Натюрморт як дзеркало часу: У Львові триває виставка Наталії Пухінди

У виставкових залах Художньо-меморіального музею Олени Кульчицької (відділу Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького по вулиці Листопадового Чину, 7) триває експозиція виставки «Плин часу. Живопис Наталії Пухінди».

Виставка «Плин часу. Живопис Наталії Пухінди» представляє вибрані твори в  улюбленому жанрі художниці –– натюрморті, у якому  працює впродовж тривалого часу.

До експозиції ввійшло 25 композицій  (1995–2025), котрі  насвітлюють багатогранність та стилістичну різноманітність доробку малярки у цьому мистецькому різновиді.

З упевненістю можемо ствердити, що саме майстерність Н.Пухінди,  як авторки  натюрмортів, визначила її місце у сучасному художньому процесі не тільки Львова, а й  України.

Переважно натюрморт сприймається як побутовий жанр, оскільки часто зображає предмети повсякденного життя. В уяві пересічного глядача такі композиції покликані гармонійно доповнювати інтер’єр, створювати відчуття затишку,  виконувати функції елементів декору певного простору. Наталія Пухінда у своїй творчості значно розширила межі трактування цього жанру і «соціалізувала» його в контексті актуальних подій сучасності. Осмислення далеких історичних епох чи плин часу у сьогоденні набуває в її картинах символічного означення.

Оглядаючи доробок Наталії Пухінди, можемо виокремити декілька тематичних напрямів, а саме:  етнографічний, історичний, у стилі артдеко, флористичний, алегоричний. Кожен раз художниця прискіпливо добирає предмет до предмета, дрібничку до дрібнички, вибудовуючи з артефактів минулого естетичну та гармонійну цілість. Її романтична уява компонує предмети, які колись були частиною життя людей, у переконливі малярські історії.

На експозиції представлено один із етапних творів –– «Міри ваги» (1995). Він розпочинає довгий шлях  Наталії Пухінди у пізнанні самої себе і таємниць жанру. У ньому художниця передовсім виявляє своє захоплення творчістю голландських майстрів натюрморту XVII століття, які стали авторами цього жанру мистецтва. Від них перейняла особливості композиційної побудови, колорит і технічну майстерність виконання.

Серед тем, які особливо приваблюють Наталію Пухінду, – антикваріат періоду розквіту артдеко. Вишукані предмети цього часу визначають характер та стилістику її творів із серії «Артдеко у Львові»: «Апельсини» (2004), «Фортуна нова» (2006), «Капелюшки» (2006), «На повний місяць» (2011), «Блиск на чорному» (2013). Їм притаманна простота та лаконічність композиції, чистий та світлий колорит. Одночасно художниця зосереджується на завданні реалістичного відтворення різноманітних матеріалів і фактур кожного предмета. Наталія Пухінда змальовує епоху артдеко настільки переконливо, що сама наче опиняється у вирі подій того часу. Не випадково вона органічно вводить  свій портрет у композицію твору «Капелюшки».

Історичні й етнографічні мотиви надають яскравого національного колориту полотнам «Плин часу» (2024), «Пленер у Свіржі» (2013), «Подих Музи» (2019), «Трави Гуцульщини» (2016), «Надходить вечір…» (2022), «Смак дитинства» (2023), «Дуже гострий!» (2019).    Натюрморт є вагомою частиною картини «Дійство» (2022). Прикметно, що ці роботи акцентують увагу на важливості збереження національної ідентичності, культурної спадщини українського народу. Наталія Пухінда самобутньо та проникливо актуалізує жанр натюрморту, рефлексуючи на події війни у роботах «Донбас» (2022) і «Присвята кулеметникам» (2024).

За кожним твором Наталії Пухінди захована своя історія, часточка життя мисткині. Оперуючи символікою образів, художниця передає плин часу, зв’язок між минулим і сучасним. Заразом у її натюрмортах прочитується застереження, що гармонія та краса навколишнього світу є крихкими.

Любов КОСТЬ та Надія ЛЕНЬКО