«Укрзалізниця» порушує принцип недискримінації. Чому навколо купівлі квитків з верифікацією в «Дії» стільки критики

Журналісти «Телеграфа» звернулись до юристів, щоб дізнатися, чи є законними нові правила, згідно з якими придбати квиток на потяг можна буде тільки через верифікацію в «Дії.Підпис».

Нагадуємо, що перевізник з першого серпня тестує нову систему верифікації через Дія.Підпис для кількох популярних рейсів. А саме:

• №105/106 Одеса — Київ;
• №91/92 Львів — Київ;
• №29/30 Київ — Ужгород;
• №12 Львів — Одеса;
• №27/28 Київ — Чоп.

Квитки на ці поїзди можна придбати тільки онлайн. Це робиться для боротьби з «перекупами».
Нововедення одразу викликало критику і тільки у facebook підписники написали понад півтори тисячі коментарів здебільношого негативного характеру. Людей цікавило і «з якого біса Дія мусить бути встановлена у всіх?», а хтось наголошував, що це «нововведення викликає серйозні запитання з точки зору прав людини».

Перевізник пояснив, що якщо майбутній пасажир не хоче верифікуватися або не має такої можливості, він може вибрати альтернативні маршрути. Однак ці маршрути часто менш зручні і ходять тільки по парних чи непарних датах.

«Телеграф» звернувся до юристки, консультантки з онлайн-безпеки Анастасії Апетик. Вона зазначила, що згідно зі статтею 24 Конституції «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками… майнового стану». Це означає, що люди повинні мати однакові умови купівлі квитків – будь то через касу чи онлайн, але коли забирається один зі способів купівлі квитка, то утворюється певна нерівність.

Також вона додала, що не всі люди мають смартфони, вміють користуватися інтернетом або мають стабільний доступ до нього. Є також люди з інвалідністю, когнітивними порушеннями, чи ті, хто не хоче користуватися цифровими послугами з релігійних причин – ігноруючи вищезазначене перівізник порушує принцип рівності для всіх.

На думку юристів, нововведення «Укрзалізниці» порушує право на свободу пересування, яке гарантується статтею 33 Конституції – тобто якщо людина не може чи не хоче верифікуватися, то вона по суті не має вільного доступу до транспорту.

Ну і стаття шість закону «Про захист персональних даних» вказує, що «обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних». Тобто відбираючи можливість купувати квитки у касі, людину фактично змушують погодитись на обробку персональних данних. А це суперечить принципу добровільної та усвідомленої згоди.

Та перевізнику довелось піти на це, щоб зменшити кількість «перекупів», та залишається питання – чи це справді допоможе і чи це було так необхідно.

Якщо при посадці у потяг, ім’я людини в документі не збігатиметься з ім’ям у квитку, її не пустять у вагон і це має «зламати систему». Але виявилось, що це можна було робити і раніше, без верифікацій. Спекулянти завжди купували квитки на чужі імена і провідник міг це перевірити, коли пасажир сідав у вагон. Навіть якщо шахраї змінювали ім’я на квитку в графічному редакторі, це все одно було помітно при скануванні.

Разом з тим «Укрзалізниця» повідомила, що посилює перевірку документів під час посадки пасажирів. Але з 25 по 29 липня вже перевірили більше 40 тисяч документів на 300 поїздах, і лише у трьох пасажирів виявили невідповідність між документами та квитками – що вказує, що проблема перекупів не була такою великою.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті