Піаніст-віртуоз Євген Хмара: "Там, де закінчуються слова, починається музика"

Колись австрійський композитор Франц Йозеф Гайден сказав, що "рояль" – це цілий оркестр у собі. Тоді як скрипка – це голос окремої душі. Погоджуєшся? 

Абсолютно погоджуюся. Там, де закінчуються слова, починається музика. І це я додаю до сьогоднішнього формату інструментальної музики.

Євген Хмара, фото: FM "Галичина"

Чому твій вибір припав саме на клавішні? 

Ну, все дуже банально:  мультик "Том і Джері", де кіт ганявся за мишкою, яка бігала крізь струни цими молоточками. А друга причина – музична школа, в яку мене водила, бабуся. Там я вперше побачив у розібраному вигляді фортепіано. Побачив, як при натисканні на клавіші цей молоточок вдаряє по струні. І мені насправді здавалося, що це найкрасивіше взагалі, що створила людина. Тому це захоплення йшло з самого дитинства. 

Євген Хмара, фото: FM "Галичина"

Яка твоя перша перемога?

Це був сольний виступ, перший з власною авторською композицією. Я достатньо рано почав писати музику. Завжди моєю метою була гра саме авторської музики. Не дуже любив перегравати чужу музику, хоча був у мене величезний період в житті, коли виконував виключно чужу музику і не грав свою. 

Якщо я не помиляюся у тебе вища освіта, пов'язана з бізнесом. Для музиканта це зазвичай несподівано. Це якийсь "план B" був, чи все-таки інструмент для "плану А"? 

Сальвадор Далі казав, що правила потрібно знати для того, щоб знати, як їх порушувати. Тобто для того, щоб зрозуміти, як опанувати клавіші, потрібно навчитися, знати багато різних вправ. Але я дізнався, де і яка клавіша та як витягти той чи інший звук з інструмента, почав дуже багато імпровізувати. І це не сподобалося системі. Не подобалося викладачам, що дуже багато собі дозволяв. Тому в музичному училищі я пробув усього рік і пішов звідти. А чому бізнес-освіта? Є таке розуміння, що хлопець має мати вищу освіту, бо особливо в ті часи музикант – це ж була не професія. Музика сприймалась як хобі. Хоча в музичній сфері я працюю з 15 років. У принципі, слово "професіонал", на мій погляд, варто вживати, коли професія починає тобі приносити якийсь прибуток.

Євген Хмара, фото: FM "Галичина"

Пошук себе звучить у багатьох твоїх творах, і навіть назва музичного твору, який далі лунатиме, To find myself, – ніби розмова з внутрішнім "я"м.

Ця композиція – це моє бачення того, що буде з Україною в найближчому майбутньому. І коли приходить до мене музика – вона приходить образами. У цій композиції саме є чіткий образ блакитного кольору. Це наше море, наше небо, яке зливається в одну структуру, в одну матерію. І є жовта енергія. Це сонечко та наша пшениця, які також об'єднуються. І от коли вони зливаються між собою, виникає перемога, на яку так сильно очікуємо. Я вважаю, що українська нація вже перемогла, тому що ми вже показали, що маємо право на існування. Я точно знаю, що Україна буде однією з найближчих країн для всього світу. Україна вже є наставником, Україна точно переможе. 

У 2012 році ти став володарем голлівудської премії імпровізаторів. Це було перед тим, як ти потрапив на "Талант-шоу" в Україні чи все-таки після ця історія була? 

Це вже було після. Це був знаковий рік, ми всі чекали кінця світу. Це був більше жарт, аніж якесь стратегічне мислення. Я взагалі не вірив у те, що піаністу можна щось зробити на "Талант-шоу", якщо чесно. Я навіть нікому не сказав. І цікавий момент, що потім моя дружина зробила абсолютно так само. Ніхто не знав про її участь наступного року у вокальному талант-шоу. Я був дуже здивований, що пройшов до наступної частини. Потім було додаткове голосування, мене повернули в проєкт. Ну, а потім уже дійшов до фіналу. 

Євген Хмара, фото: FM "Галичина"

Тебе іноді називають  музичним дипломатом. Ти себе таким вважаєш? 

Там, де закінчуються слова, починається музика. Музика є енергоінформаційною субстанцією, яка зрозуміла абсолютно в усіх куточках нашої планети. І там, де дійсно ми можемо не розуміти один одного через менталітет чи різницю в мові, музика є тією мовою, яка зрозуміла абсолютно всюди. Щобільше, музика здатна потрапляти на набагато глибшому рівні в клітини нашого організму, ніж вербальне спілкування. Усе інше ми передаємо своєю енергією, своїми жестами, своїми емоціями.  Музика – це все. От як пояснити, що таке червоний колір, чи що таке любов? Це неможливо, правильно? А музика здатна відкривати ці куточки й доносити цю інформацію. Я знаю точно, що своїми виступами за кордоном долучився  до великої допомоги для України. 

У кількох інтерв'ю, Євгене, ти називав музику ліками. А як вона лікує? 

Мабуть, трошки розкажу про те, чим я займаюся вже понад десять років. Це формат музичної терапії для особливих дітей. Розпочну того, що почав отримувати дуже багато листів з коментарями про мій перший альбом "Казка". Це були організації, які займались особливими дітьми за кордоном. І тоді прийшла перша думка, що непогано це було б зробити в Україні. Тобто, подібний формат, щоб зібрати всіх дітей. Але виявилося, що це достатньо складно. По-перше, музикотерапія – це медичний термін. Потрібно було отримувати якісь ліцензії. Насправді я не дуже розумів, для чого це потрібно, адже просто хотів зібрати певну кількість цих дітей і пограти для них. І в якийсь момент нам це вдалося. На першому виступі, де було понад вісім сотень дітей, усвідомив дійсно потужну силу музики. Я тут дуже свідомо хочу перевести фокус уваги з себе, як з Євгена Хмари, взагалі на феномен музики. Ще в 50-ті роки минулого століття японський учений проводив експерименти з тим, як впливають різні звуки та музика на структуру молекул води. Він дійсно під мікроскопом спостерігав за тим, як змінюються ці візерунки. Ми з вами люди, що створені з трьох речей: це світло, це любов і 70% води. Тобто звуки, які нас оточують, музика, яку ми слухаємо, напряму впливають не тільки на наш настрій, а й на фізичний стан нашого організму. І взагалі, кожен з нас – це спайка унікальної формули. І тільки кожна людина володіє своєю особливою формулою. Але попри це є конструктив, а є деструктив. Гармонійна музика точно належить до конструктиву. І десь там у просторі в будь-якому випадку існує наша ідеальне здорове тіло. Так от, музика, на мій погляд, також допомагає зцілюватись і гармонізуватися.

Євген Хмара, фото: FM "Галичина"

Я тут додам просто, що один з батьків написав у тебе в коментарях в YOUTUBE під композицією, що твій музичний твір "Казка" допоміг його дитині сконцентруватися. У тієї дитини аутизм і проблеми з концентрацією. 

Вважаю, що ми будемо дозрівати як суспільство, коли ще більше будемо приймати особливих людей. Ми ще до війни проштовхували проєкт "Аутизм Френдлі Спейс". Тобто навчати персонал, наприклад, у торговельних центрах, охорону, касирів, як поводитися з такими дітьми, бо радянські союзи взагалі нав'язали певні патерни, що це просто невихована дитина. Ніхто навіть не розбирався. Ну, і ми всі знаємо, що в ті часи Радянський Союз ховав, не хотів показувати, що є такі люди, що є такі діти. Ми – зріле суспільство, і як тільки закінчиться війна, я знаю точно, ми будемо ще більше звертати увагу на цих людей, на цих дітей. Узагалі вважаю, що наша Україна має стати також лідером і наставником для всього світу, щоб показувати, як має будуватися суспільство. 

фото: FM Галичина

Музикою ти стараєшся лікувати ще й українських військових. Розкажи, будь ласка, про такі сеанси для наших оборонців, як це виглядає. 

Я б не хотів називати це лікуванням. Навіть якщо ти не на передовій – твоя свідомість змінюється. Звичайна гроза сприймається вже не так, як до війни. Що вже говорити про наших захисників. Музика є найпростішим і найдешевшим способом психотерапії. Ми сприймаємо музику не лише вухами, адже це ж лише 30%. 

Подивитися LIVE на FM Галичина з Євгеном Хмарою можна тут

Розмовляла Юлія Бєльська

Підготувала Діана Ракус