Мовознавчі баляндраси в ELLE. ІПСОшна методичка проти суржику

Чому так сталося, гадаю, всі добре розуміють: століття колоніального становища, що передбачає заповнення іфопростору колонії мовою поневолювача (даруйте цей офіціоз, але так і є). Через це трапляється, що деяким нашим співгромадянам буває важко знайти українське слово в живому спілкуванні, бо першим вискакує російське. Спробуємо розглянути кілька таких випадків.

Пропоную моєму розумному та вдумливому читачеві одразу, без словника, замінити слово «вспыльчивый». Важко? Нічого не спадає на думку? Тоді часто такий мовець, як зараз модно казати, «не париться» і просто каже «вспильчивий» — вимовляючи російське слово «по-українськи», тобто: оформивши його за українською орфоепією (так лінгвісти називають науку, яка вивчає правила вимови голосних та приголосних звуків, норми наголошування та інтонації). Однак у нас для висловлення цієї ідеї є ціла низка своїх слів:

1) гарячкува́тий («Схильний до збудження, гарячкування»; [гарячкувати — розм. «Діяти в стані збудження, захоплення» // Проявляти збудження, нетерпіння»]);

2) нестри́маний («1. Якого не стримали, не затамували; якого важко або неможливо стримати; дуже сильний. 2. Який не вміє стримуватися, володіти собою»);

3) нестри́мний («1. Нічим не стримуваний, який не знає меж у чому-небудь; дуже сильний. 2. Який не вміє стримуватися, володіти собою»);

4) неви́триманий («1. Який не вміє володіти собою, не має достатньої витримки, самовладання»; [самовлада́ння — «Здатність володіти собою; витримка, холоднокровність»]. 2. Який відступає від прийнятих правил, норм і т. ін.).

Також п՚ятим сюди можна додати й слово запальни́й у значенні «Який бурхливо реагує на все; невитриманий, гарячкуватий (про людину та її характер)». Водночас зауважимо, що це слово має ще кілька значень:

1. Те саме, що запа́лювальний («Який служить для запалювання»).

2. перен. «Який запалює, збуджує, викликає хвилювання, дає натхнення. // Який захоплює, приваблює чим-небудь; захопливий».

3. перен. «Сповнений завзяття, енергії; палкий. //  Який із захопленням, гаряче віддається якій-небудь справі; пристрасний».

4. перен. «Який проходить, відбувається із завзяттям, запекло, напружено».

5. мед. Стос. до запалення (у знач. «Хвороба, яка супроводиться температурою, припухлістю, почервонінням, болем уражених органів або частин тіла»).

Проте варто пам՚ятати, що є в нашій мові ще й слово запа́льний (спец. «Стос. до запа́лу («Пристрій для запалювання вибухової речовини»)».

А от уже слово запа́л треба відрізняти від за́пал, що має такі значення: «1. Велике внутрішнє збудження, порив або піднесення. // Палкий потяг, пристрасть до чого-небудь, до якоїсь справи. //  Завзяття, горіння; З за́палом — палко, пристрасно, з натхненням; У за́палі — в стані сильного збудження, завзяття, хвилювання і т. ін. 2. Найвище напруження, найповніший прояв чого-небудь; У за́палі чого — «під час найбільшого напруження, розпалу чого-небудь».

Таким же підступний є й слово «мнительный» («мнітєльний»). Воно, ймовірно, є ще важчим для багатьох. Тут треба запам՚ятати, що в нашій мові йому відповідають: недові́рливий («Який мало довіряє людям, схильний до недовіри. // Який виражає недовіру чи підозру»), поми́сливий («Який від усього чекає небезпеки, неприємності; недовірливий, хворобливо підозріливий»), підозрі́ливий («Схильний до підозр; недовірливий. // Який виражає підозру (про погляд, очі і т. ін.)»). А відомий телевчитель Олександр Авраменко як відповідник також рекомендує слово самовразливий, яке, на його думку «використовують, щоб описати особу, що постійно відчуває якусь загрозу, небезпеку і переймається цим».

Ще одне слово «з цієї ж опери» — «не удосужился» («не удосужився»). Замінімо його на «не спромігся». Спромагатися / спромогтися несе такі значення: «1. Знаходити в собі сили, бути в змозі зробити що-небудь. // Знаходити можливості зробити що-небудь. // Знайти можливість допомогти кому-небудь чимсь. // Виявляти здатність, уміння робити, здійснювати що-небудь. // Знаходити вільний час для чого-небудь. // Вважати необхідним робити що-небудь. 2. тільки док. Зібрати кошти для придбання чого-небудь, здійснення чогось. // Роздобути що-небудь, розжитися на щось».

Згадаємо також і «в сердцах» («в серцях»). Для носія нашої мови тут узагалі шах і мат, бо коли йдеться про ситуацію «В пориві гніву, дуже розсердившись. // Від злості, досади. // Гніваючись, сердячись. // У момент роздратування, сильного збудження; під гарячу руку. // Сердито», ми використовуємо прислівник спересе́рдя.

Насамкінець хочу нагадати такий факт: коли 1798 року (кажуть, без відома автора) в Санкт-Петербурзі вийшли друком перші три частини нашої славної «Енеїди» (і тут моє улюблене — «спасибі діду за ՚՚Енеїду՚՚»), «найбільший національний російський поет, основоположник сучасної російської літературної мови» тільки збирався народитися наступного, 1799… Ну а Ленін, який потім придумає Україну, ще навіть не планувався.

Більше тут: