Ректор, “годувальник вошей” і дослідник спадщини Боїма, або ботанік з Львівського університету

У 1931-1932 роках ректором Львівського університету був знаний вчений, ботанік Северин Кшеменевський (1871-1945). Це був його не другий і навіть не третій прихід до Львова. Кшеменевський у Львові не народився, але з містом життя цього дослідника перетиналося неодноразово й раніше. Зокрема, він працював у Дублянах. Хоча запам’ятався не лише цим.  

Про становлення особистості

Северин Кшеменевський народився у селі Ковєси, що на території сучасної Польщі. Гімназію він закінчив у Сєдльцях, вищу медичну освіту здобув у Варшаві. Навчався також у Ягеллонському університеті в Кракові. Саме тоді почав схилятися до того, щоб присвятити себе природознавчим наукам. У 1900-1902 роках він працював асистентом кафедри Ботаніки у Сільськогосподарській академії у Дублянах. Відтак повернувся на терени сучасної Польщі, був якийсь час у Кракові. До Дублян Северин Кшеменевський знову приїхав у 1909 році. Наступні десять років він працював професором кафедри Ботаніки у згаданому вище ВНЗ. Врешті, у 1919 році став професором Львівського університету, чим започаткував нову сторінку у своїй біографії.

Впродовж наступних років активна творча та наукова діяльність Северина Кшеменевського були пов’язані саме зі Львовом та Львівським університетом. У 1919 році він став професором і завідувачем кафедри анатомії та фізіології рослин Львівського університету. У 1923-1924 роках працював деканом Математично-природничого факультету, у 1931-1932 роках взагалі став ректором Львівського університету. Кшеменевський був дотичний до багатьох значимих винаходів, досліджень. Між іншим, він також був ініціатором створення заповідника степової флори у Кривчицях.

Саме у Львові вчений перебував і в часі окупації міста головними винуватцями Другої світової війни: в час окупації Львова радянськими військами у 1939-1941 роках і за нацистської окупації у 1941-1943 роках. У той час він продовжував свою наукову діяльність. Щодо останнього, то варто звернути увагу на те, що одна з розвідок Кшеменевського присвячена уродженцю Львова, члену Товариства Ісуса Михайлу Боїму. Кшеменевський намагався подивитись на Боїма, який був з місією у Китаї і описав тамтешню флору і фауну, як на ботаніка.

У Львові і не тільки

Цікава та незвичайна сторінка в житті Северина Кшеменевського припала на роки Другої світової війни, час окупації Львова військами тоталітарних режимів. Зокрема, у 1941-1944 роках він співпрацював із знаним місцевим лікарем Рудольфом Вайглем. Кшеменевський, як і його дружина, був задіяний у якості добровольця у Інституті досліджень висипного тифу Рудольфа Вайгля. Наслідком тривалих досліджень та ретельної роботи медиків та вчених стало те, що врешті винайшли сироватку, яка допомогла лікувати хворих на тиф. Сімейству Кшеменевських, як і багатьом іншим, це дозволило уникнути можливих репресій зі сторони нацистської адміністрації.

Більшу частину свого життя у Львові та поза межами міста Северин Кшеменевський присвятив науці. Він був членом багатьох товариств, значну кількість організацій взагалі очолював. Зокрема, був також президентом Польського ботанічного товариства. Кшеменевський автор декількох десятків наукових праць з фізіології, мікробіології, сільського господарства, ботаніки та охорони природи.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

1. Северин Кшеменевський // Львівський університет [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lnu.edu.ua/severyn-kshemenevskyy/
2. Sylwetki Polskich dydaktykόw I nauczycieli biologii, – Kielce, 2014. – S. 18.