У Києві презентували збірку віршів і прози учасників російсько-української війни

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

Збірку презентували на науково-творчій конференції "Українська література і війна", яка відбулась за участі Національної спілки письменників України. У ній взяли участь відомі українські письменники, журналісти, науковці та військові.

В антології представлені твори учасників російсько-української війни, які захищали і захищають Україну зі зброєю в руках, – Бориса Гуменюка, Максима Кривцова, Артема Довгополого, Павла Вишебаби, Дмитра Лінартовича, Сергія Лефтера, Іллі Чернілевського, Олени Лотоцької.

Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак акцентував увагу на творах літераторів, учасників війни, які загинули, виборюючи незалежність України.

Він згадав письменника і поета Бориса Гуменюка, який з 22 червня 2014 року воював на сході України у складі спецбатальйону Міністерства внутрішніх справ України "Азов", згодом був заступником командира батальйону "ОУН". У лютому 2022 року письменник став до лав тероборони. Брав участь в обороні Бахмута у Донецькій області. З кінця грудня 2022 року Гуменюк вважається зниклим безвісти.

У Держкомтелерадіо зазначили, що фронтову поезію Гуменюка, створену ще на першому етапі російсько-української війни, літературні критики й читачі справедливо називають одним із найсильніших зразків сучасної ветеранської літератури. Комбатанська творчість цього письменника багатогранна. Вона включає і воєнну прозу, зокрема психологічну мемуарно-біографічну книгу "100 новел про війну".

Поетичну збірку Бориса Гуменюка "Вірші з війни" Держкомтелерадіо висувало на здобуття Національної премії імені Т.Г. Шевченка. У комітеті зауважили, що тоді фронтова поезія не була гідно оцінена.

На переконання Червака, "справедливим було б внести зміни до Положення про Національну премію імені Т.Г. Шевченка і дозволити висувати на її здобуття твори митців, які загинули на війні, але чиї твори вже стали духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність". Як зауважили у комітеті, згідно з чинним положенням, присудження Національної премії імені Т.Г. Шевченка не може бути проведене посмертно.

Ініціативу підтримали інші учасники конференції.

Як повідомляв Укрінформ, волонтери проєкту "Недописані" створили аудіоантологію віршів поетів і поеток, яких убила Росія "ГолосиНедописані".

Проєкт "Недописані" ідентифікував 239 діячів і діячок літератури, які були вбиті чи загинули за 11 років російсько-української війни.

Фото: Державний комітет телебачення і радіомовлення