Люди, які б могли обіймати посаду мовного омбудсмена, просто недопущені до конкурсу, - Кремінь

Про це в ефірі Еспресо заявив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

"Якщо говорити про процедуру призначення і звільнення уповноваженого захисту державної мови, то цей формат відповідає статті 50 мовного закону. Призначення і звільнення відбувається Кабінетом Міністрів України. Тому я б не відривав суб'єктів подання кандидатури від власне Кабінету Міністрів Українию Це безпосередня відповідальність нашого уряду, який мусить і надалі виконувати цей закон і в питаннях процедури, не тільки звільнення уповноваженого в моїй особі, але й, звичайно, призначення наступного уповноваженого захисту державної мови, який, так само, відповідно до цієї статті, повинен відповідати критеріям", - сказав він.

Кремінь прокоментував одну із кандидатур.

"Тому, власне, коли ми бачимо різні телеспроби або спроби окремих телевізійних зірок, яких подали на посаду уповноваженого пояснити перспективи своєї діяльності і люди елементарно не можуть пояснити навіть, які завдання і функції уповноважених, які особливості застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, який порядок розгляду справ, яка особливість проведення заходів державного контролю тощо. Звичайно, мені стає дуже прикро від того, що з одного боку є невисокий рівень кваліфікаційних запитів до очікуваних кандидатур", - додав уповноважений.

Він додав, що йому дуже прикро, що "ті, хто справді могли б очолити цю інституцію, а це десятки, якщо не сотні, якщо не тисячі людей, які могли б обійняти запросто цю посаду, вони просто не будуть допущені до цього конкурсу і від того, звичайно, стає прикро, тому що під ударом не просто інституція, під ударом - захист мовних прав громадян України".

На його думку, немає іншого закону, немає іншої інституції, яка б могла б так ефективно, динамічно і професійно виконувати свої повноваження протягом цих п'яти років.

"Тому як уповноважений, який створив цю інституцію з нуля, який набрав команду, який став свідком восьми хвиль набуття чинності різних статей мовного закону, який точно володіє інструментарієм і механізмами, які необхідні для застосування тих або інших мовних практик, який точно розуміється в питаннях реалізації мовної політики, і точно спеціалізується на поняттях регіональної мовної політики, і це підкріплено найкращим міжнародним досвідом. Я вже не кажу про свій досвід законодавчої діяльності, хотів би нагадати, що я був головою підкомітету у Верховній Раді України восьмого скликання, запускав безліч реформ і освітню в тому числі я співавтор мовного закону", - сказав Кремінь.

"Мені хотілося б, щоб ця інституція працювала і надалі з таким же ефектом, з такою ж динамікою та ефективністю, тому що це питання нашої стійкості, це питання нашої системності і послідовних дій, які необхідні нам для виконання поставлених законом завдань, і звичайно тих викликів, які є перед нашим українським суспільством", - підсумував він.

• 25 квітня громадські активісти висловили стурбованість спробою кулуарної заміни мовного омбудсмена Тараса Кременя, каденція якого спливає у липні цього року.
• 1 травня Тарас Кремінь заявив, що готовий залишатися на посаді попри те, що його кандидатуру не подали.
• 26 червня зʼявилось відкрите звернення до Кабінету Міністрів України на підтримку діяльності чинного уповноваженого з захисту державної мови Тараса Кременя підтримали відомі українські громадські діячі, митці, учені та правозахисники.
• Сам Кремінь вважає, що однією з причин не подання його кандидатури на переобрання омбудсменом є його незалежна діяльність від влади та посадовців.
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, чому не подав кандидатуру чинного мовного омбудсмена Тараса Кременя на цю посаду вдруге.