Суперечка щодо модульних укриттів: КМДА каже, що не має права їх будувати

Голова КМВА Тимур Ткаченко звинуватив міського голову Віталія Кличка у відсутності модульних укриттів у столиці. У КМДА відповіли, що не мають права їх будувати. А чи потрібні взагалі модульні укриття?

Модульні укриття зазвичай є невеликими об’єктами, найчастіше із залізобетону. Їх встановлюють у людних місцях. Передбачається, що люди можуть перечекати атаку, що застала в дорозі. Від такого укриття очікують захисту від уламків.

«Майже три з половиною роки великої війни і жодного модульного укриття в столиці, — написав вчора Ткаченко. — В Одесі, Харкові, Херсоні, Запоріжжі, Дніпрі, Миколаєві — можна. У Києві не можна? Їм заважають ДБНи».

Він заявив, що питання модульних укриттів розгляне Рада оборони Києва.

Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук відповів, що місто вже зверталося до уряду, але без відповідних змін до законодавства не має права за бюджетні кошти вводити мобільні укриття в експлуатацію.

«Фактично за бюджетні кошти мобільне укриття можна придбати і встановити, але воно не буде офіційно введене в експлуатацію, не отримає статусу захисної споруди і не буде внесене до відповідного міського фонду. На ньому не можна навіть написати слово “Укриття”», — додав Ткачук.

За його словами, в окремих містах уже відкрито кримінальні провадження через встановлення таких об’єктів.

Справді, наразі місцеві адміністрації та приватні забудовники діють на свій страх і ризик, бо керуються не ДБН, а ДСТУ.

«ДБН має вищу силу, ніж ДСТУ, і теоретично всі ці дії можуть стати предметом розслідування правоохоронців», — зазначав у коментарі ВВС Україна інженер-проєктувальник об’єктів цивільного захисту Сергій Святошенко.

Ткаченко знову відреагував на ці заяви. «Не треба прикриватися папірцями. Папір не захистить від ракети чи дрона», — написав він.

Чи захищають модульні укриття?

У коментарях до допису Ткаченка низка активістів висунула сумніви у доцільності модульних укриттів.

«Тільки не бетонні коробки. Якщо ви їздили по прифронтовим містам, то могли бачити що від них лишається. Це по суті термінове місце, в яке можна вскочили, якщо почався обстріл, наприклад, бомбами, — пише волонтерка Поліна Кравченко. — Але не використовувати їх як місця, де можна перечекати, наприклад, шестигодинну дронову атаку».

Київський активіст Павло Постоєнко називає модульні укриття «гробами», що дають ілюзію безпеки: «Не плутайте прифронтові міста із Києвом. У Краматорську вони є і вони більш-менш по ділу, коли мінімальний час підльоту шахеда чи КАБа. Якщо в людини є час до підльоту шахеда, то вона має йти в повноцінне укриття».

Наразі державно-будівельні норми передбачають створення лише «споруд подвійного призначення», «сховищ» та «протирадіаційних укриттів». У ДБН прямо сказано про відсутність розрахунків на випадок прямого влучання боєприпасів чи вибуху в безпосередній близькості до стін захисних споруд.

«При ракетній небезпеці укриття, які розташовані за межами трихвилинної досяжності, — це марна споруда. Це абсолютно безглуздо викинуті кошти», — заявляв ВВС Україна керівник будівельної компанії, що також займався зведенням військових об’єктів, Сергій Распутний.

Водночас рік тому ВВС повідомляли про декілька випадків, коли «зупинки-укриття» у Дніпрі та Харкові рятували людей під час ракетних ударів.

Два роки тому Київ планував витратити 300 мільйонів гривень на 200-250 модульних бетонних укриттів. Кілька встановлювали приватні компанії — так, у комплексі Х-Park на березі Дніпра.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті