Як в 1990-х роках в Німеччині збудували утопічний еко-район і що з цього вийшло

Вобан — це незвичайний район німецького міста Фрайбурга майже на кордоні з Францією, який створили на місці колишньої французької військової бази. Наразі це безпечне місце для життя, в якому не страшно відпустити дитину самостійно дійти до школи — там відсутні автомобілі. Вобан схожий на місцевість, яку можна побачити тільки у фільмах, — ввічливі та дружні сусіди, багато зелені та дітей на вулицях. Проте окрім переваг таке життя має й недоліки. «Хмарочос» розповідає про створення цього району, позитивний досвід та слабкі сторони.

Історія створення Вобану

До 1991 року цей район слугував військовою базою. Після того, як французькі військові її покинули, він декілька років занепадав. Приміщення та вулиці стали місцем для представників субкультур та бездомних. 

Згодом місто Фрайбург придбало всю територію в уряду Німеччини і в 1993 році оголосило конкурс — цю територію вирішили перетворити у новий житловий район. Переможцем стало архітектурне бюро Kohlhoff. Новий план забудови передбачав використання старих казарм, які залишились після військових.

Група активістів «Форум Вобан», створена у 1994 році, почала проводити громадські консультації й згодом за співпраці активістів та місцевої влади було створено генеральний план цього району. В основу концепції заклали п’ять основних принципів —  зменшення автомобільного руху, соціальне різноманіття в районі, пріоритет приватних груп співбудівництва, концепція «коротких шляхів» у межах інфраструктури та екологічна концепція місцевого опалення. До плану забудови включили одразу й елементи інфраструктури — початкові школи, нові залізничні лінії та зелені зони. Ще на етапі будівництва заснували додаткові спеціальні комітети, які співпрацювали з міською соціальною службою, для соціальної роботи в новому районі. Наприклад, обговорювались пропозиції для певних цільових груп — дітей та молоді. Будівництво нового району, який зараз називають одним з найзеленіших у Європі, розпочали у 1998 році.

Більшість земельних ділянок продали Baugruppen (кооперативні групи, в які об’єднуються майбутні мешканці, щоб спільно спроєктувати, профінансувати і побудувати багатоквартирний будинок або комплекс, — ред.), перевагу мали сім’ї з дітьми, літні люди та місцеве населення Фрайбурга. 

Ще частину ділянок продали приватним забудовникам та виділили під студентські гуртожитки для Університету Фрайбурга.

Також в районі створили деякі соціальні проєкти. Наприклад, самоврядна ініціатива S.U.S.I. перетворила чотири казарми, які залишились з часів військової бази, на доступне житло для 260 осіб. 

А також проєкт Haus 037 — одна зі старих казарм стала громадським центром, який служить місцем для зустрічей, культурних заходів та соціальних ініціатив. ​

Станом на 2020 рік у Вобані проживало 5 267 осіб.

Зменшення автомобільного руху

При плануванні району Вобан однією з основних концепцій була мінімізація кількості автомобілів на вулицях й надання переваги пішоходам та велосипедистам. Для цього запровадили основне правило — відсутність паркомісць. І в Німеччині це спрацювало.

Більшість мешканців кварталу взагалі не мають автомобіля (на 1000 мешканців припадає лише 183 приватних авто), а ті, хто мають автівку, мусять залишати її на спільному паркувальному майданчику на околицях місцини. Заїжджати на ньому в район можна, проте також існують правила — рух автомобілем дозволяється лише для завантаження та розвантаження, а максимальна дозволена швидкість — 5 км/год у житловій зоні та 30 км/год в інших частинах району. Виняток роблять лише для медичних машин та інших авто для надзвичайних ситуацій.

У районі створили асоціацію для спільного використання автомобілів. І каршеринг у Вобані має високий попит: з опитаних домогосподарств у 39% осель принаймні одна людина користується спільним авто.

Весь район має спільну мережу велодоріжок та пішохідних зон. Вона спроєктована настільки ефективно, що кожен будинок знаходиться в межах пішої доступності до трамвайної зупинки, як і всі школи, підприємства та торгівельні центри. Також в районі розвинена транспортна інфраструктура — трамвайні, автобусні та залізничні лінії, які з’єднують район із центром міста. 

Практика зменшення кількості автомобілів в районі, яку запровадили у Вобані повпливала й на вартість житла. Згідно з Імперським гаражним указом 1939 року біля кожного житлового будинку повинні бути паркувальні місця для потенційних власників автомобілів. Уже тоді для кожного житлового приміщення вимагалося будівництво гаражного місця. У Вобані вперше в Німеччині люди, які не мають власного авто не зобов’язані цього робити. Тому будівництво стало дешевшим.

Соціальне різноманіття

Однією зі головних переваг Вобану є доступність для дітей. Цей район називають «великим ігровим майданчиком», адже місто створено з думкою про різні соціальні групи, зокрема дітей.

Відсутність автомобілів й добре сплановані пішохідні маршрути у районі грають ключову роль — батькам не страшно відпускати своїх дітей самостійно дійти до навчального закладу, або пограти на вулиці.

Енріке Пеньялоса, колишній мер міста Богота, назвав дітей «індикаторними» для міст. Цю теорію підхопив Тім Гілл, автор книжки «Міський майданчик: Як планування та дизайн, дружні до дітей, можуть врятувати міста», який стверджує, що присутність дітей різного віку, з батьками чи без, які активні й видимі в місцях, де вони живуть, показує якість міських середовищ так само як присутність лосося в річці свідчить про якість цього середовища. 

Це пояснюється просто — якщо район або місто спроєктовані з турботою про людей, то така місцина дарує мобільність дітям та їх батькам. Людям з дитячим візком легко рухатись містом, зелені зони та ігрові майданчики повинні заходитись в пішій доступності. 

Міста та райони, які сфокусовані на тому, щоб бути достатньо безпечними, доступними, цікавими та екологічними для дітей, приносять всі ті ж самі переваги й для інших мешканців.

До того ж, місто, яке комфортне для проживання сімей з дітьми має перспективне й економічно стале майбутнє.

Ми вже згадували, що ще при будівництві району створили соціальне житло — ініціатива S.U.S.I. використала для цього старі казарми. Основою їх концепції є самоуправління: найвищим органом управління є мешканці будинків, вони проводять загальні збори, робочі групи та комітети займаються конкретною тематичною роботою. Це має позитивний вплив на людей, які проживають в таких будинках. Детально про найкращий досвід будівництва та управління соціальним житлом ми розповідали тут. 

Енергетика

Побачити сонячні панелі на даху будинків у Вобані можна доволі часто. До того ж, це заохочується. У районі також реалізується план зниження споживання енергії в домогосподарствах. 

Ми розповідали про можливості встановлення сонячних батарей в Україні, адже влітку 2024 року внаслідок російських ударів електроенергію вимикали щодня.

У Вобані також подбали про тепло — район має високоефективну когенераційну установку для забезпечення теплом усієї території, яка працює на деревній трісці.

По всій території району здійснюється екологічна обробка води — фільтрується понад 80% дощової води. Пласкі зелені дахи накопичують частину дощової води її збирають для повторного використання в будинках або для ґрунту. 

Усі будівлі у Вобані повинні відповідати щонайменше стандарту Фрайбурга щодо низького енергоспоживання — 65 кВт·год/м² на рік. Проте в районі є понад 277 житлових одиниць, які побудували за пасивним стандартом — вони споживають максимум 15 кВт·год/м² на рік. Такі будинки мають дахи, вкриті травою — це допомагає зменшити тепловтрати.

Будівництво «пасивних» помешкань на 10% дорожче, проте зменшує витрати енергії на 50%.

У районі з’явився проєкт Energy Plus, до якого входять 10 пасивних житлових одиниць, що виробляють більше енергії, ніж споживають. Надлишок енергії повертається до міської мережі, а власники будинків отримують грошовий прибуток, гарантований урядом Німеччини протягом 20 років.

Висновки

Вобан — це успішний приклад сталого, екологічного та безпечного району. Всі цілі, які ставили на етапі проєктування, досягнули:

• кожен будинок району збудовано стандартом низького енергоспоживання та навіть краще;
• високоефективна когенераційна установка (CHP), що працює на деревній трісці, підключена до мережі централізованого опалення району. Гарна теплоізоляція та ефективне постачання тепла забезпечують скорочення викидів CO² на 60%; 
• транспортна концепція району зменшила кількість приватних автомобілів й забезпечила мешканців якісним громадським транспортом та інфраструктурою, яка знаходиться у пішохідній доступності. У районі розвинені велосипедні маршрути;
• вулиці та інші громадські простори стали ігровими зонами для дітей або використовуються з іншими публічними цілями;
• район забезпечено доступним житлом;
• дитячі садки, освітні центри та інші районі проєкти створили понад 400 робочих місць;
• у плануванні та керуванні районом залучені різні категорії населення. Чому це важливо ми розповідали тут. 

Показуємо як виглядає район Вобан і центральний район міста Фрайсбург.

Недоліки:

• під час планування та будівництва району виникало декілька конфліктів. Це пояснюється великою залученостю громади, політиків та експертів з різних сфер;
• район в основному складається з молоді — близько 2000 підлітків. Така велика кількість молоді створює незбалансовану вікову структуру;
• нестача приватного простору. Будинки розташовані близько один до одного, а території заповнені дитячими майданчиками та громадськими просторами;
• місцеві мешканці помічають проблеми з напором води та жаліються, що взимку в будинках все одно буває холодно, тож доводиться купувати обігрівач.