Оскароносний і незламний: Історія Джека Пеленса, який заявив світові “Я – українець!”

Життя Володимира Палагнюка, більш відомого світові як Джек Пеленс, є яскравим прикладом американської мрії, що переплелася з глибоким українським корінням. Він народився 18 лютого 1919 року в містечку Латтімер Майнс, штат Пенсильванія, у родині українських іммігрантів Ганни Грамяк та Івана Палагнюка [1, 2]. Батько майбутнього актора був шахтарем, вихідцем із села Іване-Золоте на Тернопільщині, а мати – зі Львівщини [1, 3, 7, 8]. Ці витоки сформували його характер, додавши йому тієї незламної сили та рішучості, яка так приваблювала глядачів.

Дитинство Володимира було непростим, позначеним працею у вугільних шахтах, що було типово для багатьох синів іммігрантів того часу [1, 2, 9]. Цей досвід, безсумнівно, загартував його і став фундаментом його стійкості. Проте, доля вела його іншим шляхом. Перед тим, як завоювати кіноекрани, Джек Пеленс професійно займався боксом у кінці 1930-х років, виступаючи під ім’ям Джек Бразо. Його спортивна кар’єра була перервана початком Другої світової війни [1, 9]. Він служив у Військово-повітряних силах США, де отримав травми обличчя, які пізніше стали частиною його унікального, впізнаваного образу [1, 9]. Ці травми, разом із його глибоко посадженими очима та виразними вилицями, надавали йому ідеальний вигляд для ролей “поганих хлопців” і сильних, харизматичних персонажів.

Після війни Джек Пеленс вступив до Стенфордського університету, але залишив його, не доотримавши одного кредиту, заради театральної кар’єри [1, 9]. Він дебютував на Бродвеї у 1947 році у виставі “Великий”, де зіграв російського солдата [9]. Його проривом стала роль дублера Марлона Брандо у виставі “Трамвай “Бажання””, де він згодом і замінив Брандо у ролі Стенлі Ковальські [9]. Цей досвід відкрив йому шлях до Голлівуду.

Кінодебют Пеленса відбувся у 1950 році у фільмі “Паніка на вулицях” [9]. За свою кар’єру, що тривала понад півстоліття, він зіграв у понад 100 фільмах і телевізійних шоу, створюючи незабутні образи “міцних хлопців” та антагоністів [1, 9]. Його тричі номінували на премію “Оскар” у категорії “Найкращий актор другого плану” [1, 4, 9]. Перші дві номінації він отримав за ролі у фільмах “Раптовий страх” (1952) та “Шейн” (1953) [9]. Проте, найвищу нагороду Американської кіноакадемії він отримав лише у 1992 році у віці 72 років за комедійну роль у фільмі “Міські піжони” (City Slickers) [1, 4, 9, 11]. Цей момент став легендарним завдяки його імпровізованому виступу, під час якого він, на знак доведення своєї фізичної форми, виконав кілька відтискань на одній руці прямо на сцені “Оскара”, чим викликав бурхливі оплески та сміх у залі [8, 9]. Цей вчинок лише підкреслив його унікальну харизму та життєву силу.

Цікавий факт: Відомо, що Джек Пеленс був не лише актором, але й талановитим художником, автором понад 200 картин, а також поетом, який видав збірку віршів [8]. Це розкриває його як багатогранну особистість, яка виходила далеко за межі кінематографічного образу суворого чоловіка.

Незважаючи на світову славу, Джек Пеленс ніколи не забував про своє українське походження. Він активно долучався до діяльності українсько-американської громади і навіть очолював “Голлівудську фундацію Тризуб” (Hollywood Trident Foundation) [1, 7]. Його найбільш яскравим публічним виявом української ідентичності став інцидент на Російському кінофестивалі в Голлівуді у 2004 році. Коли йому запропонували звання “Народний артист Росії” від Володимира Путіна, Джек Пеленс відмовився від нагороди, публічно заявивши: “Я почуваюся так, ніби помилково зайшов не в ту кімнату. Думаю, російське кіно цікаве, але я не маю жодного стосунку до Росії чи російського кіно. Мої батьки народилися в Україні: я українець. Я не росіянин. Тому, вибачте, але мені тут не місце. Найкраще, якщо ми підемо” [1, 5, 6, 7, 14]. Після цих слів він разом зі своєю дружиною та іншими супутниками покинув захід [7, 14]. Цей вчинок став потужним маніфестом його української ідентичності та принципової позиції, що відлунює досі, особливо в контексті сучасної історії.

Джек Пеленс помер 10 листопада 2006 року у віці 87 років у своєму будинку в Монтесіто, Каліфорнія [9]. Його спадщина — це не тільки неперевершені ролі та “Оскар”, а й приклад гордості за своє походження, яку він проніс через усе життя. Він був і залишається Володимиром Палагнюком – українцем, який підкорив Голлівуд.

Наталка СТУДНЯ

Список використаних джерел:

1. Jack Palance. Wikipedia. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Jack_Palance (доступ 27.06.2024).
2. Jack Palance – Hollywood Walk of Fame. URL: https://walkoffame.com/jack-palance/ (доступ 27.06.2024).
3. Jack Palance – Hollywood Walk of Fame. “Palance’s parents were Ukrainian immigrants, his father a native of Ivane Zolote in Southwestern Ukraine and his mother from the Lviv region.” URL: https://walkoffame.com/jack-palance/ (доступ 27.06.2024).
4. Jack Palance – Hollywood Walk of Fame. “Volodymyr Palahniuk, known professionally as Jack Palance, was a Ukrainian American film actor. During half a century of film and television appearances he was nominated for three Academy Awards, all as Best Actor in a Supporting Role, winning in 1991 for his role in City Slickers.” URL: https://walkoffame.com/jack-palance/ (доступ 27.06.2024).
5. Declaring “I’m Ukrainian, not Russian,” Palance walks out of Russian Film Festival in Hollywood | Газета «День». URL: https://day.kyiv.ua/ru/node/208249 (доступ 27.06.2024).
6. I found a quote by Jack Palance that is pretty fitting here. : r/ukraine – Reddit. “After being introduced, Palance said, “I feel like I walked into the wrong room by mistake. I think that Russian film is interesting, but I have nothing to do with Russia or Russian film. My parents were born in Ukraine: I’m Ukrainian. I’m not Russian. So, excuse me, but I don’t belong here. It’s best if we leave.” URL: https://www.reddit.com/r/ukraine/comments/wxhmba/i_found_a_quote_by_jack_palance_that_is_pretty/ (доступ 27.06.2024).
7. Declaring “I’m Ukrainian, not Russian,” Palance walks out of Russian Film Festival in Hollywood | Газета «День». “Palance, proud as a Kozak of his Ukrainian heritage, is chairman of the Hollywood Trident Foundation.” URL: https://day.kyiv.ua/en/article/day-after-day/declaring-im-ukrainian-not-russian-palance-walks-out-russian-film-festival (доступ 27.06.2024).
8. Джек Паланс – UAHistory. “Його батько родом із села Іване-Золоте Заліщицького району Тернопільської області, а мати — зі Львівщини.” “Потім 72-річний актор прямо на сцені зробив чотири віджимання на одній руці. Зал аплодував стоячи. Спортивний, сильний, сміливий красень віршував, видав збірник. Джек був талановитим художником, залишив понад 200 полотен.” URL: https://uahistory.com/topics/famous_people/3077 (доступ 27.06.2024).
9. Jack Palance – European Film Star Postcards. URL: https://filmstarpostcards.blogspot.com/2018/11/jack-palance.html (доступ 27.06.2024).
10. A Tale of Three Vlads – Montecito Journal. “That same year, 2004, Russia invited Palance to receive a People’s Choice Award of a sort to be bestowed in Hollywood by a vague Russian-Ukrainian Federation. In fact, Russia had lured Palance to their propaganda ceremony under a false pretext.” URL: https://www.montecitojournal.net/2022/04/12/a-tale-of-three-vlads/ (доступ 27.06.2024).
11. From Ukraine with Love: Seven Celebrities with Ukrainian Roots – The Gaze. “The actor was nominated for an Oscar in the 1950s, but he received the award only in 1992 for his comedic role in “City Slickers.” URL: https://thegaze.media/news/from-ukraine-with-love-seven-celebrities-with-ukrainian-roots (доступ 27.06.2024).
12. Volodymyr (Palahniuk) Palance (1919-2006) | WikiTree FREE Family Tree. “His parents were Ukrainian immigrants, his father a native of Ivane Zolote in southwestern Ukraine (modern Ternopil Oblast) and his mother from the Lviv Oblast, an ethnic Pole.” URL: https://www.wikitree.com/wiki/Palahniuk-2 (доступ 27.06.2024).
13. Jack Palance | Television Academy. “Born in Lattimer Mines, Pennsylvania, the son of Ukrainian immigrants, Palance served in the United States Army Air Forces during World War II. He went on to briefly attend Stanford University, before pursuing a career in the theatre. He made his film acting debut in Panic in the Streets (1950).” URL: https://www.televisionacademy.com/bios/jack-palance (доступ 27.06.2024).
14. A Tale of Three Vlads – Montecito Journal. “When it was time for Palance to receive his statuette, Jack instead got up and announced, ‘I’m not Russian, I’m Ukrainian. So, excuse me, but I don’t belong here.’ The crowd was stunned, then me and Jack and his brother had to take the long walk to the exit in this very big theater.” URL: https://www.montecitojournal.net/2022/04/12/a-tale-of-three-vlads/ (доступ 27.06.2024).