Між мистецтвом та містом: як проєкт Flowerpot x NAMU змінює спосіб бачити історію

Виставка "В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні 1900-1930-их" у Національному художньому музеї України (NAMU) стала однією з найяскравіших мистецьких подій у Києві. Розпочавшись у лютому, вона тривала майже два місяці, протягом яких гості музею також познайомилися з креативною колаборацією Flowerpot x NAMU – натхненні полотнами українських модерністів букети можна було побачити та придбати у квітковому маркеті. Vogue.ua поговорив про значення цієї співпраці та творчі шляхи популяризації українського мистецтва із СЕО Flowerpot Анною Григор'євою та головною маркетологинею бренду Ольгою Студзінською.

Про актуальність українського мистецтва у буремні часи

Сьогодні квіти, як і мистецтво, є не просто проявом уваги — вони перетворюються на спосіб підтримати, виявити турботу, нагадати про красу, коли навколо так багато болю. Люди шукають щось, що допомагає триматися. Щось, що повертає рівновагу й додає сили.

Під час війни інтерес до культури та мистецтва в Україні стрімко зростає. Люди йдуть у музеї, на виставки, у театри, аби заспокоїтися та відволіктися. Мистецтво стає не розвагою, а потребою. Навіть під час звичного споглядання, мистецтво допомагає вивільнити емоції та знову повірити у світле майбутнє. Відчути себе.

І українське мистецтво має силу збуджувати в нас культурні цінності. Саме через це, роботи українських митців тривалий час намагалися знищити чи привласнити. Сьогодні ж ми маємо повертати його собі не лише в експозиційних залах, а й у повсякденному житті.

Про ідею колаборації з NAMU

Співпраця Flowerpot та NAMU – це спроба додаткової популяризації українського мистецтва. Це можливість буквально потримати у руках витвір мистецтва, оживити його.

Картини, що лягли в основу упаковок, — не випадкові зображення. Це голоси художників, яких десятиліттями стирали з культурної памʼяті. Через упаковку букетів вони повертаються в міський простір: просто на вулицях у руках людей, на столі в офісі, на тумбочці вдома, на видному місці у ресторані.

Проєкт відкрив нову форму дотику до мистецтва. Ту, яка не вимагає пояснень й може статися випадково, але залишить слід. Завдяки цій ініціативі нам вдалося показати, що мистецтво насправді ближче, ніж може здаватися, і кожен може бути його частиною.

Про роботи, які надихнули на створення квіткових композицій

Вибір творів для пакування букетів був непростим, адже ми прагнули підібрати роботи, які відображають різноманіття українського модернізму й органічно поєднуються з флористичними елементами. Було важливо, аби кольорова палітра та композиція гармонійно взаємодіяли з рослинними елементами, створюючи єдиний настрій для кожного букета.

Так, ми створили чотири квіткові композиції, натхненні чотирма роботами українських модерністів. "Качки" Миколи Касперовича вразили нас атмосферністю та душевністю. "Міст. Севр" та "Три жіночі постаті" Олександри Екстер привабили нас чіткістю та геометричними лініями, які стали важливим акцентом у поєднанні з флористичними композиціями. А "Композиція" Вадима Меллера додала експериментальності нашій добірці, добре поєднавшись формами та кольорами з квітковими елементами.

Хто та чому став обличчям колаборації

Обираючи амбасадора проєкту Flowerpot x NAMU, ми шукали людину, яка любить і розуміє мистецтво й сприймає його як частину життя. Людину, для якої краса — це не зовнішній шар, а щось глибше. Саме такою людиною для нас став Олексій Суханов – актор, телеведучий, активіст із чіткою українською позицією та просто щирий поціновувач усього, що має сенс.

Олексій багато років підтримує українське мистецтво й регулярно відвідує NAMU. Його вже знають усі в музеї! Ми помітили, з яким трепетом до нього підходять доглядачки залів — вітаються, щось перепитують, діляться враженнями. Це завжди дуже щиро. Так само щиро Олексій любить квіти. Його приваблює не лише естетика композицій, а й те, як вони можуть говорити з людиною. Йому близька наша філософія бачити в букеті історію, ідею та сенс.

Ми раді, що цей проєкт став додатковим поштовхом для сучасних українців цікавитися українським мистецтвом, рефлексувати про нього та стежити за відкриттям нових виставок. Це дійсно те, що має значення.