Розгадуємо фото-пазли Луїзи Бойд: де насправді було зроблено легендарне фото Дрогобича 1934 року?

Луїза Арнер Бойд (1887-1972) – видатна американська мандрівниця та дослідниця, яка залишила по собі багату колекцію фотографій з детальними описами [2]. Вперше про її дрогобицькі світлини я дізнався зі статті Тетяни Яцечко-Блаженко «Дрогобич 1934 року на невідомих фотографіях американської мандрівниці», опублікованої у 2017 році [8]. У цій публікації я зосереджуся на двох найцікавіших і найчарівніших знімках, зроблених нею в Дрогобичі 21 вересня 1934 року. На обох фотографіях зображена одна й та ж жінка, яка сидить у фіакрі в очікуванні поїздки, а перед нею встановлено дитячий візок (іл. 1-2).

Існує два поширені, але неправильні припущення щодо місця зйомки цих фотографій у Дрогобичі. Хочу їх назвати, але не бачу потреби детально аналізувати, адже після мого тексту істина стане очевидною.

Перше припущення: вулиця Малий Ринок. Ця версія, ймовірно, вперше з’явилася у статті О. Стецюка “Більш як 100 років тому: Історія «перших» маршруток Дрогобича” (2018). Фото, що відкриває статтю, має підпис: “Кінний транспорт на вулицях Дрогобича (ймовірно, тут зображено вул. Малий Ринок) […]” [6].

Через кілька років у книзі Р. Пастуха “Дрогобич і дрогобичани” (2021) це ж твердження було повторено (слідом за п. Стецюком?), але вже без слова “ймовірно”: “в. Малий Ринок” [3]. Дивно, що дрогобицькі автори подають цю “версію” без будь-яких пояснень чи обґрунтувань, що не відповідає дослідницькому підходу.

Друге припущення: кут майдану Ринок на місці зруйнованої росіянами у 1915 році кам’яниці Ляутербахів на початку вулиці Ковальської. Цю версію я зустрічала у коментарях до першої світлини, що широко поширена в інтернеті, зокрема на Facebook [1; 10].

Тепер розкрию, де ж насправді були зроблені ці унікальні світлини: це кут майдану Ринок, але не на початку вулиці Ковальської, а біля церкви Святої Трійці. Мої твердження підкріплені трьома незаперечними доказами.

Докази точного місця зйомки

Доказ перший: Унікальні заглиблення на стіні

Коли я вперше побачила фотографії Луїзи Бойд, місце зйомки миттєво визначили невеликі прямокутні заглиблення на бічній стіні будинку, на тлі якого сфотографована жінка. Я одразу згадала їх завдяки графічній ілюстрації Ступницького у книзі Мсцівуєвського “Z dziejów Drohobycza. Cz.II” (1939) [12]. Це кут майдану Ринок, де від спаленого росіянами у 1915 році будинку Височанського з його цукернею певний час залишалася саме ця стіна із заглибленнями для балок! (іл. 3-4).

До речі, дуже близько від цього місця, на тому ж куті біля церкви Святої Трійці, ми можемо побачити подібні прямокутні отвори для балок міжповерхових перекриттів у єдиній збереженій стіні від зруйнованого будинку на площі Ринок, 24 (дякую за підказку Ігорю Николишину) (іл. 5).

Доказ другий: Дерев’яний павільйон з пінаклями

Ще одним ключовим елементом є дерев’яний павільйон із характерними для готики загостреними вежичками – пінаклями (фр. pinnacle від лат. pinnaculum – вершина) (на фото нижче я показала їх маленькими прямокутниками). Він стояв дуже близько біля стіни із заглибленнями, перед якою зупинився фіакр. Цей павільйон бачимо на тому ж куті майдану Ринок біля церкви Святої Трійці на світлинах в іншій книжечці Мсцівуєвського “Królewskie wolne miasto Drohobycz” (1929) (іл. 6-7) (друге фото з цієї книжечки покажу нижче) [11].

Доказ третій: Відступ будівель від “червоної” лінії

На другому фото Бойд помітно, що будинок, на тлі якого сфотографована жінка, відступив углиб від “червоної” лінії будівель, що тягнулися від церкви Святої Трійці до костелу Святого Варфоломія. Пояснення цьому дає поштівка австрійського періоду, де фото зроблене з вежі старої ратуші [4]. Тут чітко видно, що кам’яниця з цукернею Височанського і наступний за ним будинок, в якому у 1906–1920 роках містилася книгарня Ґерстмана, сильно заглиблені порівняно з наступними будинками (іл. 8). Такий значний відступ був характерний лише для цих двох будівель на площі Ринок. Можливо, це було зроблено для того, щоб вони не перекривали вид на церкву та збільшили ширину тротуару в цьому людному місці. На фото Бойд також видно цю відстань між другим і третім будинком.

А ось на першому фото Бойд у кадр потрапив фрагмент балкону другого будинку. Він має ажурні перила, підтримувані фігурними кронштейнами, що було типовим для кам’яниць на Ринку. На куті ж бачимо залишки цегли будинку Височанського, які трохи виступають з мурування його єдиної збереженої стіни (іл. 10).

Цей наступний після кам’яниці Височанського будинок згодом також був знесений. На радянському фото 1950-х років цього кута Ринку бачимо, що ряд тоді вже розпочинався з третього будинку (дякую за надісланий скан власнику фото Віталію Веселу) (іл. 12). Помітно також, що тоді вже не стояв і дерев’яний павільйон. У книзі В. Садового “500 кадрів старого Дрогобича” (2019) є фото цього кута Ринку, датоване 1 травня 1942 року, і там павільйон ще стоїть [5]. Отже, ймовірно, його знесли тоді, коли і другий будинок, десь після Другої світової війни.

Висновки та подяки

Таким чином, дві світлини з жінкою на фіакрі з дитячим візком були зроблені Луїзою Бойд на куті майдану Ринок біля церкви Святої Трійці та площі Святої Трійці. Доказами цього слугують отвори у стіні зруйнованої кам’яниці з цукернею Височанського, дерев’яний павільйон з пінаклями на світлинах міжвоєнного періоду, а також значне заглиблення будинку Височанського та сусіднього з ним в австрійський період, що чітко видно на фотографіях Луїзи Бойд.

Ні на вулиці Малий Ринок, ні на куті Ринку та вулиці Ковальської, нічого подібного не було. Складність визначення саме цієї локації полягала в тому, що там, де була кам’яниця Височанського, тепер пусте місце [7], а замість кам’яниці, де була книгарня Ґерстмана, стоїть радянський будинок з магазином взуття “Анна”, і далі до вежі-дзвіниці костелу Святого Варфоломія тягнуться примітивні радянські будівлі. Тому від того, що ми бачимо на австрійських та міжвоєнних світлинах, НІЧОГО не залишилося.

Насамкінець хочу подякувати І. Николишину, Ю. Тудрію та Л. Ландберґ за допомогу в аналізі цих чудових світлин, а також усім, кому вистачило терпіння дочитати цей текст до кінця. Розумію, що він надмірно деталізований, але це моя “доказова база” щодо локації, яка кардинально змінила свій вигляд.

Ці дві світлини містять багато інших цікавих деталей, але про них я напишу в майбутній статті “Що побачила Луїза Бойд у Дрогобичі 21 вересня 1934 р.”. У ній я проаналізую маршрут, яким вона рухалася у нашому місті, ті кадри, які “вихопив” із повсякдення міжвоєнного Дрогобича фотоапарат відомої мандрівниці, та як вона їх прокоментувала.

Наталка ПЕТРУШАК

Джерело: Блог Наталки Петрушак

Джерела

1. Антон. 07.06.2017. На фотці 6-й – цікавий павільйон. На задньому плані стіна, напевно, будинку, де тепер на площі перукарня. Піду подивлюся, чи є ще той кований балкон над входом до перукарні. / Передрук статті на «droginfo»: ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО Тетяна. Дрогобич 1934 року на невідомих фотографіях американської мандрівниці// URL:http://droginfo.com.ua/content/view/8001/. – Дата перегляду: 15.05.2025.
2. Москалюк Катерина. Скарби з фотокамери Луїзи Бойд//URL: https://localhistory.org.ua/texts/reportazhi/skarbi-z-fotokameri-luyizi-boid/?fbclid=IwY2xjawKSiWdleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFuUWJmbVpKZTV6ZE83d21XAR5Va7sbb-Q1g6kSJ4JuQ5oqOV5UNczEe4MzCrTXsBIeUq6y_2WEMLZx8aEcig_aem_oXoSHAfnxIq7kqD2yPy1YQ. ­– Дата публікації: 07.03.2021. – Дата перегляду: 15.05.2025.
3. Пастух Роман. Дрогобич і дрогобичани. –  Дрогобич: Пóсвіт, 2021. – С. 22.
4. Петрушак Наталка. УНІКАЛЬНА  ПОШТІВКА ВАЙСА 1909-1910 РР. З ВИДОМ МАЙДАНУ РИНОК У ДРОГОБИЧІ, ЦЕРКВИ СВ. ТРІЙЦІ І ВУЛИЦІ БОРИСЛАВСЬКОЇ//URL: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=424316467989438&set=a.145993065821781.1073741826.100012332644809&type=3&theater/. ­– Дата публікації: 14.03.2018. – Дата перегляду: 18.05.2025.
5. Садовий Володимир. 500 кадрів старого Дрогобича. – Др.: Коло, 2019. – С. 58.
6. Стецюк Олег. Більш як 100 років тому: Історія «перших» маршруток Дрогобича//URL: http://zmistovno.com.ua/?p=145. ­– Дата публікації: 07.07.2018. – Дата перегляду: 08.07.2018.
7. Стецюк Олег.Цукерня Височанського/ Туристична онлайн-карта Дрогобича (Олег Стецюк/Екскурсії) / Drohobych Tourist Attractions Map // URL:  https://www.google.com/maps/d/viewer?mid=1CQPFXaP8B2dufAMPKAhv_7fPgV0&hl=uk&ll=49.35367186590761%2C23.524973991926583&z=18.  ­– Дата публікації: 26.07.2016. – Дата перегляду: 25.05.2025.
8. ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО Тетяна. Дрогобич 1934 року на невідомих фотографіях американської мандрівниці// URL:https://photo-lviv.in.ua/drohobych-1934-roku-na-nevidomyh-fotohrafiyah-amerykanskoji-mandrivnytsi/. ­– Дата публікації: 06.06.2017. – Дата перегляду: 15.05.2025.
9. Boyd, Louise Arner, 1887-1972. Ukraine, transporting baby carriage in horse drawn carriage in Drohobych /University of Wisconsin-Milwaukee Libraries// URL: https://collections.lib.uwm.edu/digital/collection/agseurope/id/5761/rec/8. – Дата перегляду: 15.05.2025.
10. Lara Bilezka > Uliana Kolinko. Це кутовий будинок на площі. Його стіна, що видно маленькі віконичка, називається Стіною плачу. Біля неї були розстріляні місцеві жителі під час 2-ї світової війни. В часи союзу була, та й зараз є, на першому поверсі перукарня. / Piotr Tchir>Шанувальники дрогобицьких старожитностей. Фото американського фотографа Louise A. Boyd Опис: Drohobycz. Lady taking baby buggy home on front seat of cab. September 21, 1934. Джерело: American Geographical Society Library Digital Photo Archive // URL: https://www.facebook.com/groups/2892496134115307/permalink/4076366782394897/. ­– Дата публікації: 21.03.2021. – Дата перегляду: 15.05.2025.
11. Msciwujewski M. Królewskie wolne miasto Drohobycz. –Lwów-Drohobycz: Drukarnia i litografia Piller-Neuanna, 1929. –  S.6.
12. Mściwujewski M.Z dziejów Drohobycza. Część II. – Drohobycz: Księgarnia A. Lachowicza, 1939. – S.15.