Недоступна, незрозуміла, холодна: Lida Lee ламає клітку з чужих очікувань премʼєрою пісні «Незручна»

Lida Lee — українська поп-артистка, яка повернулася в музику з новою версією себе. 24 квітня співачка презентувала пісню та відео «Незручна». Це особиста історія трансформації, внутрішнього пробудження і сміливості бути собою, навіть якщо це «незручно» для інших.

У цьому відвертому інтерв’ю Lida Lee розповідає, як знайшла внутрішню опору після професійного й емоційного вигорання, чому музика стала для неї справжньою терапією, як навчається жити за своїми правилами та не ховатися за масками. Вона ділиться практиками, які допомагають їй зберігати баланс, говорить про плітки та міфи, які супроводжують публічну постать, і те, як сьогодні бачить своє повернення в музику.

Що надихнуло вас на створення треку «Незручна»? Яке послання ви прагнете донести слухачам?

Ми зібралися на студії з Сергієм Рановим і Денисом Рибальченком (гітарист), щоб «поджемити» і написати нову пісню. З перших акордів ми відчули, що народжується щось особливе.

Я давно шукала новий творчий подих і хотіла поспівпрацювати з Сергієм Локшиним — автором слів пісні. Під час першої зустрічі ми довго говорили про мій шлях та життя. Я розповіла, як роками ховалася за перукою, жила за чужим образом, боялася сказати «ні» та завжди ставила зручність для інших понад власні потреби. Сергій тонко відчув мене — так і народився цей трек.

Трек «Незручна» став першою піснею майбутнього альбому — його відкриттям і своєрідним маніфестом. Він про те, що цінно вміти відмовляти, зняти маску і почати жити справжньою собою. І ця назва так точно відтворює суть, тому, можливо, саме «Незручна» стане й заголовком усього альбому.

Чи погоджуєтесь ви з твердженням, що новий трек «Незручна» є маніфестом, який кидає виклик соціальним очікуванням?

«Незручна» — це мій особистий маніфест. Ми звикли ставити потреби інших вище за власні і боятися сказати «ні», щоб не образити. Та тільки коли ти щаслива та щира із собою, навколо виникає справжній комфорт.

Слово «ні» — це не грубість, а захист своїх кордонів і джерело сили. Люди починають поважати тебе, коли ти відстоюєш власну позицію.

Цей трек — ода внутрішній свободі: можливості чути свої бажання й більше їх не ховати. Що ти хочеш з’їсти вранці, яку музику співати, у яких стосунках бути — не за чужими правилами, а за голосом серця. Якщо «Незручна» надихає когось відмовитися від масок, відстоювати себе і жити на своїх умовах — значить, вона виконує свою місію.

У який момент ви зрозуміли, що більше не будете грати за чужими правилами? І що саме отримали, коли перестали «бути зручною»?

Переломний момент настав, коли я професійно й емоційно впала на дно. Тоді я зрозуміла, що роками жила на автопілоті: підлаштовувалась під чужі очікування, стереотипи й практично втратила контроль над власним життям. Це був замкнений круг, з якого я змогла вийти, коли зустрілась із власним «дном».

Позбувшись потреби бути «зручною», я перш за все здобула самоповагу — відчуття внутрішньої сили й опори. Саме з цього дна почався мій справжній ріст.

Додатковим тригером стала війна: коли розумієш, що життя вже не буде таким, як раніше, всі дрібниці втрачають значення. Світ не обертається навколо ідеального образу, тож я нарешті переосмислила пріоритети, навчилася чути власні потреби та жити на своїх умовах.

Як ви б описали свою нову ідентичність після всіх трансформацій? Які риси сьогодні вас найбільше характеризують і як вони відображають ваш внутрішній світ?

Насправді в мені не з’явилося нічого нового — усе це було всередині із самого початку. У кліпі я зображена в клітці власних очікувань і стереотипів, за якими завжди ховала справжнє «я». З часом я загубила внутрішній голос, піддавшись нав’язаним правилам, але нарешті зуміла його віднайти. 

Сьогодні я відзначаю в собі неймовірну цілеспрямованість: навіть коли весь світ здається проти, я йду до мети й доводжу справу до кінця, попри всі обставини.

Водночас я навчилася балансувати між роботою та відпочинком, прислухатися до себе і вчасно відновлювати сили. Моя азартність і імпульсивність іноді вимагають від команди терпіння, але саме завдяки цій енергії ми досягаємо великих результатів.

Найважливіше — я знову почула власні бажання і більше не боюся їх відстоювати. Я безмежно вдячна своїй команді за те, що вони йдуть поруч, бо разом ми віримо в одну спільну ідею.

Бути артисткою часто означає бути об’єктом проєкцій фанатів. Яка найдивніша річ, яку люди вважають правдою про вас, але яка насправді абсолютно не відповідає дійсності?

Я давно перестала боротися з міфами чи стереотипами про себе — у кожному з них є частка правди. Так, інколи мене вважають «стервою», хоча в інші моменти я дуже вразлива й м’яка. Я можу заховатися за дистанцією, коли мені дискомфортно, але водночас я щиро відкриваюся тим, хто мені близький. Кажуть, що я нерозбірливо співаю, люди можуть не розуміти мої слова. І ще: вважають мене холодною й недоступною, хоча насправді я така ж людина, зі своїми сумнівами й бажаннями, — просто не завжди готова їх показувати на публіці.

Часто в медіа обговорюють ваші стосунки з Даніелем Салемом. Як ви ставитеся до таких чуток і чи впливають вони на ваше спілкування?

Мене дивує, скільки вигадок з’являється довкола моєї дружби з Даніелем. Для мене він — справжній друг, який завжди поруч у найскладніші моменти та розділяє найяскравіші події мого життя. Відчуття довіри й взаємоповаги роблять наші стосунки міцними, тож будь-які чутки анітрохи не впливають на наше спілкування.

У якому моменті творчість перестала бути просто музикою, а стала особистою терапією? І чи не лякає вас, що люди «споживають» ваш біль як контент?

З моменту виходу «Прокидайся», коли я нарешті наважилася говорити щиро про те, що відчуваю, моя музика перестала бути формальним творчим процесом і перетворилася на справжню терапію. Кожна пісня стала можливістю відкрити душу та прожити біль перед глядачами, а сцена — простором для звільнення від внутрішніх обмежень з очікувань і стереотипів.

Страх, що мої переживання перетворять на розважальний контент, був. Але я обираю бачити інше: коли люди в моїх історіях впізнають себе, це дарує їм і мені сили.

Музика, яка резонує з болем і надією слухачів, — не просто слова чи мелодія, а місток довіри й підтримки, що робить мою творчість справжньою силою.

Багато творчих людей кажуть, що їхні найкращі ідеї приходять у найнеочікуваніші моменти. Де і коли ви отримали найбільш несподіване творче осяяння?

Моє найпотужніше осяяння трапляється в той момент, коли чую навколо сумніви й недовіру: «У тебе нічого не вийде». Замість демотивуватися, я перетворюю цей скепсис у внутрішню силу та поштовх до нових ідей.

Чи є у вас практики або ритуали, які допомагають вам залишатися в гармонії з собою та підтримувати внутрішню рівновагу?

Нещодавно знайшла свою рівновагу в Терезі. Це медитація на раннє пробудження та підйом. Усю свідому частину життя мій день починався в поспіху: я прокидалася в останній момент, миттєво поринала у вир професійних завдань і майже не мала часу на себе. Тихе пробудження, спокійний сніданок чи медитація здавалися розкішшю.

Поворотним стало свідоме рішення зробити саморозвиток основною частиною розкладу. Тепер я щодня приділяю час ранковим медитаціям, тренажерному залу, стретчингу, музиці та регулярно зустрічаюся з психологом. Ці прості, але постійні ритуали допомагають мені відновлювати сили, чути свої потреби та зберігати внутрішню рівновагу.

Як ви піклуєтеся про своє здоров’я та загальний добробут?

Я запровадила регулярні медичні огляди: це дає змогу вчасно виявляти будь-які зміни та тримати стан під контролем. Крім цього, я слухаю свій організм — прислуховуюся до сну, апетиту й рівня енергії. Якщо відчуваю втому або напругу, даю собі час на відпочинок: роблю легку гімнастику або стретчинг, виходжу на прогулянку на свіжому повітрі. Також я повернула у свій розклад коротку ранкову медитацію. Завдяки поєднанню професійного медичного супроводу та уважному ставленню до власних потреб я відчуваю себе енергійнішою і спокійнішою.

Що нам чекати від Lida Lee, яка повертається на сцену після довгої перерви?

Останні роки навчили не давати довгострокових обіцянок — життя надто мінливе, щоб робити точні прогнози. Проте, як і кожен українець, я вірю в силу дії та обіцяю бути максимально продуктивною.

Під захистом тих, хто зараз оберігає нашу країну, я маю змогу творити й не збираюся опускати руки! Навіть якщо буде незручно.

Я зроблю все, щоб дарувати якісний музичний продукт, про який говоритимуть не лише тут, а й за кордоном, прославляючи нашу Україну.