Житло у Києві пошкоджене обстрілами? Як отримати допомогу від міста, держави та волонтерів

Протягом останнього місяця жителі столиці зазнали кілька масштабних російських атак, що забрали десятки життів. Окрім того, чимало людей фактично залишилося «без даху над головою», втративши житло у зруйнованих будівлях. Загалом, протягом останніх трьох років обстріли позбавили домівок тисячі киян. Адже від початку повномасштабного вторгнення у Києві пошкодження отримали понад 1600 багатоквартирних будинків, як повідомила КМДА наприкінці червня. 

І за кожною цифрою у статистиці ховаються трагічні долі людей, які в один момент втратили власну домівку та опинилися просто на вулиці. Шоковані та розгублені. Саме такі відчуття наповнювали і Катерину, чия квартира була зруйнована внаслідок ракетного обстрілу восьмого липня 2024 року. Адже у день, коли сталася трагедія з дитячою лікарнею «Охматдит», пошкодження також отримали житлові будівлі. Серед них – 14-поверхівка у Солом’янському районі, де Катерина з чоловіком і маленькою донькою мешкали на передостанньому поверсі.

Там молода родина прожила близько семи років. Однокімнатну квартиру облаштовували самостійно, оскільки чоловік Катерини архітектор. І ось за одну коротку мить сім’я втратила дім. Частина житла взагалі була повністю знищена, тож врятувалася родина лише дивом. «Цього дня ми планували поїхати на дачу і вирушили за годину до прильоту. Хоча спочатку збиралися виїжджати ввечері, але Господь дав мені думку, що краще все ж зранку, щоб встигнути всі справи. На момент прильоту ми були поряд у моїх батьків, перечікували тривогу. Раптово знайома написала про влучання у наш будинок і вислала фото. Якби ми не поїхали зранку, то були б там», – розповідає Катерина.

Найбільше постраждали ванна кімната та коридор, які повністю зруйнувалися. Потрапити до квартири Катерина змогла лише через чотири місяці, адже доступ блокував завал. Частину речей вдалося врятувати, але багато зіпсувалося через плісняву та вологу. А єдине, що родина мала з собою – шорти та майки, оскільки всі збиралися на дачу. 

«Хоча в перші години ми були в стані шоку та не могли повірити, навіть коли побачили фото будинку, доволі швидко взяли себе в руки та почали думати що робити далі. Адже нам і дитині треба було принаймні знайти речі першої необхідності. А вже згодом стали розмірковувати як бути з житлом і де замешкати», – згадує дівчина.

На щастя, у родини залишалася дача, тож на літо вони зупинилися там. А вже перед навчальним роком повернулися до Києва та змогли знайти житло. За словами Катерини, відчуття безвиході та непоправної втрати у неї не було завдяки сім’ї та роботі, що давало силу триматися: «Згодом власник будинку почав відновлювати квартиру. Хоча він ремонтує лише стіни та дах, все інше нам потрібно робити самостійно. Але жити там більше не плануємо. Бо вже немає відчуття, що там наша квартира і наше місце».

Для тих, хто подібно до Катерини втратив домівку внаслідок обстрілів – в Україні діє державна програма «єВідновлення». Завдяки ній можна отримати компенсації за пошкоджене чи знищене житло. І Катерина також сподівалася на цю допомогу з відновленням квартири. Однак виявилося, що власник будівлі має певні проблеми з документами, тож родині дісталося лише «єВідмовлення», як жартує Катерина. Наразі триває суд, але чим він закінчиться і чи зможе сім’я отримати компенсацію – невідомо.

Читайте також: Через єВідновлення ми отримали $100 тисяч на купівлю нового житла замість зруйнованого

Однак не всі кияни, що раптово залишаються без власної оселі, мають місце, де можна зупинитися хоча б на перший час, як це було в Катерини. І не у всіх є можливість відновлювати житло самостійно. То що ж робити мешканцям столиці, які втратили домівки через обстріли? «Хмарочос» розповідає яку допомогу жителі Києва можуть отримати від міста, держави та волонтерських організацій.

Виплати від міської влади

У разі пошкодження чи знищення житла постраждалі насамперед очікують на допомогу від міста. Однак після масованих атак на Київ протягом весни та початку літа громадськість вчергове звернула увагу, що за три роки повномасштабної війни міська влада так і не змогла налагодити механізм надання першої допомоги з житлом. Раніше місто принаймні розселяло частину людей у гуртожитках і соціальних квартирах для тимчасового проживання. Але минулого тижня заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда заявила, що у Києва вже немає можливості розміщувати людей у резервному житловому фонді. 

Отже кияни, котрі щойно втратили помешкання і опинилися на вулиці, більше не можуть розраховувати на тимчасовий прихисток від міста. Однак тепер замість цього КМДА пропонує матеріальну допомогу. Зокрема, місто надає постраждалим одноразову виплату в розмірі 10 000 грн. Для її отримання необхідно звернутися до Управління соціальної та ветеранської політики місцевої РДА. Крім того, у травні Київрада ухвалила зміни до цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2025–2027 роки, передбачивши компенсацію оренди житла на час відновлення пошкодженого.

Тепер додатково можна отримати:

• одноразову виплату в розмірі 40 000 грн для киян, які потребують термінового відселення через пошкодження або руйнування житла;
• щомісячну матеріальну допомогу в розмірі 20 000 грн для киян, які змушені тимчасово відселитися через неможливість довготривалого проживання в пошкодженому або зруйнованому житлі.

Остання надаватиметься на строк до 12 місяців. У Порядку надання щомісячної допомоги зазначається про можливість отримання компенсації за пошкоджене житло від першого дня повномасштабної війни, якщо на момент звернення оселя ще не була відновлена. Виплата відбуватиметься з місяця отримання заяви, яку необхідно подати через ЦНАП (потрібний перелік документів зазначений у Порядку). Однак на щомісячну допомогу не можуть претендувати власники пошкодженого житла, якщо вони мають ще одне придатне для проживання на території міста, отримали державну допомогу чи виїхали за межі України.

Але для отримання щомісячної виплати спочатку необхідно провести інструментальне обстеження будинку, що може тривати до двох місяців, як розповідав директор Департаменту соціальної та ветеранської політики Руслан Світлий у коментарі «Вечірньому Києву». Лише після підтвердження непридатності для проживання мешканцям зможуть виплачувати по 20 000 грн. Для отримання одноразової виплати звертатися до КМДА не потрібно, адже списки з постраждалими самостійно формують районні держадміністрації та передають їх разом з документами. Компенсація перераховується у день подачі повного пакета документів або наступного дня.

Як пояснює Марина Хонда, запроваджуючи виплати постраждалим киянам місто переходить на фінансування оренди житла замість тимчасового розселення. Однак питання що роботи людям, які не встигнуть відновити помешкання протягом року чи не отримають допомогу від держави – залишається відкритим. Адже у Києві вже є випадки, коли процес відновлення постраждалих від обстрілів багатоквартирних будинків затягується на роки, через що мешканці не можуть повернутися до своїх осель. Крім того, виплати від міста передбачені однакового розміру для всіх постраждалих, але хтось з власників зруйнованої оселі може мати потребу в значно більшому житлі через наявність великої родини. А власники помешкань, пошкоджених лише частково, взагалі можуть залишитися без компенсації, якщо обстеження не підтвердить неможливість проживання в ньому. Водночас базової допомоги у розмірі 10 000 грн не завжди вистачає на всі ремонтні роботи.

Виплати від держави

У разі повного знищення житла отримати нове можна за допомогою державної програми, яка поширюється на квартири, приватні будинки, житлові приміщення, садові та дачні будинки. Для цього необхідно повідомити про зруйноване житло та подати заяву на отримання житлового сертифікату через «Дію», ЦНАП або нотаріуса. Рішення про суму компенсації приймається спеціальною комісією місцевої ради, яка має опрацювати заявку протягом 30 робочих днів. Розмір відшкодування визначається відповідно до Постанови Кабміну від 2023 року, на основі середньої ринкової вартості квадратного метра житла. На розрахунки впливають і такі фактори як рік будівництва оселі, місцезнаходження, кількість кімнат тощо. Завдяки отриманому житловому сертифікату можна інвестувати в майбутню нерухомість або придбати нове помешкання (квартиру, будинок, кімнату чи інше житлове приміщення).

Також існує варіант отримання компенсації від держави для відновлення пошкодженого помешкання. Програма «єВідновлення» передбачає виплати до 350 000 грн для ремонту квартир і до 500 000 грн для ремонту приватних будинків. Однак допомога не надаватиметься, якщо власник вже відновив житло самостійно. Для отримання компенсації необхідно повідомити про пошкоджене майно та подати заявку про виплати через «Дію», відкрити рахунок «єВідновлення» в банку, дозволити огляд майна комісією місцевої влади та дочекатися внесення рішення в Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна. Кошти приходитимуть на картку «єВідновлення». Витратити їх можна буде на придбання будівельних матеріалів або замовлення ремонтних послуг.

Програма пропонує грошову компенсацію і за повністю зруйноване житло, яке неможливо відновити, але тільки у випадку приватних будинків. Таким чином передбачається, що за отримані кошти власник відбудовуватиме дім самостійно. Тому для цього необхідно мати у своїй власності земельну ділянку, на якій відбуватиметься будівництво. Для отримання компенсації потрібно спочатку подати повідомлення про зруйноване майно в «Дії» або ЦНАПі, а потім подати заяву про виплату через «Дію». Після рішення комісії необхідно знову подати повідомлення про початок будівельних робіт через ЦНАП або «Дію». Кошти виплати можна витрачати на закупівлю будівельних матеріалів, оплату будівельних послуг і розробку проєктно-кошторисної документації. Детально умови та механізми отримання усіх видів компенсацій пояснюються на офіційних сайтах. 

Однак Міністерство юстиції зауважує, що участь у програмі можлива лише у разі наявності житла в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Збудовані до 2013 року помешкання потрібно вносити до реєстру самостійно, тому власникам варто звернути на це увагу. Крім того, за житло у багатоквартирному будинку компенсація на відновлення може надаватися лише за умови, що місця загального користування в будівлі (сходи, ліфти, дахи, під’їзди тощо) не отримали пошкоджень або були відремонтовані. На жаль, як уже зазначалося, ремонт деяких будинків у Києві затягується. Тож у такому випадку люди не зможуть розраховувати на допомогу від держави. Крім того, виплати за частково пошкоджене житло передбачені однакові для мешканців усіх регіонів. Однак очевидно, що в столиці вартість ремонтних робіт значно вища. Внаслідок цього деякі постраждалі кияни жаліються на нестачу коштів навіть після отриманих виплат.

Допомога від волонтерів і міжнародних організацій

Оскільки державні органи та міська влада не завжди можуть закрити всі потреби власників зруйнованого чи знищеного житла – на допомогу приходять волонтери, благодійні фонди та неурядові організації. І хоча більшість зосереджена на роботі саме в Київській області, дехто працює і в столиці. Зокрема, волонтерська спільнота активно допомагає ліквідовувати наслідки атак на Київ, наприклад прибираючи уламки чи виконуючи невідкладні протиаварійні роботи. 

Благодійний фонд «Гуртум»

Рятувати домівки після обстрілів киянам активно допомагає благодійний фонд «Гуртум», який зокрема займається відновленням житла та соціальної інфраструктури. Зв’язатися з фондом можна через вказані на сайті контакти. Організація виконує як протиаварійні роботи, наприклад ремонт вибитих вікон і укріплення стін, так і виконує повну реконструкцію пошкоджених будівель. Хоча основна діяльність з відновлення житла у фонді спрямована на Київщину, допомогу надають і жителям столиці. 

Наприклад, після обстрілів столиці 17 і 23 червня «Гуртум» разом з кількома іншими волонтерськими організаціями закрив майже 500 заявок постраждалих мешканців Солом’янського та Шевченківського району, зашиваючи вікна та прибираючи уламки. Як наголошує фонд, «Київ і досі не має чіткої системи ліквідації наслідків обстрілів. Волонтери змушені закривати прогалини, які вже три роки мали б покриватися державою». Тому в разі пошкодження житла багатьом киянам навіть в таких базових речах як закриття вибитих вікон доводиться розраховувати лише на допомогу волонтерів. 

До речі, разом з «Гуртум» над ліквідацією насідків червневих атак працювала і волонтерська спільнота «Київські Кажани». Волонтери допомагають мешканцям багатоквартирних і приватних будинків прибирати уламки та будівельне сміття, закривати вибиті вікна й двері, діставати будівельні матеріали й інструменти, демонтувати пошкодженні віконні рами тощо. Зв’язатися з організацією можна через соцмережі. 

ГО «Добробат»

Звернутися постраждалі жителі Києва можуть і до громадської оргназіації «Добробат». ГО називає себе добровольчим будівельним батальйоном, який допомагає постраждалим у нагальному відновленні житла та об’єктів соціальної інфраструктури. «Добробат» зосереджується саме на первинній відбудові та швидкісному відновленню пошкоджених будівель: перекриттю зруйнованих дахів, ремонті вікон, підмуруванні стін. Тобто повною відбудовою житла організація не займається. Також волонтери допомагають розбирати завали після обстрілів. 

Осередки організації діють в різних областях України, зокрема і в Київській. Запит про допомогу власники пошкодженого житла можуть залишити на сайті, завантаживши фото помешкання й описавши роботи, в яких є потреба. «Добробат» відгукується на запити постраждалих у Києві та працює безпосередньо на місцях влучань після обстрілів. Наприклад, на початку червня волонтери розчищали квартири від сміття та зашивали вибиті вікна фанерою і захисною плівкою у багатоповерхівці в Солом’янському районі.

УВКБ ООН

Крім українських волонтерських спільнот, кияни можуть отримати допомогу від міжнародних організацій. Зокрема, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) має програму багатоцільової грошової допомоги для населення, яке постраждало від воєнних дій. Розраховувати на компенсацію можуть люди, чиє житло постраждало через обстріли впродовж останніх 30 днів до моменту звернення, як пояснює благодійний фонд «Право на захист» (партнер УВКБ ООН зі збору даних на грошову допомогу). Але для цього верифіковану інформацію про постраждалих фонду має надати місцева влада.

Допомога передбачає виплати у розмірі 3600 грн на людину протягом трьох місяців. Таким чином одна особа отримає за весь час 10 800 грн. Однак ця сума розрахована на одного члена родини, тобто загалом домогосподарство отримає більше коштів. Хто саме належить до домогосподарства, адреси центрів реєстрації, перелік необхідних документів і детальніше про умови отримання виплат можна дізнатися на сайті УВКБ ООН. 

Благодійний фонд «Рокада»

Допомогу киянам надає ще один партнер УВКБ ООН – благодійний фонд «Рокада». Серед іншої гуманітарної роботи, фонд допомагає з відновленням пошкоджених будинків і працює на місцях влучань після обстрілів, де надає матеріали для першочергових ремонтних робіт. До таких наборів екстреного реагування входять прозора плівка, плити, монтажна піна, клейка стрічка тощо, як розповідає представник «Рокади» у коментарі «Суспільному».

Крім того, фахівці фонду надають юридичні консультації для отримання компенсацій за пошкоджене майно та допомагають у пошуку тимчасового житла. Контакти представництва в Києві, куди потрібно звертатися по допомогу, можна знайти тут. 

Платформа «Підмога»

Окрім згаданих організацій, завжди можна спробувати звернутися й до інших, навіть якщо це не зовсім їхній напрям діяльності. Зокрема, в Україні існує платформа «Підмога», розроблена на запит Міністерства цифрової трансформації для налагодження комунікації між власниками пошкодженого житла та волонтерськими ініціативами. Сервіс дозволяє створити й опублікувати запит про допомогу, на який можуть відгукнутися різні волонтери. Серед останніх присутні як професійні будівельники, так і звичайні громадяни. 

Запити можна створювати у разі потреби в допомозі з розбором завалів, будівельно-ремонтними роботами, демонтажем будинку та юридичною консультацією. Деякі волонтерські організації передбачають лише часткову допомогу, а деякі – повну відбудову об’єкта. Тому постраждалі можуть робити декілька запитів.

Пошук тимчасового прихистку

Оскільки грошові компенсації можуть затримуватися через бюрократичні процеси, найбільша проблема для щойно втративших житло киян – пошук тимчасового прихистку. Адже якщо в людей немає можливості зупинитися в родичів або знайомих, вони ризикують залишитися ночувати на вулиці. Особливо з огляду на те, що міська влада вже не може надавати киянам житло з резервного фонду. Звісно, РДА можуть допомогти терміново відшукати прихисток, тому насамперед про проблему варто повідомляти їх. 

Але також тимчасове помешкання можна спробувати знайти самостійно на спеціальних платформах, призначених для допомоги ВПО. Наприклад, сервіс «Допомагай» збирає пропозиції від власників житла, які готові безкоштовно посилити у себе людей на певний час. В оголошеннях з різних міст України вказується термін, на який можна зупинитися у помешканні, кількість мешканців, яку готові прихистити, умови заселення (наприклад, допомога по господарству чи догляд за дитиною) тощо. Наразі на платформі є кілька пропозицій житла у Києві.

Знайти безкоштовне помешкання дозволяє і державний проєкт «Прихисток». Сервіс працює за тим самим принципом, що і «Допомагай», розміщуючи оголошення власників, готових надати тимчасове житло. Однак на цій платформі пропозиції у Києві наразі відсутні, є лише в області.