до 35 років, створені спеціально для виставки. Учасники проєкту досліджують зв’язки між особистими історіями та колективною пам’яттю, а також зіткнення протилежностей, притаманних сучасному українському досвіду. Через свої твори вони порушують питання тілесності, уразливості, комемораційних практик і неможливості повернення до колишніх місць.