“Білоус забрав із Молодого театру 23 вистави”. Станіслав Мойсеєв вперше поділився думками після повернення

Станіслав Мойсеєв, який очолював Молодий театр у 1996-2012 роках, повернувся на посаду художнього керівника та заявив про зняття з репертуару театру 23 постановок, які колишній очільник Андрій Білоус заборонив експлуатувати. Як зазначив сам Мойсеєв в інтерв’ю для Суспільного, з погляду фінансів та інфраструктури театр зараз у порядку, але дії Білоуса свідчать про порушення професійної етики, адже жодної передачі обов’язків не відбулося, а також жодної документації про репертуарні плани не збережено.

З афіші одразу зникли 23 вистави. За словами Мойсеєва, не театр зняв їх із репертуару, а Андрій Білоус, як режисер, заборонив їхню подальшу експлуатацію. Мойсеєв називає це “неприпустимим”, наголошуючи, що під час його попереднього керівництва він не робив такого кроку зі своїми постановками, хоча Білоус згодом теж зняв їх з репертуару. За словами режисера, “театр опинився в ситуації штучно створеної порожнечі, яку тепер доведеться терміново заповнювати”.

Мойсеєв наголосив, що наповнення репертуару новими виставами наразі в пріоритеті. За час роботи нового керівника в театрі вже випустили дві прем’єри – “Патетичну сонату” Дмитра Весельського та “Чи одружиться нарешті Фігаро” у постановці французького режисера Григора Мане. А першою прем’єрою наступного сезону стане його постановка “Три швидкі та модні в цьому сезоні перукарки”, представлена раніше на “Сцені 6” у Довженко-центрі, та вдруге з’явиться тепер на сцені Молодого театру. Режисер говорить, що наразі не планує ставити власні постановки, а сконцентрується на стратегічному управлінні театром, кадрових питаннях, забезпеченні репертуару та фінансовій стабільності. 

До кінця сезону планується випуск ще двох вистав на основній сцені та до шести на камерній і мікросцені. Остання має стати майданчиком для контроверсійного мистецтва і, за словами Мойсеєва, там буде все, що не заборонене тільки Конституцією України. Режисер прагне говорити в театрі на відкриті теми, певною мірою табуйовані. Він припускає, що від обурення люди можуть вставати і йти прям посеред вистави. 

Попри складні обставини, Мойсеєв наголошує: “Повернення старих вистав – не пріоритет. Важливо жити сьогоднішнім днем і дивитися в майбутнє”. Театр знову орієнтується на сучасну драматургію, але не виключає класичних творів – “репертуар має бути різноманітним, бо смаки глядача також різні”.

Новий директор визнає, що в театрі залишилася напруга між поколіннями – частина старшої трупи підтримувала попереднє керівництво, тоді як молодь активно виступала за його усунення. Він пояснює це тим, що старше покоління просто хоче стабільності, бо їхнє існування дуже від цього залежить, а молодше – “дуже сміливі й небайдужі люди, які займають позицію, яка не завжди дається акторам в українському театрі”. 

Майже одразу після повернення він провів зустріч з представниками Групи 46 – молодіжної частини трупи, що активно виступала проти Білоуса. Обидві сторони констатували спільні бачення щодо розвитку Молодого театру, хоча конфлікт поколінь, за словами Мойсеєва, ще не вичерпано. 

Мойсеєв також вважає, що сьогоднішнє законодавство обмежує можливості театру розірвати контракт із керівником через моральні підстави. Наразі необхідно просто чекати закінчення контракту та не продовжувати його далі, а ініціювати зміни в законодавстві театр напряму не може, можливо це можуть зробити деякі громадські організації.

Станіслав Мойсеєв відзначив особливий характер Молодого театру: його історія завжди була пов’язана з культурним спротивом, експериментальною формою і суспільним діалогом – зокрема через постановки, які без цензури зверталися до актуальних тем. Він назвав Молодий простором, що приваблює новаторські тенденції, і закликав плекати цей спадок.

Нещодавно Юлія Самборська склала "Топ-10 молодих і перспективних актрис українського театру". До списку увійшли представниці провідних театрів, які вже встигли проявити себе в знакових постановках і здобути прихильність публіки та критиків.