Ще одну гору Карпат готуються забудувати вітряками. Чому «Вітропарки» обрали для масштабного проєкту Закарпаття?

15 серпня депутати сільради села Жденієво на Закарпатті голосуватимуть щодо передання 216 гектарів Верховинно-Вододільного хребта під будівництво вітряків, повідомляє ГО Save Пікуй.

Йдеться про дві ділянки державних земель на горі Гостра — на північ від сіл Розтока, Кічерний, Перехресний, Буковець.

«Для пересування будівельної техніки по хребту та для риття і заливки бетоном котлованів цей гребінь доведеться зрізати і розрівнювати, фактично повністю знищуючи хребет. Тож Верховинський Вододільний хребет у небезпеці. Мова не просто про знищення цінних субальпійський екосистем, знищення лісів і пралісів унаслідок прокладання доріг. Мова про знищення рельєфу, знищення кам’янистого гребеня», — зазначає ГО «Екосфера».

Вітряний парк «Верховинський» на горі Гостра планує будувати компанія «Вітропарки України», що з початку великої війни релокувалася з Краматорська в закарпатське місто Перечин. Її бенефіціарами є нардепи Максим Єфімов та Едуард Мкртчан.

Будівельник «Вітропарки України» та виробник вітротурбин «Френдлі Віндтехнолоджі» є основними гравцями у проєктах з будівництва вітрових електростанцій на Закарпатті. Вони мають спільного гендиректора, Владислава Єременка. Краматорські компанії стали головними роботодавцями Перечина, де вже почали будувати житлові комплекси для працівників — при цьому місткість цих ЖК майже така ж, як усе нинішнє населення містечка.

Вітропарк «Верховинський» — лише один із низки запланованих проєктів компаній. Загалом «Вітропарки України» планують побудувати в області понад 200 вітряків загальною потужністю до 1,5 ГВт. Для будівництва обрано полонини Руна (Рівна), Красна і Апецька, гори Гостра і Лютянська Голиця, Вододільний хребет і Свидовецький масив, які з усіх сторін оточені заповідними об’єктами та пралісами.

Першим реалізованим став вітропарк у Нижньоворітській громаді. Він не викликав спротиву громади, бо розташований у низині. Однак наступний — проєкт на полонині Руна — виявився скандальним. «Хмарочос» нещодавно повідомляв, що зараз будують дорогу крізь праліси до будмайданчика.

Що каже забудовник?

Гендиректор «Вітропарків України» Владислав Єременко всі закиди до проєкту на Руній назвав маніпулятивними: «Близько 70% того, що вони там пишуть — вигадані факти та чиясь особиста думка».

«Полонина Руна вже була урбанізована, і ми не зробили там нічого принципово нового — лише полагодили дорогу й будуватимемо вітростанції на окремих локаціях», — стверджує Єременко.

Він додає, що місцева громада отримуватиме 3% від вартості згенерованої електроенергії.

Речниця Ольга Поштак у коментарі Укрінформу повідомила, що наразі на Руній ремонтують вже існуючу бетонну дорогу, збудовану ще в радянські часи, — а до прокладання дороги з іншого боку від запланованого вітропаку, крізь праліси, компанія стосунку не має.

Чому саме Закарпаття?

Закарпаття — це область із найменшим вітровим потенціалом в Україні, за висновками Інституту відновлювальної енергії НАНУ та GreenPeace.

Головною проблемою будівництва вітряків у високогір’ї Карпат є важкодоступність та складність реалізації, а звідси — значний вплив на довкілля. Нову інфраструктуру доводиться будувати в умовах суворого клімату та складного рельєфу, пояснює zakarpattya.net.ua.

Тож регіон обрали через географічну близькість до країн ЄС: Угорщини, Словачини та Румунії. Це, зокрема, дозволяє, за бажання, експортувати електроенергію за кордон.

Сам Єременко пояснює вибір Закарпаття тим, що «місцева адміністрація, територіальна громада відгукнулися досить швидко, запропонували нормальні умови».

Нагадаємо, кілька років тому полонину Боржава також хотіли забудувати вітряками, але проєкт скасували через спротив громади. У WWF-Україна вважають, що Боржаві пощастило, бо інвестором була турецька компанія, а також тому що полонини мали статус об’єкту Смарагдової мережі. Натомість гори Руна, Гостра, Красна та частина Свидовця де-юре не мають природоохоронного статусу.