22 виставки, які варто побачити у червні та липні в Києві

У NAMU виставляють картини, які десятиліттями зберігалися під грифом «таємно». У Музеї Ханенків роботи українців з «Паризької школи» зібрані в новій експозиції. Вперше за 30 років панно «Майська ніч» Людмили Мєшкової з’являється на п’ятому поверсі «Українського дому». А в «Київській картинній галереї» згадують сквот «БЖ-АРТ» як явище та спільноту.

Серед нових проєктів також «ХВИЛІ» Миколи Кривенка у галереї MISTRIKA, що промовляють мовою абстракції, уникаючи наративів на користь емоційного резонансу, та «Посміхайся» Олексія Сая у Voloshyn Gallery, де серія яскравих портретів у техніці Excel-арту дарує глядачеві легкість навіть у тривожні часи.

Понад двадцять локацій, десятки художників, безліч приводів завітати до музею чи галереї. Спеціально для ELLE Леся Пахарина зібрала гід із 22 виставок, що творять живу мистецьку мапу Києва цього літа.

«Спецфонд. Нові дослідження»

Де: Національний художній музей України
Коли: з 20 червня

Хочете побачити картини, які десятиліттями були під забороною? Їх не показували публіці, про них не писали в пресі, до деяких не мали доступу навіть музейні працівники. Вони зберігались у спецфонді під грифом «таємно» з приписом «знищити». Їхні автори були репресовані та названі «ворогами народу» лише за те, що мислили інакше, що говорили мовою модернізму у часи, коли це вважалося неприпустимим.

Виставка «Спецфонд. Нові дослідження» — це ще один погляд на «заборонене мистецтво». Повернення забутих імен, відлуння тихого опору, діалог із минулим, яке надто довго мовчало. В експозиції представлені твори Сильвестрова, Пальмова, Бурлюка, Світличного та інших митців, серед яких є як добре знані, так і ті, що вперше виходять на світло.

«БЖ-АРТ: на правах спільноти»

Де: Нацiональний музей «Київська картинна галерея»
Коли: з 10 червня

На зламі епох, у пострадянські 90-ті, група київських митців заснувала сквот у будівлі на Великій Житомирській, 25/2. Простір, що виник без інституційних рамок, став місцем для вільного, неієрархічного й відкритого до експерименту мистецького висловлювання. Тут формувалась одна з перших альтернативних екосистем сучасного українського мистецтва.

У виставці «БЖ-АРТ: на правах спільноти» представлено живопис, скульптуру, інсталяції, ленд-арт, відео та реконструкцію виставки 1998 року. Участь беруть 44 художники — як ті, хто стояв біля витоків сквоту, так і представники наступних поколінь, які долучилися до спільноти вже в нових історичних обставинах.

«Форма неосяжності Людмили Мєшкової»

Де: Національний центр «Український Дім»
Коли: 5 — 29 червня

Уперше за понад три десятиліття глядачі побачать монументальне панно Людмили Мєшкової «Майська ніч». Ця робота, яка була створена на початку 1990-х, є керамічною одою природі Полтавщини та гоголівській повісті «Майська ніч, або Утоплена». Образи, народжені в уяві письменника, оживають у матеріалі, що водночас крихкий і вічний.

Виставка має ще один вимір — відлуння особистої історії. Після атаки на Київ у січні 2025 року квартира Людмили Мєшкової була суттєво пошкоджена, і питання збереження її спадку постало з новою гостротою. 

«На щастя, більшість кераміки вціліла після атаки, але сьогодні і роботи, їх подальша доля, і сама Людмила Іванівна потребують нашої уваги і допомоги», — розповіла директорка Українського Дому Ольга Вієру.

Також в «Українському Домі» триває виставка «ПроЗорі», яка репрезентує роботи пʼятьох митців, що формували монументальне обличчя повоєнного Києва.

«ХВИЛІ»

Де: Галерея MISTRIKA
Коли: з 8 червня

Що буде, якщо залишити чисту форму без наративу? У новій персональній виставці Микола Кривенко, визнаний майстер нефігуративного живопису, учасник об’єднання «Живописний заповідник», дозволяє кольору, лінії й ритму говорити замість сюжетів чи фігур. Його мистецтво не нав’язує трактувань, а пропонує простір для внутрішнього резонансу.

Проєкт охоплює понад двадцять років: від «Ранкового туману» (2002) до «Неополітичної хвилі» (2025). У галереї MISTRIKA представлені 83 роботи: живопис, скульптури з бронзи та дерева, які разом формують цілісну, гармонійну візуальну хвилю.

«Посміхайся»

Де: Voloshyn Gallery
Коли: 6 червня — 13 липня

Як зберегти внутрішній баланс в умовах війни, що триває? Питання, яке хвилює багатьох. Для художника Олексія Сая відповіддю стали легкі, іронічні портрети, створені в авторській техніці Excel-арту. Його персональна виставка «Посміхайся» — спроба повернути бодай частинку буденності та позитиву в часи, коли це особливо складно. Кожен портрет у серії — окремий персонаж з власним настроєм, характером і рисами. Сай створює їх буквально по клітинках у середовищі Excel, ретельно добираючи кольори, форми та емоції.

«Погляд крізь реальність»

Де: Київська міська галерея мистецтв «Лавра»
Коли: з 10 червня

Нова групова виставка сучасного сюрреалізму та символізму в галереї «Лавра» об’єднала живопис і скульптуру митців і мисткинь з різних регіонів України — Ірини Максимової, Олега Семака, Валентина Метика, Лізи Жданової, Володимира Манжоса, Насті Свободи та інших. У своїх роботах вони звертаються до глибинних пластів свідомості, відкриваючи внутрішні ландшафти, сформовані сновидіннями, памʼяттю, інтуїцією та пережитим досвідом.

«Окупована спадщина»

Де: Музей Івана Гончара
Коли: 18 червня — 31 серпня

Тимчасова втрата доступу — не втрата зв’язку. Виставковий проєкт «Окупована спадщина» звертається до культурної пам’яті регіонів, які нині під окупацією, через реконструкцію традиційного одягу, відтвореного за архівними світлинами, свідченнями, музейними фондами.

Ці строї є результатом глибокої співпраці етнографів, фольклористів і майстрів, які зберігають живу тканину української ідентичності. У часи, коли ворог намагається стерти коріння, культура залишається тим, що тримає цілість. І ця виставка — прояв турботи, пам’яті та віри у стійкість та нерозривність українського простору.

«Джан Джейран»

Де: thesteinstudio
Коли: 8 — 29 червня

«Джан Джейран» — виставка-знайомство Діани Халілової, що досліджує родинну памʼять, самоідентифікацію та збереження культури рутульського народу — однієї з малочисельних етнічних груп, розсіяних по територіях пострадянського простору. Особиста історія художниці — шлях із Північного Кавказу до Дніпра, здійснений у дитинстві разом із родиною, — стає відправною точкою для осмислення втрати мови, зміненої реальності та пошуку способів пригадати забуте.

Назва проєкту походить від звертання «джан джейран», яким мати ніжно називала Діану в дитинстві. Через цей образ — газелі, що водиться на Кавказі, — виставка звертається до тем крихкості, зникнення, інтродукції і памʼяті. Усі роботи створені у співпраці з близькими — мамою, татом і молодшим братом — як прояв родинного звʼязку і спільного спогаду.

«Григорій Честахівський. Проста історія»

Де: Національний музей Тараса Шевченка 
Коли: 22 травня — 31 серпня

Виставка розповідає про людину, завдяки якій прах Тараса Шевченка повернувся в Україну та був перепохований на Чернечій горі. Григорій Честахівський взяв на себе відповідальність виконати останню волю поета, супроводжуючи труну понад 2400 кілометрів і організувавши церемонію прощання.

Проєкт виходить за межі історії дружби з Шевченком і показує шлях самого Честахівського — від іконописця до художника й чиновника, який створив власну неповторну історію. В експозиції представлені його графічні роботи, ікони, особисті речі, унікальні фотографії та документи.

«Тихо всередині»

Де: Spilne Art у просторі Peremoga
Коли: 28 червня — 27 липня

Є стани, про які не скажеш уголос — надто тонкі, аби їх означити, надто глибокі, щоб оминути. Виставка «Тихо всередині» збирає роботи чотирьох мисткинь — Олі Чикало, Тамари Турлюн, Каріни Синиці й Анастасії Лелюк — аби зафіксувати й уважно дослухатися до цих тихих внутрішніх рухів.

Проєкт формує поліфонію індивідуальних і колективних відчуттів. Через колір, масштаб, матеріал і простір художниці занурюють у той самий «стан-точку нуль», де триває накопичення, спогад, втрата, спроба збереження. Усі голоси звучать окремо, але тишу вони творять спільно.

«Ця виставка має і персональний характер, бо через роботи та теми, які піднімаємо, ми намагаємось перебувати у спільному полі вразливості, у якому кожна може відбутись. Для мене особисто робота з дівчатами стала поштовхом з пошуку сили аби вистрибнути з перебування в умовному нулі» — ділиться своїми думками Тетяна Тадай, кураторка виставки.

«Приснився мені сон»

Де: Артфундація «Дукат»
Коли: 28 травня — 30 червня

«Як з’явився Фрипулья? Приснився мені сон».

Виставка Федора Тетянича запрошує поринути у його унікальний космічний світ, втілений у концепції «Фрипулья». Художник уявляв Всесвіт як живий, нескінченний організм, де планети й світи народжуються з кристалів світла, а Земля є частиною великого космічного вибуху, що триває вічно.

Філософія митця розкриває нерозривний зв’язок людини й світу, що складають єдиний цілісний організм. Розміщуючи роботи в різних куточках планети, Тетянич перетворив її на масштабний мистецький простір.

«Універсалізм»

Де: Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України
Коли: 21 червня — 21 липня

Коли світ втрачає рівновагу, ми звертаємося до основ. У виставці «Універсалізм» митці розмірковують про загальнолюдські цінності: життя, свободу, відповідальність, справедливість і істину.

Проєкт вибудовано навколо думки Платона про ідеальну державу, у якій кожен виконує свою роль: одні працюють із сенсами, інші кидають виклик системі, або зберігають і трансформують традицію. В експозиції — твори Олега Тістола, Віктора Сидоренка, Марини Скугарєвої, Анастасії Подерв’янської та інших митців, які пропонують власне бачення свободи як діалогу між індивідуальним і суспільним.

«Бентежні роки. Митці з України в École de Paris»

Де: Музей Ханенків
Коли: 6 червня — 14 вересня

Виставка відкриває атмосферу Парижа першої половини ХХ століття — часу, коли у місті виникла міжнародна мистецька спільнота, відома як «Паризька школа». Цей проєкт звертає увагу на українських художників, які були частиною цього важливого явища у світовому мистецтві.

Період між двома світовими війнами, коли розквітала «Паризька школа», став часом як великої свободи, так і складних випробувань для митців. В експозиції представлені твори 24 українських митців із приватних колекцій, а також документальний фільм 1929 року «Монпарнас» режисера Євгена Слабченка. Серед художників — Олекса Грищенко, Микола Глущенко, Соня Делоне, Володимир Баранов-Россіне та інші.

«Без назви, 1997/2025»

Де: Староакадемічний корпус НаУКМА
Коли: 15 червня — 1 вересня

Проєкт «Untitled, 1997/2025» відтворює одну з найзнаковіших інсталяцій італійсько-грецького художника Янніса Кунелліса, вперше представлену в Києві у 1997 році.

Центральним елементом інсталяції є 16 дзвонів — артефактів, наповнених духовним, історичним і культурним звучанням. Якщо у першій версії походження дзвонів залишалося анонімним, цього разу відомо, що їх надано з колекцій Музею дзвонів у Луцьку та Національного заповідника «Софія Київська». 

«Хітин»

Де: Eye Sea Gallery
Коли: з 5 червня

У межах літньої резиденції галереї Eye Sea триває персональна виставка Ярослава Герасименка «Хітин» — візуальне дослідження людської вразливості й способів самозахисту. Аби встояти перед загрозами зовнішнього світу, як і істоти з хітиновим панциром, людина теж формує зовнішню оболонку. Митець вивчає це ототожнення, занурюючись у тонку межу між захистом і відчуженням, між силою і самотністю, яку приховує «панцир».

20 червня в галерейному просторі заплановано відкриття виставки Олександра Гребенюка «Під квітами».

«Тридцять три»

Де: Галерея The Naked Room
Коли: 23 — 25 червня

«Чим є свята чаша, якщо в неї просто поставити квіти?» — розмірковує мисткиня-керамістка Софія Горбачевська.

У своїй виставці вона досліджує межу між сакральним і особистим, між формою та змістом. Це свого роду спроба зрозуміти, що залишається від віри, коли з неї прибрати релігійний диктат і догму.

Об’єкти в експозиції нагадують ритуальні предмети, але позбавлені канонічних значень. Вони відкриті для власного досвіду, для тлумачення, яке не потребує зовнішнього схвалення. Проєкт пропонує погляд на знайомі символи поза їхнім звичним сприйняттям. 

GUAPO

Де: Українсько-данський молодіжний дім у Києві
Коли: 5 червня — 5 липня

Часом буденне виглядає як сон, а те, що мало б бути вигадкою, стає документом. У виставці GUAPO, яка триває у Молодіжному домі, живопис працює як репортаж із простору між можливим і неможливим, між сценою, що щойно сталася і вже зникає. Це візуальний архів київського квір-фольклору Микити Шклярука, зібраний із випадкових зустрічей, фрагментів і сцен, що не вписувались у реальність, але все ж були прожиті. 

Time and life

Де: ЦСМ «Білий Світ»
Коли: 5 — 29 червня

Світ мчить у темряву й тремтить від абсурду. «Божевільні у гримі керують країнами. “Оленка” з молочної стала гірко-чорною». У нових живописних творах Владислав Шерешевський фіксує наше сьогодення таким, яким воно є — сповненим страху, політичного безумства та втрати орієнтирів. Але навіть у цій реальності він знаходить місце для майбутнього, де перемагає справедливість і видніється вихід із темряви. 

«Щоденник Ади Рибачук»

Де: Музей-майстерня Ади Рибачук і Володимира Мельніченка
Коли: з 21 травня

Виставка присвячена творчому шляху дуету київських художників-монументалістів — Ади Рибачук та Володимира Мельніченка (АРВМ), які з 1950-х років працювали й жили як єдине ціле. Через кілька ключових періодів експозиція розкриває історію поступу до їхнього наймасштабнішого проєкту — Стіни Пам’яті на Байковій горі, та болючої втрати, коли радянська влада замурувала горельєфи, залишивши за собою глибоку особисту й творчу травму.

Через щоденникові записи, малюнки, тексти та спогади Ади Рибачук відкривається особисте бачення подій та спільна історія двох митців: їхній діалог про мистецтво, памʼять, любов і пережиті втрати.

«Коли руйнується світ»

Де: Виставковий центр «Жива пам’ять»
Коли: 29 травня — 31 липня

Виставка знайомить із конкурсною пропозицією меморіалу Бабиного Яру, яку в 1965 році створили Ада Рибачук і Володимир Мельніченко.

В експозиції представлені графіка, ескізи, макет та архівні матеріали з колекції Фонду збереження культурної спадщини АРВМ. Ці документи дозволяють побачити художнє мислення авторів і простежити процес створення проєкту, що залишився лише в ескізах, але зберіг свою силу як свідчення часу.

PERSONAGE

Де: Музей історії міста Києва
Коли: 4 червня — 20 липня

Хто він — цей персонаж? Той, кого ми бачимо на полотні, чи той, хто його створив? А, можливо, той, хто споглядає? Виставка Олега Катеринюка та Анатолія Варварова — про дійових осіб подій, що формують наше життя, свідомість і мистецтво. Про тих, хто опиняється в центрі уваги чи залишає по собі лише тінь. Реальні та вигадані, алегоричні й символічні образи художників стають фігурами роздуму як про світ навколо, так і про нас самих у ньому.

«Український авангард. Еволюція. Поповнення колекції. 4.0»

Де: Музей історії міста Києва
Коли: 4 червня — 20 липня

Виставка демонструє масштабну й системну роботу «Музею авангарду» з дослідження, популяризації та збереження українського авангарду. У свіжій експозиції представлені роботи провідних українських митців — Миколи Кричевського, Бориса Косарева, Алли Горської, Ангеліни Гафинець та інших.

«Ми пишаємось тим, що колекція музею збагачується… Зокрема, цього разу ми представимо відвідувачам три автентичні музейні копії робіт Тараса Шевченка, що були подаровані Національним музеєм Тараса Шевченка… Також ми отримали від Дмитра Горбачова, видатного дослідника українського авангарду, — чотири роботи, серед яких робота “Городи” зірки класичного театрального авангарду Бориса Косарева», – розповідає керівник філії «Музей авангарду» Юрій Комельков.