Спадщина ЮНЕСКО в Буркіна-Фасо перебуває під загрозою зникнення через зміну клімату

У південному регіоні Буркіна-Фасо унікальні розписані будинки королівського двору Тьєбеле, що внесені до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазнають значних пошкоджень через зміну клімату, повідомляє The Guardian. Ці споруди з XVI століття мають хвилясті стіни й геометричні орнаменти на них та є важливою частиною культурної спадщини народу Кассена.

Розписи на стінах мають символічне значення – вони відображають релігію, традиції та світогляд місцевого населення. Технологія створення таких малюнків передається з покоління в покоління. Жінки наносять візерунки за допомогою пігментів, отриманих із латеритового каменю, глини, базальту та коров’ячого гною. Для закріплення використовують лак, зварений із плодів дерева нере, відомого як “борошняне дерево”.

Однак через зміну клімату цей процес стає дедалі складнішим. За словами місцевого жителя Абду Ане, стіни повинні бути повністю сухими перед фарбуванням, але непередбачувані дощі часто починаються під час реставраційних робіт. Традиційний “манговий дощ”, який раніше випадав один раз на рік у березні чи квітні, тепер може повторюватися три-чотири рази, а в інші періоди, коли опади мали б бути, їх немає. А пластикових накриттів не вистачає для всіх будинків, тому вони не забезпечують достатнього захисту від вологи.

Додатковою проблемою стала втрата туристів. Ще кілька років тому Тьєбеле було популярним напрямком у Буркіна-Фасо, однак ситуація змінилася через поширення насильства з боку джихадистів та політичну нестабільність після невдалого перевороту 2015 року. Щоб потрапити до селища, відвідувачі мають перетнути міст Назінон, який раніше зазнав нападу, а нині перебуває під посиленим військовим контролем. Це значно зменшило потік іноземних гостей і вплинуло на економіку громади.

Архітектура будинків також має чітке призначення. Круглі споруди відводяться для неодружених чоловіків, будинки у формі вісімки – для старших жінок та незаміжніх дочок, а прямокутні – для молодих пар. Невеликі вхідні отвори не дозволяють проникнути тваринам та змушують відвідувачів нахилятися, що символічно робить їх уразливими перед господарями. Дахи використовують для сушіння зерна, а рельєфні зображення змій на стінах символізують духів-охоронців культури Кассена.

Будівництвом займаються чоловіки, вони використовують різні місцеві матеріали – суміші землі, соломи та колод. За словами Ане, сучасні хімічні добрива погіршили якість ґрунту, а знайти солому для дахів стає все важче. Це призводить до того, що нові будівлі не зберігають довговічності, притаманної старим конструкціям.

Кліматичні зміни в регіоні відбуваються швидшими темпами, ніж у середньому у світі. Хоча країни Сахелю виробляють лише 1% глобальних викидів парникових газів, температура тут підвищується у 1,5 раза швидше за світовий показник. У Буркіна-Фасо близько 80% населення залежить від сільського господарства, що робить країну особливо вразливою до наслідків кліматичної кризи та загрожує збереженню культурної спадщини.

Мистецький проєкт The Herds (“Стада”) провів 20 000-кілометрову подорож від Конго до Полярного кола, використовуючи ляльок тварин у натуральну величину, щоб привернути увагу до кліматичної кризи. Учасники, ведучи ляльок, імітували вимушену міграцію тварин, які тікають від наслідків зміни клімату. Метою проєкту було емоційно залучити людей до проблеми, показуючи її не як абстрактну, а як реальну й нагальну загрозу.