«Либідь — це метафора української історії» – активісти запропонували нову концепцію відновлення річки

У Будинку Архітектора відбулася презентація концепції  регенерації річки Либідь у Києві. Над цією ідеєю протягом восьми місяців працювала команда Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури під керівництвом професора Олени Олійник, за участі студентів третього курсу.

Автори проєкту пропонують розглядати відновлення Либідь, як невід’ємну частину коригування Генерального плану Києва,  особливо після підписання меморандуму між Київським міським головою Віталієм Кличком та Головою КОНСАУ В.Б. Жежеріним.

Ідея нової концепції полягає у тому, щоб зробити річку частиною «зеленого коридору» що поєднає зелені схили Дніпра (пам’ятка ландшафту та історії «Історичний ландшафт київських гір та долини р. Дніпро») з меморіальними парками Бабин Яр, Дорогожичі, парками імені Івана Багряного, КПІ та Зоопарком.

Читайте також: На словах зелені береги, а насправді – бетонні жолоби. Як КМДА вже 10 років ігнорує запит киян на ревіталізацію русла річки Либідь

Також активісти хочуть перетворити прибережні зони річки на громадський простір, це не тільки покращить екологію міста, а й підвищить якість життя містян та створить умови для відпочинку, піших і велосипедних прогулянок.

Відновлення річки також відповідає зобов’язанням України та Києва щодо сталого розвитку міст до 2030 року.

Ідея цілісної концепції повернення Либіді киянам виникла у Олени Олійник, коли вона рецензувала сумнівний ДПТ по Либідській площі, який, попри зусилля розробників та деяких депутатів, все ж затвердила Київрада.

Альтернативний проєкт — Концепцію відновлення річки Либідь у Києві — два семестри розробляли студенти третього курсу архітектурного факультету Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури під керівництвом Олени Олійник.

Професорка зазначає, що Либідь для неї є уособленням української історії — пригнічена, захована в бетонний жолоб, але потужна і нескорена.Либідь є легендарною річкою, неймовірно важливою для історії України, але, спаплюжена і понівечена, ховається серед парканів, будівельного сміття та незаконної забудови в самісінькому центрі столиці.

Зазначимо, що під час роботи студенти детально дослідили центральну відкриту частину річки Либідь – від проспекту Повітряних сил до Либідської площі, і далі – від Метро Видубичі до гирла річки. За допомогою SWOT-аналізу та просторового аналізу виявили основні проблеми та можливості майбутнього громадського простору вздовж річки.

Так головною проблемою залишається незаконне будівництво у 25-метровій охоронній зоні по обидва боки річки. Це невеликі СТО, автомайстерні, офіси, торговельні заклади, що «захопили» територію громади Києва та перегородили до неї доступ парканами. Водний кодекс України (стаття 60) чітко визначає межі охоронної зони та забороняє будівництво споруд, що можуть забруднити води. Також закон вимагає забезпечити безперешкодний та безоплатний доступ громадян до берегів річок.

З огляду на необхідність виконання норм закону, автори пропонують створити безперервну пішохідну озеленену зону з велосипедними доріжками по обидва боки річки.

Тут облаштують невеликі площі, місця для відпочинку, амфітеатри та кафе. Либідь, як головна зелена артерія міста, поєднає туристичним маршрутом всі визначні місця та споруди центру — Батиєву, Байкову та Лису гори, Товарну станцію О. Вербицького, Південноруський машинобудівний завод В. Городецького, вулиці Жилянську, Саксаганського та Малевича.

В обговоренні презентації у НСАУ взяли участь визначні фахівці: президент НСАУ, заслужений архітектор України Олег Чижевський; Президент Спілки урбаністів України, заслужений архітектор України, професор Микола Дьомін; віце-президент УНК ІКОМОС, голова Київської міської організації УТОПІК, к.іст.н. Олег Сердюк; український соціо-економіко-географ, завідувач кафедри економічної та соціальної географії КНУ, професор Кирило Мезенцев; народний архітектор України, Голова Київської міської організації НСАУ Володимир Жежерін; ініціатор створення Національного природного парку «Голосіївський», учасник дисидентського руху Микола Михалко та інші. Модерувала презентацію Ольга Терефеєєва.

Проєкт реалізовано під патронатом Національної спілки архітекторів України. Під час презентації також представили книгу докторки архітектури Людмили Рубан «Малі річки міста», присвячену значенню малих річок у місті.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті