У Києві покажуть балет "Ескапістіко": танцівники створюватимуть музику на модульному синтезаторі своїми тілами

Про це Еспресо повідомили у команді Insha Dance Company.

26 травня у Київській опері у межах вечора одноактних вистав "1984. ІНША. Ескапістіко" покажуть премʼєру сучасного балету від Insha Dance Company "Ескапістіко". У новій виставі кожна взаємодія тіл створює музику в реальному часі завдяки модульному синтезатору, а костюми згенеровані штучним інтелектом.

Спершу прем'єра мала відбутися 6 січня, але була скасована через складні технічно-виробничі обставини. Центральний об’єкт, а саме металева сфера, що перетворюється на живий інструмент під час вистави, потребував трохи більшого часу на виготовлення, ніж планувалося, через труднощі з електропостачанням на виробництві після ворожих обстрілів.

Глядачі зможуть відчути, почути і побачити використання хореоакустичного методу – це органічна диджиталізація танцювального театру. Як зазначають в команді, вистава унікальна тим, що вперше у світі (поки це не спростовано) танець генерує музику безпосередньою взаємодією тіла танцівника з будь-якою поверхнею, яка підключена до модульного синтезатора. В "Ескапістіко" це велика металева напівсфера. Модульний синтезатор обробляє сигнал, отриманий від напівсфери після дотику до неї тіла танцівника, і робить з цього сигналу ноту, і рух танцівника визначає, як довго ця нота звучатиме.

Прем'єра сучасного балету "Ескапістіко" у постановці Іллі Мірошніченка досліджує внутрішній пошук свободи через танець та боротьбу між втечею від реальності й прагненням повернутися до самих себе. Сучасна хореографія та електронна музика створюють внутрішній конфлікт, де кожен рух і звук мають свій сенс.

Читайте також: Інша "1984" та Anima Oscura: як живе незалежний танц-театр INSHA Dance Company в Україні

У виставі "Ескапістіко" реальність розщеплюється на фрагменти особистості. І кожен із них виходить на сцену. Як в історії Біллі Міллігана, де одна особистість змінювала іншу, герой стикається з альтернативними версіями себе самого. Втеча у підсвідомість виявляється ще хаотичнішою, ніж втеча від зовнішнього світу.

"Театр — це найчесніша форма ескапізму. Не тому, що він відвертає від реальності. А тому, що дозволяє побачити її інакше. Зсередини. Збоку. Під мікроскопом. Наша вистава — не втеча. Це можливість зупинитись і подивитись на себе без ілюзій. І, можливо, вперше — по-справжньому. Цей досвід не зникає разом із фінальним затемненням. Він залишається — як відлуння, як питання, як відповідь, що приходить пізніше", — поділились творці "Ескапістіко".