Поступки ЄС на користь України: які наслідки матиме торговельна угода Євросоюзу та США

27 липня, лише за кілька днів до крайнього терміну, встановленого Дональдом Трампом для застосування односторонніх підвищених ввізних мит "у відповідь" (reciprocal tariffs), ЄС та США уклали торговельну угоду.

І це одна з поки що небагатьох торговельних домовленостей, досягнутих Дональдом Трампом.

Домовленостей абсолютно нового типу – повністю асиметричних, коли один з партнерів погоджується на значне відкриття власного ринку для імпорту з США.

І одночасно – на суттєве погіршення умов доступу на американський ринок.

На відміну від традиційних торговельних угод, які покликані максимізувати економічні виграші для всіх залучених сторін, угода між ЄС та США скоріше мінімізує програші.

Проте для України ця угода може мати й позитивні наслідки.

Що отримав ЄС?.

Для ЄС погіршення доступу на ринок США, як очікується, призведе до втрат на рівні від 0,2% до 0,8% ВВП.

Однак і для США нова торговельна політика матиме болючі наслідки.

За оцінками Кільського інституту світової економіки (Kiel Institute for the World Economy), внаслідок стрімкого зростання ввізних мит для усіх торговельних партнерів (не лише ЄС!) реальне виробництво у США може скоротитись на 1,7% ВВП.

Хоча, очевидно, передбачене домовленостями відкриття ринку ЄС для промислових товарів з США, а також активізація експорту енергоносіїв та інвестиції в економіку США частково компенсують ці втрати.

Загальноприйнятою є оцінка, що угода дозволила ЄС уникнути гіршого.

У квітні оголошена ставка мита "у відповідь" для ЄС складала 20%, у травні Дональд Трамп погрожував встановити мита на рівні 50%, на початку липня – 30%.

Врешті-решт сторони домовились про 15%.

Збільшення передбачуваності ставок ввізного мита, які будуть застосовуватись до товарів з ЄС на ринку США, є одним з найважливіших виграшів цих домовленостей.

31 липня президент Трамп підписав виконавчий указ, яким запровадив ввізні мита "у відповідь" замість базової ставки, що з квітня діє для всіх партнерів США, окрім Канади, Мексики та країн, на які поширюється спеціальний режим (РФ, Північна Корея, Куба, Білорусь).

Розкид ставок доволі широкий – від 10% для, наприклад, Сполученого Королівства до 41% для Сирії.

Для ЄС додаткова ставка буде неоднорідною (й це наразі єдиний виняток серед всіх країн, для яких запроваджені такі підвищені мита).

Якщо для всіх решти країн ставка мита "у відповідь" просто додається до чинної ставки ввізного мита відповідно до тарифного розкладу США, для ЄС ставка 15% – це максимально можлива надбавка.

Якщо чинна ставка ввізного мита у режимі найбільшого сприяння перевищує 15%, додаткове мито не застосовується, якщо вона менше – додаткове мито складає різницю між додатковим митом і чинною ставкою, так що діюча ставка складатиме 15%.

Таким чином, ставка ввізного мита для ЄС фактично нижча, аніж для всіх країн, які мають базову ставку мита "у відповідь" на рівні 15%.

Це стосується у тому числі Японії та Південної Кореї, які теж уклали торговельні угоди з США наприкінці липня.

Для ЄС важливо, що домовленості передбачають зниження митного навантаження на автомобілі.

Ставка мита на них встановлюється на рівні 15% замість додаткового 25% мита, що діяло з квітня.

Це навіть трохи краще, аніж мита для японських та південнокорейських виробників автомобілів.

Мито на фармацевтичну продукцію та напівпровідники також становитиме 15%, а отже, європейські експортери в США не мають постраждати від очікуваного запровадження додаткових захисних мит на ці товари.

Відкриті питання.

Водночас поки що угода з США саме зменшила, а не прибрала невизначеність у взаємній торгівлі.

Адже торговельна угода між США та ЄС ще не підписана.

27 липня були досягнуті політичні домовленості, які формують рамку майбутньої угоди, однак, окрім негайних зобов’язань, домовленості не є юридично зобов’язуючими.

Сторони домовились продовжувати переговори відповідно до внутрішніх процедур, аж поки політичні домовленості не будуть повністю реалізовані.

І така ситуація – не виняток.

За даними Global Trade Alert, станом на 31 липня США повідомили про дев’ять торговельних угод, укладених у рамках нової торговельної політики.

Однак жодна з них не опублікована, й за наявною інформацією, остаточні тексти домовленостей ще у жодному випадку не узгоджені.

Більш того, лише у шести випадках існування домовленостей підтверджується обома сторонами.

У випадку угоди США – ЄС відкритих питань поки багато.

Наприклад, не зрозуміло, яким буде остаточний доступ для сталі, алюмінію, виробів з них, а також виробів з міді.

Угода не передбачає зниження для європейських експортерів додаткового 50-відсоткового захисного мита США, однак, за інформацією з боку ЄС, на ці товари будуть встановлені тарифні квоти, вочевидь з меншими митами для обсягів у рамках квоти, для постачання європейських товарів на ринок США.

Однак наразі не зрозуміло, коли і як ці тарифні квоти можуть запрацювати.

Так само не до кінця зрозуміло, якими будуть нові умови доступу США на ринок ЄС.

Мають бути запроваджені тарифні квоти для постачання за нульовими або зниженими митами продукції американського сільського господарства та рибальства, але деталей цих квот поки немає.

Також, за інформацією ЄС, передбачається скасування "й так низьких" ввізних мит ЄС на промислові товари (хоча, наприклад, середнє ввізне мито ЄС на одяг становить 11,5%, мито на легкові автомобілі – 10%, на вантажівки – 22%, на певні хімічні сполуки сягає 35%, що не так вже й мало).

Натомість в описі угоди на сайті Білого дому про повне скасування всіх ввізних мит на промислову продукцію США на ринку ЄС не йдеться.

Також сторони домовились домовлятися про зниження нетарифних обмежень, зокрема через інструмент взаємного визнання оцінок відповідності, однак цей процес може бути дуже розтягнутим у часі.

Україна: вплив політичний та економічний.

Яке значення угода США – ЄС матиме для України?.

Почнемо з очікуваного позитиву.

Одним з елементів домовленостей є зобов’язання ЄС до кінця 2028 року купити в США енергоносіїв на $750 млн, тобто приблизно на $250 млн щорічно.

Для ЄС, який у 2024 році імпортував енергоносіїв на $745 млн, зростання ролі США означає можливість нарешті завершити заміщення російських енергоносіїв, а отже, усунути ще один важіль російського впливу.

І це – безумовний плюс для України.

Тут головне, щоб США змогли дотриматись зобов’язань, бо це передбачає стрімке розширення експорту або дуже серйозну переорієнтацію.

У 2024 році загальний експорт енергоносіїв США склав $320 млн, з яких на поставки в ЄС припало близько чверті.

Ще один важливий елемент домовленостей ЄС та США – це зобов’язання ЄС здійснити додаткові $600 млрд інвестицій в США протягом наступних трьох років.

Для України було б вигідно, якби ці інвестиції були спрямовані переважно у військово-промислову сферу.

Та й загалом зниження рівня напруженості у торговельних відносинах між США та ЄС дозволяє сторонам більшою мірою зосередитись на питаннях безпеки, що є базовим інтересом України.

Якщо геополітичне значення угоди США-ЄС для України суттєве, то економічний вплив угоди на Київ може виявитися незначним.

Україна може зіштовхнутися з більшою конкуренцією на європейському ринку внаслідок його відкриття для американських товарів.

Однак спочатку треба зрозуміти, для яких саме товарів це відкриття відбудеться та на яких умовах.

Структура експорту США та України суттєво відрізняється, а отже, конкуренція посилиться лише для відносно вузького кола товарів.

На ринку США Україна має наразі відносно кращі умови доступу, аніж ЄС.

Окремого аналізу потребуватиме вплив очікуваних тарифних квот на сталь і вироби зі сталі з ЄС на українських експортерів у США, але його можна буде зробити лише після встановлення цих квот.

Одночасно торговельні домовленості США та ЄС ще раз підкреслили, що міжнародна торговельна система наразі не справляється з викликом, який створила нова торговельна політика адміністрації США.

У період високої невизначеності для захисту власних економічних інтересів країна має бути частиною більшого утворення, чим для України є ЄС.

І саме на підготовці до вступу варто зосередитися.

Навіть незважаючи на те, що країни-члени ЄС залишаються незадоволеними умовами домовленостей з США, де ЄС виступив у ролі слабшого партнера.

Автор: Вероніка Мовчан,.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту "Оцінка економічного впливу адаптації права ЄС на окремі сфери економіки України" за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільної ініціативи "Вступаємо до ЄС разом".

Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду "Відродження".