Румунія за крок до ультраправої перемоги: чи вдасться зупинити "друга Путіна та Трампа"

Чи стане Румунія ще однією (разом з Угорщиною та Словаччиною) перешкодою на європейському шляху України?.

Така ймовірність є дуже високою, особливо після першого туру президентських виборів у сусідів, що пройшли 4 травня.

На них з несподівано високим результатом 40,96% виграв лідер ультраправої партії AUR Джордже Сіміон.

Політик, який серед іншого має статус перони нон грата і в Україні, і в Молдові.

Другий тур президентських виборів у Румунії пройде 18 травня.

Протистояти Сіміону буде незалежний кандидат та мер Бухареста Нікушор Дан.

Він здатний консолідувати проєвропейський електорат, проте відрив між суперниками занадто великий – у першому турі Дан отримав лише 20,99%.

Саме тому передбачити результат другого туру фактично неможливо, а єдине, в чому сумнівів немає –.

наступні тижні у Румунії будуть дуже гарячими.

Які фактори можуть вплинути на виборчі розклади? І що може забезпечити перемогу прозахідному та дружньому до України Нікушору Дану? Чи приведуть президентські вибори до розпуску парламенту? І які ризики вже зараз має врахувати Україна?.

На всі ці питання "Євро.

Правди" відповідає заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук.

Перемога та поразка першого туру.

Результати першого туру виявилися одночасно і гіршими, і кращими за очікування.

Гіршими, адже Джордже Сіміон не просто став переможцем першого туру, а й показав дуже високий результат.

Більшість попередніх опитувань давали йому близько 30% у першому турі.

І цей прогноз мав свої підґрунтя, зважаючи на результати праворадикалів на недавніх парламентських виборах.

Проте Сіміон отримав набагато більше – 40%.

З таким результатом його опоненту у другому турі буде дуже непросто.

Натомість результат першого туру виявився кращим за очікування, зважаючи на те, що був дуже високий ризик, що Нікушор Дан не пройде до другого туру.

Адже проти нього працювали і умовні друзі по проєвропейському табору, і опоненти.

І тим не менш, у драматичній боротьбі, нехай і з мінімальною перевагою, Дан все-таки пройде до другого туру.

Щоб було зрозуміло, якби у другий тур вийшов кандидат від владної коаліції Крін Антонеску (зайняв третє місце з результатом 20,13%), то зважаючи на відрив Сіміона, можна було б казати, що шансів уникнути його президентства вже немає.

Адже Антонеску є представником старої влади.

Очевидно, що він не став би тим персонажем, навколо якого всі готові були б єднатися, як гаранта європейського курсу.

Відповідно, за нього відмовились би голосувати значна частина виборців і Дана, і Елени Ласконі (за неї віддали голоси 2,68% виборців).

А так ще є шанси, хоча буде дуже непросто і кожний голос буде на вагу золота.

Суто математично голоси за "прозахідних кандидатів" складають більшість.

Проте не все так просто.

Варто виходити з того, що за Сіміона проголосує частина виборців Віктора Понти (здобув 13,05%) і навіть якась частина виборців Кріна Антонеску.

Адже для них Дан, який не походить з мейнстримних політичних сил, є антисистемним, а тому непередбачуваним та неприйнятним кандидатом.

Звичайно, йдеться про меншу частину виборців, але, зважаючи на відрив Сіміона, це може виявитися вирішальним фактором.

І це дуже тривожний дзвіночок, який ставить перед Нікушором Даном дуже високу планку у другому турі.

Втім, шанси на перемогу в нього все ж є.

Перш за все, через те, що явка виборців у першому турі склала 53,2%.

Це в принципі високий результат, проте все одно є можливість для подальшої мобілізації, хоч це буде і непросто.

Саме тому на Румунію чекає дуже драматичний другий тур.

Складові ультраправого успіху.

На нинішніх виборах за Джордже Сіміона віддали голоси 3,86 млн виборців.

Це виявилося більше, аніж сумарна кількість голосів, відданих за Сіміона та Келіна Джорджеску у скасованому першому турі 2024 року.

Чому так сталося? Тут очевидно, що заходимо у площину спекуляцій, але я думаю, тут зіграли кілька факторів.

Перший фактор – праворадикали відчули, що перемога є можливою.

Тобто торік це було голосування навмання, і насправді мало хто вірив, що румунський Deep.

State (глибинна держава) пропустить такого кандидата.

І зрештою, ці очікування виправдалися, адже Deep.

State не допустив перемоги Джорджеску, і результати виборів 2024 року були скасовані.

Проте на цьогорічних виборах з'явилося відчуття того, що Deep.

State не такий вже й потужний, а урядова коаліція вже не так повноцінно контролює всі політичні процеси у країні.

Отже, з’явилася впевненість у можливості перемоги – і це був перший чинник, який дозволив Сіміону підвищити результати.

Другий чинник – команда Сіміона зрозуміла, що треба більш інтенсивно працювати з діаспорою, адже за кордоном готові голосувати за праворадикалів.

І ми бачимо результат цієї роботи – дуже високі показники голосування діаспори, і при тому за кордоном перемагає саме Сіміон.

І нарешті, можна припустити і вплив американського фактора.

На попередніх виборах американська присутність взагалі не була помітна.

Ніхто не знав, на якого кандидата ставлять американці, з ким вони готові працювати.

На цих виборах у американців було принаймні два фаворити: Джордже Сіміон і Віктор Понта.

Команда Трампа активно критикувала зняття з виборів Келіна Джорджеску.

І це автоматично працює на користь Сіміона, який позиціонує себе як продовжувача справи Джорджеску.

На додачу буквально напередодні виборів США скасували дію безвізу для громадян Румунії.

Ця історія була відразу ж інструменталізована Сіміоном, який переконував, що за умови його перемоги він домовиться з американцями та поверне безвіз.

І частина виборців повірила цьому – що він які президент здатний поговорити із Трампом і вирішити це питання.

Щодо Віктора Понти сигнали полягали у тому, що він мав зустрічі з Дональдом Трампом-молодшим у Софії.

А на додачу – згодом він організовував для нього зустрічі вже в Бухаресті.

Президент Сіміон – чого чекати?.

Другий поспіль (разом зі скасованими виборами 2024 року) провал провладного кандидата – це ще не остаточна поразка нинішньої коаліції.

Проте вже можна казати, що румунський Deep.

State втратив єдність.

Раніше ми бачили, що всі ключові актори румунського політикуму зазвичай підтримували владну коаліцію, чи то націонал-лібералів, чи то соціал-демократів, і робили ставку на стабільність.

Нині виглядає так, що румунські політики намагаються пристосуватися до нового тренду – зростання популярності праворадикалів.

І частина представників цього Deep.

State вирішила, що можна домовитися із Сіміоном та зберегти владу.

Тим паче, що Сіміон раніше демонстрував лояльність до влади, граючи роль такої опозиції, яка знає, де можна критикувати, а де не можна.

І відповідно – є сподівання, що Сіміона можна буде контролювати навіть на президентській посаді.

Проте це небезпечна ставка, адже Сіміон тепер став цікавим і Москві, і Вашингтону, а також – численним праворадикальним рухам у Європі.

А тому він тепер матиме набагато більші амбіції і буде менш контрольований.

Іншими словами, якщо ви підгодовуєте чудовисько, будьте готові, що в один день воно зжере й вас.

Президент у Румунії має повноваження, які стосуються питань національної безпеки і питань зовнішньої політики та європейських справ.

Тому очевидно, що якщо Сіміон стане президентом, наслідком цього стане зміна динаміки відносин між Бухарестом і Брюсселем.

Зараз у Бухаресті чутливо реагують на будь-які побажання Брюсселя, і це вже мало наслідком вступ до Шенгенської зони, а на додачу румуни сподіваються й на приєднання до єврозони.

Проте за Сіміона на відносини з ЄС чекає замороження.

Також зміняться підходи до надання допомоги Україні, тому що Сіміон сам наголошував на тому, що ця підтримка себе вичерпала і не має продовжуватись.

При цьому він підкреслює, що не є русофілом, але очевидно, що така політика гратиме на руку РФ.

Але й це ще не все.

Сіміон під час кампанії казав про те, що він хоче повернути до влади Джорджеску, якого вважає несправедливо дискваліфікованим.

Наприклад – у ролі прем'єр-міністра.

Але для цього треба перезапустити парламент.

Тобто клінч між президентом і урядом має призвести до дострокових парламентських виборів, де радикали сподіваються покращити свої результати.

І очевидно, що, зважаючи на нинішні результати, вони мають такий потенціал.

Чому цей сценарій можливий? Насамперед через поразку, якої зазнав кандидат від чинного уряду, посівши лише третю сходинку на президентських виборах.

Президент Дан – що зміниться?.

Для України це буде хорошим сценарієм, адже до проукраїнського прем’єра додасться й проукраїнський президент.

Проте у внутрішній політиці все одно буде напруження, адже президентом буде опонент нинішньої коаліції.

Такі прецеденти у Румунії вже були.

Можна згадати, як колишній президент Клаус Йоганніс довгий час був опонентом коаліції, яка була сформована соціал-демократами під керівництвом Лівіу Драгні.

І навіть ходив на антиурядові протести.

Тут можна сказати, що рішення скасувати результати виборів 2024 року виявилося вкрай невдалим для румунської влади.

По-перше, Елена Ласконі, яка минулого року вийшла до другого туру, випередивши провладних кандидатів, мала вищі шанси перемогти у другому турі Келіна Джорджеску, аніж зараз Дан Сіміона.

А якщо зараз Дан виграє, то це відбудеться через безпрецедентну активність виборців.

Тобто – Дан у разі перемоги отримає мандат довіри, більший, аніж у нинішньої коаліції.

І це може стати для неї чималою проблемою.

Не кажучи вже про те, що Ласконі є менш досвідченим політиком, і стримувати її владі було би простіше, аніж Дана.

Уроки румунських виборів.

Вибори у Румунії демонструють регіональний тренд, адже ми бачимо схожі історії і в Молдові, і у Болгарії, де теж можливі дострокові парламентські вибори; у Молдові теж без мобілізації виборців у проєвропейських сил просто немає шансів зберегти більшість.

Проте небезпечність цього тренду полягає не лише в тому, що ультраконсервативні, праворадикальні або проросійські сили можуть отримати владу.

Нинішній тренд небезпечний насамперед поляризацією суспільства.

Не факт, що на парламентських виборах у Румунії переможуть праворадикали.

Не факт, що на парламентських виборах у Болгарії переможуть проросійські сили.

Не факт, що це буде однозначна перемога проросійських сил у Молдові.

Факт у тому, що все це буде супроводжуватися дуже високою напругою у суспільстві, де будь-яка іскра може призвести до протестів, які можуть перетікати у сутички.

На додачу, якщо Сіміон стане президентом – а румунський президент зазвичай перший візит робить до Молдови, – то президентка Молдови Мая Санду опиниться в незручній ситуації.

Їй доведеться або дозволити в'їзд до країни особі, яка має статус персони нон грата, або відмовити йому у цьому візиті.

Так само з цієї причини це стане викликом і для України.

Спілкувався Юрій Панченко,.

редактор "Європейської правди".