У Празі до сторіччя українського музею відкрили виставку в Сенаті

У Сенаті Чеської Республіки пройшло урочисте відкриття ювілейної виставки, присвяченої 100-річчю одного з перших українських музейних проєктів у Європі — Музею визвольної боротьби України в Празі.

Про це йдеться у переданому Укрінформу повідомленні Українського інституту в Празі.

«Зберегти памʼять — наш обовʼязок. Памʼять є основою нашої ідентичності, яку сьогодні Москва знову намагається знищити”, — сказав посол України в Чеській Республіці Василь Зварич.

В експозиції представлені унікальні архівні матеріали та мистецькі роботи, що ілюструють безперервність українського культурного процесу, а також артефакти із сучасної війни за незалежність, в якій Росія нещадно атакує культурну спадщину та ідентичність України.

“Сто років — це не лише поважний ювілей, а й свідчення тривалої праці задля збереження пам’яті про нашу боротьбу за незалежність. Заснований емігрантами, які не змирилися з утратою державності, музей став духовним притулком для тих, хто плекав ідею вільної України. Ця виставка — це міст між поколіннями, свідчення стійкості наших традицій”, — сказав на відкритті директор Українського інституту в Празі Ростислав Прокопюк.

Читайте також: Сибіга презентував Фідану архівні докази зв'язків України і Туреччини доби УНР

Сенатор Зденєк Нитра, голова Сенаторського клубу ODS a TOP 09, підкреслив важливість проєктів культурної дипломатії для зміцнення союзницьких відносин України та Чехії сьогодні та в минулому.

“Виставка, організована Українським інститутом в Празі та Республіканським фондом України, стане не лише вшануванням української культурної спадщини, але й символічним початком діяльності нашої ініціативи в Чехії”, — зазначив голова правління Республіканського фонду України Артем Миколайчук.

При цьому повідомляється, що Республіканський фонд України сьогодні підписав меморандум про співпрацю з Українським інститутом у Празі, розпочавши спільну ініціативу із промоції української культури та зміцнення “мостів” між народами.

Дорожня карта ініціатив на 2025 рік передбачає експозиційну діяльність, зокрема виставки, присвячені 100 літтю Музею визвольної боротьби, досвіду співпраці українців та чехів, історії Голодомору геноциду, створення мапи "Українські місця Праги" та програми з підтримки вивчення української мови, історії та культури, а також української мови для чехів, поінформували організатори під час церемонії підписання меморандуму про співпрацю.

Читайте також: Франківський музей визвольноїборотьби отримав документи про допити московської агентури в ОУН

Надалі виставка до 100 річчя заснування Музею визвольної боротьби України в Празі працюватиме впродовж всього червня у галереї Vrtbovská zahrada. Вхід на виставку вільний. Урочисте відкриття виставки для широкої громадськості відбудеться в неділю 1 червня, о 13:00.

«Твори українського образотворчого мистецтва, які пережили бомбардування Праги 1945 року, коли був зруйнований український музей, досі маловідомі широким колам як українських, так і чеських шанувальників мистецтва. Тому цією виставкою починаємо знайомити чеську і українську громадськість з надбанням і культурною спадщиною України в Празі», — зазначила культурна менеджерка, кураторка, керівниця програм РФУ Ярина Ясиневич.

Як повідомлялося, найвизначніша українська установа в Чехії – Музей визвольної боротьби України в Празі — 14 лютого 1945 року не пережив бомбардування. Музей діяв у Празі в 1925–1948 роках. Заснований з ініціативи українських емігрантів, які жили в Чехословаччині після поразки Української революції 1917–1921 років, отримав підтримку уряду Томаша Ґарріґа Масарика. Першу виставку відкрили 1 липня 1925. На зібрані серед українців кошти 1938 року було придбано власний будинок, де з травня 1939 року розмістився музей на вулиці Гориміровій 6, празький район Нусле.

Ініціатори відкриття музею – видатні українські державні діячі, вчені, дипломати Дмитро Антонович, Степан Сірополко, Євген Вировий, Іван Горбачевський, генерал Михайло Омелянович-Павленко, Симон Наріжний. Фундатори Української академії мистецтв: Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Федір Кричевський, Михайло Грушевський, Іван Стешенко, Микола Бурачек, Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Михайло Бойчук.

Фото: Республіканський фонд України