«Власник житла — власник життя». Чому на ринку оренди дискримінують сім’ї з дітьми та тваринами, ВПО та людей з інвалідністю

«Ми з дітьми не беремо», — постійно чула Анастасія, коли шукали більшу квартиру для оренди. В їхній сім’ї двоє дітей. Раніше вони жили в однокімнатній орендованій квартирі площею 35 метрів. Але коли жінка була в очікуванні другого немовляти, вони ухвалили рішення про переїзд у більше помешкання. Квартиру довелось шукати всі дев’ять місяців вагітності й сім’я чула постійні відмови.

Це не унікальна історія. За аналітикою, яку провели OLX Нерухомість, 36% орендарів стикаються з відмовами через наявність дітей. Також, за даними OLX, майже 90% орендодавців під час здачі звертають увагу на наявність дітей в потенційних орендарів і можуть їм відмовити, а 15% взагалі не готові здавати своє помешкання людям із малими дітьми за жодних умов.

Тобто тисячі й тисячі людей, які мають стабільний дохід і є відповідальними громадянами, не можуть орендувати бажане житло лише тому, що мають дітей. Для частини орендодавців не грає ролі ані рівень доходу, ані професія, ані соціальна відповідальність. Вони відмовляють в оренді одразу як тільки чують, що потенційні орендодавці є батьками.

Проте така дискримінація стосується не лише сімей з дітьми, а й людей з тваринами, а також внутрішньо переміщених осіб та людей з інвалідністю. «Хмарочос» поспілкувався з орендарями, які мали складнощі у пошуках квартири, а також експертами сфери. В цьому матеріалі ми розповідаємо про дискримінацію орендарів, причини, їх об’єктивність та способи розв’язання проблеми.

«З дітьми до 10 років не дзвонити»

Анастасія з сім’єю шукала квартиру без допомоги рієлтора. Хотіли більшу площу, дві кімнати й, звісно, гарний та якісний ремонт для комфортного життя. Квартиру шукали на Теремках в Києві та в сусідніх Чабанах, поруч з роботою чоловіка.

Таких варіантів було достатньо. Проте щоразу, коли жінка дзвонила, щоб домовитись про перегляд, отримувала відмову, адже вже має дитину й чекає на ще одну.
Були й орендодавці, які готові були взяти сім’ю з дітьми. Проте за словами Насті, такі квартири були зі старим або сильно вживаним ремонтом.

Житло таки вдалось орендувати, буквально за пару днів до пологів. Свою власну квартиру здавала в оренду сім’я з трьома дітьми, яка під час повномасштабного вторгнення вирішила виїхати за межі України. Маючи власних дітей, орендодавці з розумінням ставились до таких сімей — тому й здали помешкання без проблем.

Перед здачею в оренду власники зробили у квартирі невеликий ремонт. Зокрема, поклеїли нові шпалери. Анастасії сказали, про ремонт не хвилюватись — якщо діти щось зіпсують, це не критично.

«У випадку дітей ключовою причиною відмови є страх за пошкодження майна. Водночас реальні інциденти такого пошкодження — рідкість», — повідомляє Оксана Остапчук керівниця сектору з розвитку продажів OLX Нерухомість.

Фактичних випадків серйозних пошкоджень, які б завдавали діти, лише 8%. Й 93% пошкоджень компенсували орендарі, ще 4% покривалось коштом застави. Тобто реальних ризиків, що діти зіпсують ремонт або меблі практично немає.

З подібним упередженням щодо дітей стикнулась й Владислава, яка проживає з сім’єю у передмісті Києва. Їх трирічна донька має інвалідність, тому жінка з чоловіком шукали квартиру в оренду ближче до центру міста — там проходить більшість реабілітаційних занять, яких потребує дитина.

За словами Влади, приблизно 30% оголошень про оренду квартири, які вони переглянули, одразу відмовляли сім’ям з дітьми.

«З дітьми до 10 років не дзвонити», — розповідає про текст оголошень жінка.

Ще частина орендодавців відмовляла вже в розмові телефоном, коли чули що сім’я має дитину. Казали «ну вона ж все буде псувати», – пригадує Владислава.

Квартиру все ж вдалось знайти. Проте у ході обговорень рієлторка, яка допомагала сім’ї, переконувала орендодавця, що з дитиною знайома персонально й вона чемна та вихована.

Наразі сім’я знову в пошуку житла. З теперішньою орендодавицею виникають непорозуміння. Наприклад, за словами Владислави у квартирі майже не ловить мобільний зв’язок, а також немає домофона. Тому щоразу коли до сім’ї приходять гості, приїжджає кур’єр чи потрібно впустити лікаря, жінка повинна збирати дитину й спускатись з нею на перший поверх.

«Останньою краплею» Владислава називає випадок, коли донька сильно захворіла, довелось викликати лікаря, а щоб впустити його у квартиру потрібно було залишити дитину з температурою саму вдома. «Це небезпечно та безвідповідально. Я не можу так робити», — каже вона.

Та орендодавиця всіх цих нюансів життя з дитиною не розуміє та на зустріч не йде — оплачувати домофон відмовляється.

Тож сім’я зараз знову в пошуку. Більшість сімейного бюджету витрачають на реабілітацію доньки, квартира потрібна в центральному районі, а також хоча б з мінімальними зручностями — ліфт та домофон. Ці мінімальні вимоги до житла, обмежений бюджет та упередження щодо сімей з дітьми сильно обмежують вибір житла.

«Треба одразу попереджати, що ви Авдєєвськіє»

Оля родом з Донеччини. Дівчина переїхала в Київ ще у 2014 році. Весь час вона орендувала житло у знайомих, в столиці вже облаштувалась — має стабільну роботу у банку. У 2022 році до Києва переїхали і її батьки, які весь цей час жили в Авдіївці. Сім’я працьовита та успішна — в окупації в них залишилось три квартири. 

Після переїзду всієї сім’ї до столиці вони декілька разів змінювали житло через різні обставини та щоразу друзі та знайомі допомагали орендувати квартиру. Пару місяців тому Оля з батьками розпочала ще один пошук житла — квартиру друзів, яку вони орендували, потрібно було звільнити для самих друзів. 

Дівчина почала дзвонити в різні рієлторські фірми — жодна не запропонувала й одного варіанту помешкання для оренди. Вся причина в прописці — вона Авдіївська.

На початку розмови з рієлтором Оля детально розповідає про себе та свою сім’ю — вона працює, тато й мама пенсіонери, але батько також має офіційне працевлаштування. Наприкінці говорить, що вони переїхали з Донецької області.

«Треба одразу попереджати, що ви Авдєєвськіє», — перебиває її рієлтор. За його словами, у них чітке правило — квартири підшукують тільки для людей зі столичною пропискою. Адже, на думку рієлтора, якщо прописка не місцева, то у критичних ситуаціях орендаря буде неможливо знайти. Така умова дивує — якби у людини була київська прописка, чому б вона всією сім’єю шукала житло в оренду?

Дівчина переконувала, що знайти людину можливо за ІПН, який вона надає, а також за місцем офіційного працевлаштування. Проте рієлтора це не переконало.

Й це також не поодинокий випадок. За даними OLX Нерухомість 70% орендодавців звертають увагу на місце, з якого переїжджають орендарі. Ще 28% говорять, що не здаватимуть житло внутрішньо переміщеним особам.

Оксана Остапчук зазначає, що 72% людей, які готові здати квартиру в оренду ВПО — це вже зростання відкритості в цій категорії, порівнюючи з тим, як було.

Ще торік результати опитування КМІС показували, 32% людей з досвідом переміщення згадували про дискримінацію під час пошуку житла. «Хмарочос» детально розповідав про виклики, з якими зіштовхуються ВПО в цьому матеріалі.

В якусь мить сім’я Олі була у відчаї — зневажливе ставлення, безпричинна недовіра й неможливість орендувати житло створювали враження, що виїхати за кордон простіше, ніж знайти квартиру в Києві.

Олі з батьками вдалось знайти квартиру, але й цього разу з пошуком допомогли знайомі. Процес пошуку ускладнювала й наявність кота, якого дівчина забрала з вулиці. Вона запропонувала щомісяця платити на тисячу гривень більше за оренду, якщо дозволять жити з твариною. Так робить не тільки вона.

«Ви просто не знаєте, що ваш кіт смердить»

Юля з хлопцем орендували квартиру неподалік Києва. Певний час жили лише вдвох, але потім сусідка виїжджала до Польщі й не знала що робити зі своїм котом. Юля його забрала. За певний час пара почала шукати нову квартиру й тут вони вперше зіштовхнулись з упередженнями щодо тварин.

Знайти хорошу квартиру, в якій дозволять жити з твариною — це ще той виклик. Пара почула десятки відмов. Й такі випадки теж не рідкість. За аналітикою OLX Нерухомість, 30% орендодавців відмовляються здавати житло людям з тваринами. А 57% орендарів з собаками або котами повідомляють про складнощі в пошуку квартири.

За словами Юлі, дуже часто казали, що від кота у квартирі залишиться неприємний запах. Заперечень не приймали. «Ви просто не знаєте, що ваш кіт смердить», казали власники помешкання.

Пара знайшла квартиру — нову, зі свіжим ремонтом та в хорошому ЖК. Проте одразу здавати не хотіли — також довелось запропонувати вищу вартість оренди.

«Основна причина відмов — побоювання за збереження майна: 89% власників турбуються, що тварини можуть пошкодити ремонт чи меблі», — пояснює Оксана Остапчук.

Але й цей страх немає підґрунтя. 47% орендарів стверджують, що тварини ніколи не псували помешкання. І лише 17% зіштовхувались з реальною шкодою від домашніх улюбленців. 

Але всі, завданні тваринами, пошкодження зазвичай компенсуються. Юля пригадує, що вже після тривалого часу життя у квартирі з кішкою та зіпсувала диван. Проте це природне зношення речей, які перебувають в експлуатації. Меблі псуються й втрачають свій зовнішній вигляд й у помешканнях, де немає дітей та тварин.

Пара купила абсолютно новий диван в орендовану квартиру за власний рахунок. Тож кішка не створила для власника жодних проблем.

Відсутність умов для людей з інвалідністю

Люди з інвалідністю також стикаються зі складнощами під час пошуку житла. Більшість багатоповерхових будинків та квартир не мають необхідних умов для самостійного та комфортного життя людини з інвалідністю (детально розповідали про це тут). За інформацією OLX Нерухомість, 31% опитуваних відмічають брак інклюзивних умов.

Проте, окрім цього такі люди зіштовхуються з необ’єктивністю. За даними OLX Нерухомість, 37% рієлторів особисто зіштовхувались з відмовами власників здати квартиру людям з інвалідністю. Й ці відмови, зазвичай, базуються на упередженнях про людей, які мають інвалідність.

Водночас 53% рієлторів зазначають, що кількість людей з інвалідністю, які шукають житло в оренду, після повномасштабного вторгнення значно зросла. Станом на жовтень 2024 року в Україні налічувалось 3 мільйони людей з інвалідністю — це лише офіційно. За даними ACAPS, в Україні кількість людей, які мають інвалідність, сягає 6 мільйонів. В умовах війни ця цифра зростає буквально щодня.

«Власник житла — власник життя»

Складнощі з пошуком житла виникають не тільки у людей з тваринами чи дітьми. Наприклад, Маріна орендує житло разом з подругою. Вони обидві офіційно працюють, займають високі посади та мають високий рівень доходу. Живуть разом, бо так простіше й веселіше. Їм довелось шукати нове помешкання, бо власник квартири вирішив її продати. Й дівчата зіштовхнулись зі складнощами — далеко не всі орендодавці хочуть здавати житло двом дівчатам. Перевагу надають сімейним парам. Але як ми вже знаємо, щоб без дітей.

«Багато хто хоче принципово сімʼї. Бо це вважається найстабільнішим та найблагополучнішим варіантом. Дівчата можуть хлопців водити і вечірки робити. Не всі люди здатні оцінити адекватність інших людей під час спілкування, а ставлять свої переконання вище», — пояснює Анастасія, рієлторка з Ірпеня.

Також хтось один з дівчат може з особистих причин переїхати — до батьків, хлопця, або з інших причин, каже Настя.

«Тоді інша дівчина буде змушена шукати когось нового й немає гарантії, що це буде хтось нормальний. Або відмовитись від оренди, якщо для неї однієї дорого. Тому вважають такі формати нестабільними», — каже експертка.

Взагалі, за її словами в Україні досі існує переконання, що «власник житла — власник життя», а отже стосунки між орендарем та орендодавцем не сприймаються, як звичайні ринкові та як рівна співпраця. Скоріше навпаки, вважається. що власник квартири ледь не безкоштовно і від доброго серця пускає людей у власне помешкання. Й тому виставляє будь-які умови — об’єктивні й не дуже.

Наприклад, всі люди, які звертались до Анастасії з проханням здати їх квартиру в оренду, не хотіли здавати житло військовослужбовцям. Таку тенденцію підтверджує й OLX Нерухомість. За їх даними, 18% орендарів зіштовхнулось з відмовою здавати житло військовим. Власники квартир сумніваються в постійності та акуратності таких орендарів, каже Настя.

За її словами, саме через такі упередження вона не дуже любить працювати з орендою — частіше бере клієнтів на продаж.

«Є сума застави, на випадок пошкодження речей чи ремонту. У випадку ризиків її можна підняти — й люди сплатять. Власник просто надає послугу, як й в усіх інших сферах. Це просто бізнес, людина здає нерухомість, а за це отримує пасивний дохід. В цій ситуації дві сторони — це партнери», —  пояснює Настя.

Як подолати бар’єри у сфері оренди житла?

Потреба в даху над головою є базовою для кожної людини, каже рієлторка Анастасія. Але ціни на оренду ніяк не корелюються з доходами українців. Й адекватне співвідношення цін до заробітних плат — це необхідність. Як і зміни упереджень.

Звісно, хотілось би змін на законодавчому рівні. Виведення оренди в правове поле, чітко прописані норми, сприйняття взаємовідносин між власниками нерухомості та орендарями, як співпрацю двох рівних партнерів. А також введення відповідальності за дискримінацію. Проте це все звучить досить утопічно й одного рішення просто не існує. Тож починати потрібно з базових та простих рішень.

Наприклад, комунікаційниця ЛУН Альона Бабко розповідає, що ЛУН мають нульову толерантність до будь-яких дискримінацій.

«Якщо ми дізнаємося, що рієлтор чи власник відмовляє у житлі через соціальний статус (ставлення до військових чи внутрішньо переміщених осіб) — таке оголошення видаляється, а доступ порушника блокується назавжди», — наголошує вона.

Такий підхід у всіх сервісах значно поліпшив би ситуацію. Дискримінуєш — не можеш здати в оренду.

Також Альона рекомендує ділитись кейсами дискримінації публічно, а також звертатись до служби турботи сервісу ЛУН.

«Щоб змінити упереджене ставлення до орендарів із дітьми, тваринами або статусом ВПО, насамперед варто налагодити діалог і розвінчувати поширені міфи — наприклад, що людину з інвалідністю не можна виселити або що будь-яка тварина обов’язково щось пошкодить. Важливо мати чіткі аргументи та пропонувати зрозумілі умови, які можна зафіксувати в договорі — такі як додаткова застава чи матеріальна відповідальність у разі шкоди. Доцільно також надавати підтвердження платоспроможності, як-от довідки про доходи або відгуки від попередніх орендодавців. Ще один ефективний шлях — залучати професійних рієлторів, які мають досвід спілкування з орендодавцями та можуть допомогти їм подолати страхи й сумніви», — рекомендує керівниця сектору з розвитку продажів OLX Нерухомість Оксана Остапчук.

Так, дійсно. Договір оренди може зменшити й хвилювання орендодавців й упередження щодо шкоди, якої неодмінно завдадуть люди на кріслах колісних, коти та діти. 

В ідеалі, міська влада повинна моніторити ринок оренди і створювати можливість для звернень орендарів у разі порушення їхніх прав. Міста повинні бути зацікавленими у прозорості орендного ринку, адже це також сприятиме наповненню їхнього бюджету.

Й головне, необхідно регулювати ринок оренди. Щоб ціноутворення було більш прозорим, дискримінація каралась, а не заохочувалась, а власники нерухомості сумлінно сплачували податки в міський та державний бюджети. Врегулювати цей ринок – задача законотворців, які б збалансували права й обов’язки всіх сторін відповідно до потреб суспільства, що зараз потерпає від великої війни, а після її закінчення муситиме зіткнутись з її наслідками.