10 маловідомих фактів про Пагорб Слави у Львові

Уявіть собі тихий куточок Львова, де бруківка Личаківського цвинтаря переходить у меморіал, овіяний історією двох світових воєн. Пагорб Слави – це не просто поховання, а місце, де переплітаються трагедії, пропаганда і сучасна боротьба за ідентичність. 23 квітня 2025 року тут розпочалася ексгумація останків радянських воїнів, що стала завершальним акордом декомунізації Львова. Чому це місце викликає стільки суперечок? І які таємниці ховає Пагорб Слави? Гайда розбиратися – ось 10 маловідомих фактів, що відкриють цю локацію з нового боку.

1. Російське коріння меморіалу

Пагорб Слави зародився не в радянські часи, а під час російської окупації Львова в 1914–1915 роках. Тоді, за підтримки дружини генерал-губернатора Георгія Бобрінського, тут почали ховати воїнів російської армії, загиблих у Галицькій битві. Поховали близько 5000 солдатів, але імена лише 732 відомі. Цвинтар мав навіть мусульманський сектор із півмісяцями – фотогенічний штрих для тодішніх листівок.

2. Хресний хід 1915 року

У квітні 1915 року від церкви Святого Георгія (вул. Короленка) до Пагорба Слави відбувся Хресний хід за участю російської адміністрації, православного духовенства та москвофільських партій. Ця подія мала підкреслити «російськість» Галичини, але після відступу росіян цвинтар занепав – його розграбували, а землю використовували для випасу худоби.

3. Радянське перевтілення

Сучасний вигляд Пагорб Слави отримав після Другої світової війни. У 1945 році радянська влада вирішила створити меморіал для червоноармійців і партизанів, загиблих у 1944 році. Проєкт архітекторів Натальченка, Швецького-Вінецького та Персикова затвердили 12 березня 1945 року, але через брак коштів меморіал відкрили лише 23 лютого 1958 року. Два пілони, Алея Героїв і скульптури – усе це мало возвеличувати Червону армію.

4. Могила агента НКВС

На Пагорбі Слави був похований Микола Кузнєцов, радянський розвідник і агент НКВС, відомий диверсіями проти нацистів. Його могила стала об’єктом вандалізму: у 2019 році викрали бронзовий барельєф, у 2021 році активісти розмалювали надгробок. Росія з 2000 року просить передати його останки до Єкатеринбурга, але Львів відмовляє, посилаючись на полонених українців. Ексгумація 2025 року включає його останки.

5. Шептицький і втрачений собор

До Першої світової війни митрополит Андрей Шептицький планував збудувати на території Пагорба Слави величний собор. Цей задум обірвала війна, а російська окупація перетворила місце на цвинтар. Цікаво, як би виглядав Львів, якби замість радянських пілонів тут височів храм?

6. Поховання майора Путіна

Серед 220 індивідуальних і 4 братських могил, які ексгумують із 23 квітня 2025 року, є ймовірна могила майора Степана Путіна – не родича відомого диктатора, а радянського офіцера. Його ім’я стало символічним у новинах про декомунізацію, адже перенесення останків на Голосківське кладовище остаточно «очищає» Львів від радянських маркерів.

7. Музей у школі

У 1964 році в львівській школі №64 відкрили музей Пагорба Слави, заснований на архівах полковника Г. М. Рокотова. Школярі досліджували поховання, створюючи експозиції про загиблих червоноармійців. Цей музей – маловідомий шматочок радянської пропаганди, який контрастує з сучасною декомунізацією.

8. Проросійські провокації

Після 1991 року Пагорб Слави став осередком проросійських акцій. Львівські комуністи й «антифашистські комітети» щороку 9 травня приходили сюди з червоними прапорами, що призводило до сутичок. Закон про декомунізацію 2015 року заборонив таку символіку, а демонтаж 2022–2023 років (зірка, серп і молот, скульптури) поклав край провокаціям.

9. Фотогенічний монументалізм

Пагорб Слави – приклад радянського монументалізму, який приваблює фотографів. Пілони з червоного пісковику, скульптури «Батьківщина-Мати» та «Клятва» (демонтовані в 2023 році) і панорама Львова створювали драматичний кадр. Історичні фото 1970-х, можливо, зняті на плівку Kodak, могли б стати частиною твого фотомузею – уявляєш ці зернисті знімки в експозиції?

10. Ексгумація як фінал декомунізації

23 квітня 2025 року розпочалася ексгумація 220 індивідуальних і 4 братських могил на Пагорбі Слави, включно з останками Кузнєцова та Путіна. Останки переносять на Голосківське кладовище, а радянські плити й архітектурні елементи – до музею «Територія терору». Цей процес, дозволений Мінкультом, завершує декомунізацію Львова, очищаючи місто від пропагандистських символів і повертаючи простір українській ідентичності.

Пагорб Слави – це більше, ніж меморіал. Це місце, де історія воєн, окупацій і пропаганди переплітається з сучасною боротьбою за правду. Ексгумація, розпочата 23 квітня 2025 року, не просто переносить останки – вона закриває главу радянського минулого, відкриваючи простір для нового Львова. Наступного разу, гуляючи Личаківським цвинтарем, зупиніться біля Пагорба Слави. Це місце, де кожен камінь шепоче: «Львів – це Україна». А що б ви зробили з цією територією після декомунізації?

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

Бібліографія

1. Високий Замок. Пагорб слави нарешті декомунізували [Електронний ресурс] // Високий Замок. – 2022. – Режим доступу: https://wz.lviv.ua/ukraine/446609-pahorb-slavy-nareshti-dekomunizuvaly. – Назва з екрана. – Дата звернення: 23.04.2025.
2. Зубрицький, Д. Хроніка міста Львова / Д. Зубрицький; пер. з пол. І. Сварник. – Львів: Центр Європи, 2002. – 496 с.
3. Львівський портал. На Пагорбі Слави розпочали демонтаж радянського меморіалу [Електронний ресурс] // Львівський портал. – 2025. – Режим доступу: https://portal.lviv.ua/news/2025/04/23/na-pagorbi-slavy-rozpochaly-demontazh-radyanskogo-memorialu. – Назва з екрана. – Дата звернення: 23.04.2025.
4. Мельник, І. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини / І. Мельник. – Львів: Апріорі, 2008. – 384 с.
5. Пагорб Слави у Львові, або столітня історія військового поховання [Електронний ресурс] // Фотографії старого Львова. – 2017. – Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/pahorb-slavy-u-lvovi-abo-stolitnia-istoriia-viiskovoho-pokhovannia/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 23.04.2025.
6. Радіо Свобода. У Львові перенесуть всі радянські поховання з останнього маркера росіян [Електронний ресурс] // Радіо Свобода. – 2024. – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/news-lviv-pahorb-slavy-perenesennia-pokhovan/33209371.html. – Назва з екрана. – Дата звернення: 23.04.2025.
7. Українська правда. У Львові ексгумують останки агента НКВС Кузнєцова і майора Путіна [Електронний ресурс] // Українська правда. – 2025. – Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/news/2025/04/23/7553466/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 23.04.2025.
8. Фотографії старого Львова. Сьогодні у Львові розпочнуть ексгумацію поховань на «Пагорбі Слави» [Електронний ресурс] // Фотографії старого Львова. – 2025. – Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/sogodni-u-lvovi-rozpochnut-eksgumatsiiu-pokhovan-na-pahorbi-slavy/. – Назва з екрана. – Дата звернення: 23.04.2025.
9. HromadskeUA. У Львові розпочалися роботи з ексгумації радянських поховань на «Пагорбі Слави» [Електронний ресурс] // X. – 2025. – Режим доступу: https://t.co/gMlC8fBrdB. – Назва з екрана. – Дата звернення: 23.04.2025.
10. ZaxidNet. Похованих на Пагорбі Слави військових перепоховають на Голосківському кладовищі [Електронний ресурс] // ZaxidNet. – 2023. – Режим доступу: https://zaxid.net/pokhovanih_na_pahorbi_slavi_viyskovih_perepohovayut_na_goloskivskomu_kladovishchi_n1574068. – Назва з екрана. – Дата звернення: 23.04.2025.