6 найочікуваніших театральних премʼєр літа

Інтерпретація повісті Ольги Кобилянськоі «Земля», історія про Гедду на основі пʼєси Генріка Ібсена та відтворення естетики українського авангарду 1920-х років — ми зібрали події в київських театрах, на які варто звернути увагу. 

«Патетична соната»

Де: Молодий театр

Перед нами — поет, який колись зробив вибір. Він став голосом держави, якої боявся, та побудував успішну кар’єру в тоталітарному суспільстві. 

Режисер вистави Дмитро Весельський не подає біографію, проте не приховує: роздуми про головного героя спровоковані життям Павла Тичини — людини великого таланту й великої внутрішньої травми. Команда працює з текстом Миколи Куліша, мов із матеріалом памʼяті: монтує спалахи, образи, ідеї та звуки. У сценічному просторі оживає не лише сюжет, а й естетика українського авангарду 1920-х років — як візія, втрачена можливість, ехо.

«Чи одружиться нарешті Фігаро?»

Де: Молодий театр

У театральному карнавалі «Чи одружиться нарешті Фігаро?» замість серйозної класики на глядачів чекає барвистий фарс-мажор у двох діях. Режисер Григор Мане взяв сюжет Пʼєра Бомарше та склав із нього іронічну, несподівану історію — з гумором, перипетіями й добрячим театральним запалом.

Сцена у виставі перетворилася на лабіринт — буквально і метафорично. Фігаро намагається водночас догодити Сюзанні, викрутитися перед Фаншеттою і не загубитися між репліками Марселіни. Усе це — під акомпанемент тонкого гумору, барокових костюмів, вишуканої сценографії та акторської гри, де кожна репліка — як удар дзвону: точно та з відлунням.

«Гедда Ґаблер»

Де: Театр на Подолі

Гедда — донька генерала не лише за паспортом. Вона сформована військовою дисципліною, естетикою форми, суворим уявленням про честь, владу і зовнішній блиск. Батьківський авторитет перетворив її на жінку, яка вважає прояви слабкості майже ганебними. Головна героїня хоче домінувати, але не через любов, а через владу.

Тому Гедда провокує колишнього коханого на самознищення та штовхає його до смерті. А коли все стається не за сценарієм, головна героїня втрачає ілюзію контролю. 

У виставі режисера Давида Петросяна за пʼєсою, написаною Генріком Ібсеном, Гедда — символ покоління, що виросло на авторитетах, ієрархіях, шаблонах. Вона мріє про рух, зміну, красу — але не має власної мови для свободи.

«Арлезіанка»

Де: Театр Франка

«Арлезіанка» – це історія шаленого і трагічного кохання наївного сільського юнака Фредері до звабливої красуні з міста Арля. Зачарований вродою обраниці парубок прагне негайно одружитися, та напередодні весілля стається непередбачуване…Постановники перенесли давню історію у наш час і змінили її географію – замість ферми на півдні Франції дії відбуваються на ранчо в американській західній провінції.

Режисер Дмитро Богомазов поставив пʼєсу Альфонса Доде — видатного французького письменника середини ХІХ століття, твір якого на драматичній сцені України зʼявиться вперше.

«Метод 46»

Де: Дикий театр

У постановці режисера Олекси Гладушевського молоді акторки та моделі готуються до грандіозного шоу в Модному домі великого Майстра. На тлі метушні керівник показу та помічники маестро доробляють фінальні штрихи. Але прихід Майстра, до зустрічі з яким так готувалися учасниці, перетворює красиву ілюзію світу «високого» мистецтва в суцільний жах. Та найстрашніше, що покинути шоу вони не можуть, а публіка, що прийшла, не вірить їхні словам, і вважає це частиною програми.

Щоб вирватись з пекла, героїні пʼєси Катерини Пенькової «Бути майстром» вирішують не мовчати і піти проти системи.

«Земля»

Де: Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки

Чим є земля для кожного з нас? Це пристрасть, через яку розпочинаються війни і яка також живить людський рід. 

Історія, описана в однойменному творі Ольги Кобилянської, могла статися будь-де і будь з ким, адже натура людини не надто змінилася від часів її сотворіння. Авторка спиралася на реальну історію: у селі, яке вона знала та любила, убили людину, а місцем пішов чорний поголос, що вбивця —рідний брат.

Вистава, створена Іваном Уривським, поєднує два проєкти: український та литовський — постановку Žẽmė, яку режисер створив у Національному Каунаському драматичному театрі.