Особливі місця Києва за версією редакторок ELLE.UA

Для когось Київ став містом перших дорослих рішень, для когось — великих змін і крутих поворотів. Водночас для всіх нас це більше, ніж місто. Це перетин маршрутів і спогадів, знайомих вулиць і натхнення. З нагоди Дня Києва редакторки ELLE.UA діляться своїми улюбленими точками на мапі столиці.  Від Подолу до Пейзажної алеї, від Ярославового Валу до Введенського монастиря — кожне місце має своє значення та емоційний відтінок. Ці розповіді — про любов до Києва, яка живе в серцях його мешканців і гостей, про місто, яке надихає, підтримує і дарує відчуття дому. 

Світлана Кравченко

шеф-редакторка сайту ELLE.UA

П’ятнадцять років тому Київ став моїм вибором. А згодом — і домом, і дороговказом. Тут відбулися всі мої найбільші перемоги і найщиріші радощі. Усі важливі сторінки мого життя пов`язані з Києвом.

Вулиця Коновальця, де я мешкаю шостий рік, особлива координата.  Звідси починається мій Київ — той, у який я закохуюся заново і який я свідомо обираю щоранку. Він проходить через знайомі маршрути: бульвар Лесі Українки, Бессарабський ринок, ЦУМ, вулиця Рейтарська, сніданок у ZigZag Cafe, фільтр чи матча у Katimo, піца у T.C.PIZZA, побачення в «Японському привіті». Мені подобається спостерігати за ритмом міста, що завжди пульсує. Іноді я вирішую побути туристом у Києві і зупиняюся в Sophia Hotel, щоб прокинутися з видом на Софію Київську, що потопає в кучерявих каштанах, пройтися нічною площею після дощу, відчути пахощі весняного квіту і мокрої бруківки, що зберігає історію. Щоб побути з Києвом наодинці — не в режимі щоденних справ, а в стані щирого, мовчазного захоплення.

Київ не всім відкритий — він ніби знає, кого приймати. Але якщо прийняв, то вже назавжди. Дякую за все, місто мого серця!

Анастасія Поляк

fashion-редакторка сайту ELLE.UA

До переїзду в Київ я й уявити не могла, що можна так безтямно закохатися в якесь місто. Для мене він був лише маленькою точкою на карті — далеким і невідомим. Але щойно я почала тут жити, з кожним днем, з кожною вулицею й розмовою столиця відкривалася мені зовсім інакше.

У мене знайдеться чимало улюблених місць у Києві, які я завжди радитиму друзям. Але є один маршрут, до якого повертаюся сама — коли хочеться побути наодинці з собою і відчути ритм столиці без зайвого шуму. Починається він поблизу метро «Золоті ворота» і прямує вздовж Ярославового Валу — вулицею зі старими будинками, які хочеться роздивлятися з особливою уважністю. Тут цікаво не лише споглядати, а й слухати — кроки, уривки розмов, гамір з ресторанів. Звідти я звертаю на вулицю Олеся Гончара — тихішу, більш камерну. Вона завжди здається трохи відстороненою від решти міста — зі спокійними фасадами, затишними двориками й невеликими кавʼярнями.

Далі маршрут переходить до велотреку — місця, яке постійно живе у своєму темпі. Обожнюю спостерігати за спортсменами, які тренуються на округлому стадіоні, та мешканцями будинків, які вирішили відпочити на затишних балконах. Ну і на завершення прогулянки — вулиця Івана Франка — динамічна, з цікавими закладами й такою ж неймовірною архітектурою, як і у вищезгаданих місцях. Тут заходжу в улюблений заклад на каву чи вечерю, аби трохи перепочити, зібрати думки й просто насолодитися миттю.

Олена Медвінська

beauty-редакторка сайту ELLE.UA

Я мріяла жити в Києві з самого дитинства. Я проводила тут кожне літо, і мені подобалося в мегаполісі абсолютно все: і трамвай, що біжить під вікнами будинку, і зоопарк, і перший McDonald`s, і друзі, яким я писала листи з рідного Криму. 

Вже багато років поспіль це місто щодня вчить мене одночасно багатьох речей: зберігати спокій у біжучій рутині днів, безмежно вірити в себе, шукати «своїх», жити на повну і сміливо відкривати серце — навіть якщо від цього було боляче сто разів. Сто перший точно стане щасливим. 

Хочу поділитися улюбленими локаціями в Києві. Сходіть обов`язково, не пошкодуєте!

Відокремлений, мініатюрний, тихий Введенський монастир у печерському районі столиці — моє місце рівноваги. Він розташований у самому серці міста, але тут завжди панує особливий спокій і приємна напівтемрява. У це місце добре приходити, коли хочеться зупинити чи сповільнити потік думок, а також у складні моменти. Стає легше, одразу. Молитва тут — один з улюблених видів медитації. 

Ще я дуже люблю пішохідний маршрут — дорогу від парку Тараса Шевченка через Хрещатик, Поштову площу і до самого Подолу. По ній найкраще здійснювати прогулянку на самоті, з улюбленою музикою в навушниках. Здається, саме на цій дорозі мною було прийнято більшість найважливіших рішень у житті.

Гастро-локація, яка подобається і мені, і досить вибагливому чоловіку — ресторан BEEF навпроти центральної синагоги. Попри те, що цей заклад розташований у самому серці Києва, він досить відокремлений і сприяє душевним бесідам. Заклад було відкрито у 2010 році, і ресторан тричі отримував премію СІЛЬ в номінації «Найкращий м`ясний ресторан України» (Національна ресторанна премія СІЛЬ 2013, 2016, 2019 років), також ресторан має 2 келихи премії Wine Spectator.  Обожнюю бронювати столик біля вікна для наших романтичних вечерь і спостерігати за містом із моїх дитячих мрій, яке ніколи не засинає.

Валерія Шебела

lifestyle-редакторка сайту ELLE.UA

За проведений у Києві час я поки не відшукала улюблених місць. Це місто моїх сліз, невдач, падінь, проте також — стрімких злетів, натхнення та можливостей. 

А ще — особливих людей, з якими приємно гуляти засніженою столицею, завітати на Книжковий арсенал, розглядати нову літературу в «Сенсі» на Хрещатику, відкривати нові заклади для зустрічей у центрі міста чи планувати походи до театру Франка. І навіть — блукати Метроградом чи ховатися від дощу під каштанами. 

Я не завжди добре ладнаю з Києвом, проте визнаю, що він допомагає мені ставати кращою, сильнішою, самостійнішою. Столиця бачила моє зростання, засвідчувала, як я дорослішаю, та терпляче (не завжди, але старалась!) стежила за тим, як я долаю всі перешкоди.

Тому я ніколи не сприймала Київ як просто місто. Столиця для мене — це радше окрема особистість, яку треба пізнати, зрозуміти, часом пробачити, а інколи й перепросити самій. Київ — серйозний, дуже амбіційний та не завжди зрозумілий. Але за це я його теж люблю. Сподіваюсь, що Київ мене любить теж (навіть якщо трошечки).

Дар`я Вознюк

редакторка соціальних мереж ELLE.UA

Наші стосунки з Києвом схожі на  побачення зі старим другом, якого ти дуже рідко бачиш, але ці зустрічі завжди лишають у серці лоскочуче відчуття метеликів у животі. Спитайте мене у дитинстві та зараз: «Яке моє улюблене місце в Києві?» і я без довгих роздумів відповім — Майдан Незалежності.

Здавалося б, ну дуже туристична локація, але скільки ж спогадів мене повʼязує з цим місцем. Перші відверті розмови з мамою, прохолода фонтану у липневу спеку, неочікувані знайомства під час «Євро-2012», мій перший в житті McDonald’s й традиційне фото «на памʼять» — усе це відбулося зі мною на Майдані, у самому серці столиці. Тож навіть не уявляю, як його не любити.

Катерина Серегова

вебдизайнерка сайту ELLE.UA

Я не так часто буваю в Києві, як хотілося б, але щоразу, коли приїжджаю — обов’язково повертаюсь на Контрактову площу. Саме там я вперше познайомилася зі своїми майбутніми одногрупниками. Тоді все було новим, трішки тривожним, але водночас безмежно теплим. Ця площа для мене — про перші щирі розмови, запах кави й осінні прогулянки вуличками Подолу. Контрактова стала першою сторінкою мого знайомства з Києвом — і залишилася однією з найважливіших.

Зараз я часто працюю в інших містах, але Київ завжди кличе назад. У мене є ще кілька улюблених місць, куди повертатись — справжнє задоволення. Наприклад, парк «Наталка» на Оболоні — ідеальний, щоби просто мовчки пройтись і перезавантажитися. А ще я обожнюю затишок Андріївського узвозу рано-вранці — коли місто ще тільки прокидається. Для мене Київ — це не просто локація на мапі. Це — дім.