Повне занурення: ЦУМ Київ презентує нові вітрини разом з ілюстраторкою Марією Фоєю

Коли світ стає надто гучним, важливо вміти зупинитися й відновити зв’язок із самим собою. Саме цій ідеї глибинного занурення присвячено новий арт-проєкт ЦУМ Київ, створений разом з ілюстраторкою Марією Фоєю. Головна метафора — водні глибини: вони присутні в кожному образі. Вода — як дзеркало, що дозволяє побачити себе справжнім.

«Я хотіла створити щось схоже на медитацію. Простір, який не кричить, а говорить дуже тихо. Та водночас — щиро», — розповідає Марія. В дизайні вітрин немає жодного нав’язаного посилу — тільки символи, які кожен зчитує по-своєму.

Сім вітрин — сім етапів внутрішньої подорожі, створених у форматі диджитал ілюстрацій і відтворених за допомогою об’ємних елементів. Вони захоплюють з першого погляду: глибокі сині кольори, гра світла, плавність ліній — усе говорить про спокій і рівновагу. Кожна із семи вітрин — окрема метафора стану чи процесу, через який проходить людина, коли намагається повернутись до себе.

Перша вітрина — «Занурення». Це момент, коли ти ще на поверхні — але вже готовий до пірнання. Фігура стоїть у воді, відчуваючи її температуру, ритм, пульс. Вода приймає не одразу: вона трохи відсторонена. Але варто зробити крок — і все навколо починає змінюватись. Марія каже: «Це про те, як ми обережно входимо у власні переживання, пробуємо доторкнутись до себе справжнього».

Друга вітрина — «Початок подорожі». Занурення відбулося, і починається рух. Поруч — восьминіг, сильний і в’язкий, як сама глибина. Це не монстр, а охоронець, який тримає тебе у безпечному полі. «Я не вкладала в нього агресії. Він — той, хто стоїть на варті твого шляху. Він дає тобі пройти», — пояснює художниця. Це етап, коли стає трохи лячно — але цікавість сильніша.

Третя вітрина — «Пошук». Тут з’являється медуза, що світиться. Вона — твій ліхтарик у темряві. М’яка, майже прозора, вона не нав’язує напрямку, а просто пливе поруч. Це момент, коли зосереджуєшся на деталях: спогадах, відчуттях. «Це фрагмент, де починаєш усвідомлювати: ти не один, і всередині тебе — теж світло», — каже Марія.

Четверта вітрина — «Політ». Найповітряніша з усіх. У центрі — манти, що витають, мов думки. Тут уже з’являється внутрішній ресурс — політ фантазії, уява, творення. Це про етап, коли щось нове починає народжуватись. Не обов’язково про плани — радше про внутрішню легкість. «Я малювала цю вітрину з відчуттям гри, дитячого натхнення. Це мій улюблений момент — коли всередині з’являється радість без причини».

П’ята вітрина — «Дивитись усередину». Це вітрина без героїв, лише кола на воді. Абстрактна, майже графічна. Після польоту приходить тиша. І з нею — фокус. «Я спеціально зробила її максимально стриманою — це не про зовнішнє, а про центр. Про концентрацію. Про погляд у саме серце», — каже Марія. Це вітрина-медитація, яку хочеться просто розглядати без поспіху.

Шоста вітрина — «Споглядання». Тут з’являються світлі відблиски — наче нові сенси, які проступають після мовчання. Це спокійна, дуже світла частина шляху. «Я подумала: якщо вода — це простір, в якому ти плаваєш, то має настати момент, коли ти просто лягаєш на спину й дивишся вгору. Це відчуття злиття з чимось більшим. Вона — про це».

Сьома вітрина — «Повернення». Точка, з якої ти повернувся зовсім іншим. Ця вітрина — тепла, обволікаюча. У ній є щось від материнської підтримки. «Мені хотілось, щоб фінал був не переможним, а м’яким. Повернення до себе — це не феєрверк. Це тиха радість. Це момент, коли ти вже вдома», — завершує художниця.

Марія Фоя — київська ілюстраторка, чий стиль легко впізнати за делікатною поетикою та візуальною глибиною. Вона співпрацювала з The New York Times, The Guardian Weekly, Die Zeit, Adobe, Moleskine Foundation та багатьма іншими міжнародними медіа й брендами. Лауреатка Graphis Design Awards, 3x3 Magazine, iJungle та інших профільних конкурсів. Роботи Марії часто розкривають теми внутрішнього пошуку, тиші, споглядання — саме тому ілюстрації для ЦУМу перетворилися на візуальну подорож всередину себе.