У Києві запалили Вогонь слави з нагоди Дня памʼяті та перемоги над нацизмом

У Києві запалили Вогонь слави з нагоди Дня памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та відкрили виставку "Наша Перемога".

Церемонія запалення вогню відбулася у межах відкриття банерної виставки проєкту "Наша перемога" Національного музею історії України у Другій світовій війни, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ціна перемоги у Другій світовій війні незбагненна для українців. Загинули 8 млн наших з вами співвітчизників. Близько 7 млн українців були мобілізовані за роки війни з України до Червоної армії. Кожен другий із них загинув. Кожен другий із тих, хто вижив і залишився живим, отримав інвалідність. У війні взяли участь 100 тис. бійців УПА. Українці перебували у військових з'єднаннях інших держав - Польщі, Сполучених Штатів Америки, Канади, Франції. В цілому Друга світова війна забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей по всьому світу. Це колосальна світова людська катастрофа", - сказав на церемонії відкриття виставки та запалення Вогню слави міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький.

Він наголосив, що на державному рівні день перемоги в колишньому Радянському Союзі не відзначали до 1965 року, оскільки були живі свідки як страшних подій, так і злочинів радянської влади. Так, радянська влада депортувала до пів мільйона жителів західних областей України у віддалені райони СРСР, 700 тис. етнічних українців зазнали насильницьких переселень унаслідок радянсько-польських домовленостей, 200 тис. кримських татар звинуватили у співпраці з нацистами та депортували з Криму до Середньої Азії.

Читайте також: На акції у Берліні закликали створити місце пам'яті полеглих у Другій світовій українців

Ці та інші свідчення втрат України представлені на банерній виставці "Наша Перемога", що експонується на Алеї памʼяті біля Музею історії України у Другій світовій війні.

"Історичний досвід поколінь учасників, ветеранів, дітей війни зупиняв навіть радянську владу від того, щоб пропонувати масові святкування. Сьогодні воєнні покоління фактично відійшли. Наймолодшому ветерану Другої світової війни тепер мало бути мінімум 95. Втрати спогадів цих людей, життєвий відхід учасників та свідків не повинні заповнити мілітаристські фальсифікації, авторитарні наративи, міфи і стереотипи, що не шанують переможців, а пропагують війну", - сказав Точицький.

Як зазначив на заході професор, член-кореспондент Національної академії наук України Олександр Лисенко, виставка є вшануванням пам'яті загиблих, жертв серед цивільного населення у Другій світовій війні, мешканців України, знищених під час Голокосту, та представляє новий погляд на історію Другої світової війни.

"Це була війна проти двох тоталітаризмів, проти нацистського і радянського. Якщо ми намагаємося осмислити нацистський тоталітаризм, нацистську окупацію, то так само ми маємо виконати домашнє завдання з осмислення комуністичного минулого, злочинів того режиму, який теж поклав на вівтар мільйони життів українців. І знайти те золоте пересічення історії, в якому кожна політична нація здобуває усвідомлення і розуміння свого історичного призначення і свого права на розбудову власної національної державності", - сказав Лисенко.

Читайте також: Зеленський поклав квіти до могили Невідомого солдата у Києві

Під час заходу було вперше за останні кілька років запалено Вогонь слави на відзначення Дня памʼяті та перемоги над нацизмом та вшанування памʼяті полеглих.

У Києві запалили Вогонь слави з нагоди Дня памʼяті та перемоги над нацизмом / Фото: Данило Антонюк. Укрінформ

Як повідомляв Укрінформ, у 2023 році Верховна Рада законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні. Вихідний день відтепер також буде 8 травня, коли завершиться дія воєнного стану в Україні.