У Дубенському замку відкрилася виставка «Глинянський килим у 100-річчя Арт Деко»

На Рівненщині у Дубенському замку відкрилася виставка «Глинянський килим у 100-річчя Арт Деко», що презентує унікальне явище відродження традиції виробництва глинянських візерункових тканин, зокрема гладкотканих килимів, які свого часу здобули світове визнання.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу. 

«Цього року Європа святкує 100 років з дня виставки, яка відбулася у Парижі, що називалася Арт Деко, це була виставка декоративного мистецтва. Вона започаткувала цілий напрямок, який був дуже гарно потім розвинутий взагалі у мистецтві, зокрема, в архітектурі, інтер’єрі. І частиною інтер’єру, звичайно ж є килим, який у кінці 19 - на початку 20 сторіччя став дуже популярним і модним», - каже професорка Львівської національної академії мистецтв Зеновія Шульга, яка відновлює глинянське килимкарство. 

Як розповіла професорка, ті килими, які йшли зі сходу до Європи у ті часи, були дуже коштовні і Європа замислилася над тим, що треба створити альтернативу. Велика індустріалізація диктувала інші правила моди і творення. Тому у 1885 році під впливом руху за збереження ручних ремесел, який панував тоді в Європі, такі меценати як Володимир Дідушицький, Володислав Федорович розпочали цілий цикл виставок у Тернополі, Коломиї, Львові, де почали презентувати килими за проєктами тогочасних сучасних художників.

У Дубенському замку відкрилася виставка «Глинянський килим у 100-річчя Арт Деко» / Фото: Ірина Староселець

Виставка «Глинянський килим у 100-річчя Арт Деко» презентує унікальне явище - відродження традиції виробництва глинянських візерункових тканин, зокрема гладкотканих килимів, які свого часу здобули світове визнання. Нині ця спадщина оживає - на виставці представили 16 робіт, зокрема, це килими за проєктами видатних художників початку 20 століття, які виготовляють сучасні майстрині.

Читайте також: У Полтаві відкрили виставку відреставрованих експонатів із чотирьох музеїв

Саме у Глинянах на Львівщині на межі 19-20 століть розгорнулося виробництво авторських килимів, що отримали найвищі нагороди на міжнародних виставках у Лондоні, Мілані, Познані, Нью-Йорку, Парижі. Зокрема, на виставці у Парижі у 1925 році килим «Зерна» за проєктом Юзефа Чайковського був удостоєний золотої медалі (цей проєкт також представлений у виставці у Дубенському замку). У Дубенському замку також ще презентували проєкти польської художниці Софії Стриєнської, які отримали нагороди на виставці у Парижі. 

Зокрема, серед експонатів є робота за проєктом «Ангел» Владислава Стшемінського, який разом з Малевичем та Шагалом витворювали новий стиль у мистецтві - супрематизм.

Як розповіла Шульга, перші глинянські килими були виткані за проєктами видатного архітектора Едгара Ковача, який створював і меблі, і інтер’єри, і вітражі. Також є килими, виткані за проєктами Теодора Гриневича, який закінчив ткацьку школу у Глинянах.

«Бо килимарство починалося з ткацької школи у Глинянах. Таким чином ми маємо тут на виставці роботи за проєктами Теодора Гриневича у стилі українська сецесія або кажуть український модерн», - каже професорка. 

Також вона розповіла, що гордістю глинян є Василь Цьонь - він також закінчив ткацьку школу у Глинянах, і сформував цілу когорту художників з текстилю. На виставці у Дубенському замку також представлений його проєкт в стилі українського модерну. 

Професорка наголосила, що великий вплив на розвиток і формування образу глинянського килима мала школа Олекси Новаківського. 

Створювали килими, представлені на виставці за різними проєктами, Зеновія Шульга та майстрині з міста Глиняни (Львівська область). 

«Усіх майстрів, які виткали ці килими, п’ятеро. Це не репліки, це килими виткані за проєктами», - акцентує Шульга.

Читайте також: Відновлений після обстрілів Миколаївський музей долучиться до міжнародної акції «Ніч музеїв»

Вона розповіла, що наразі за глинянськими килимами за кордоном - черги. 

Як розповіли ще двоє майстринь, - Анна Латушинська та Марія Сокул, вони працюють у килимкарстві з 1967 року. Жінки кажуть, що дуже хотіли б передати свою майстерність молоді, але бажаючих немає - це важка праця, коли треба працювати «руками, ногами, очима, головою - всім». 

Як повідомляв Укрінформ, глинянський візерунковий текстиль зі Львівщини внесли до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.