MY.UAСтатті
Розважати чи розвивати? Дилема українських музеїв і замків
Розважати чи розвивати? Дилема українських музеїв і замків

Розважати чи розвивати? Дилема українських музеїв і замків

В українському публічному просторі вже багато років циркулює ідея: щоб зацікавити туристів, наші замки, палаци та музеї треба перетворити на привабливі локації, запровадивши різноманітні розваги.

Тому з’являються квести з пластиковими мечами, стрільба з луків майже в кожному замку, вирвані з контексту селфі-зони, кімнати тортур чи виставки місцевих майстрів, концерти, публічні розважальні заходи та інші «родзинки», які мають оживити спадщину. Звучить нібито привабливо. Але насправді це — спрощення культурного контексту та уніфікація туристичної пропозиції, що суперечить логіці конкурентоспроможності. Хочу нагадати, що об’єкт культурної спадщини здатний розвивати людину, підвищувати її інтелектуальний рівень і розвивати емоційний інтелект, а не перетворювати на примхливого споживача, який звик, що його розважатимуть.

І погодьтесь, у нас в Україні не так багато об’єктів нерухомої спадщини, щоб ми зводили їх до суто розважальних. Для порівняння: в Іспанії збереглося 2500 уцілілих мурованих замків із 10 тисяч об’єктів фортифікаційної архітектури, а в Україні — десь близько 128 таких замків (з урахуванням збережених у вигляді фрагментів руїн, як-от Губківський замок чи замок в Озаринцях).

То як тоді привабити туриста до наших об’єктів культурної спадщини, і чи перетворення замків і палаців на розважальні локації — це єдиний шлях?

Навіщо взагалі «приваблювати» туристів?

Музеєфіковані об’єкти культурної спадщини в Україні здебільшого існують у форматі комунальних підприємств або державних бюджетних установ. Тож мають не лише утримуватися бюджетним коштом, а й сприяти соціальному, культурному, економічному розвитку територій та України загалом. У світовій та вітчизняній практиці культурну спадщину розглядають як важливий туристичний ресурс. Тому цілком природно, що засновники комунальних підприємств або державних бюджетних установ вимагають від їхніх керівників долучатися до розвитку економіки туризму.

Але показники впливу об’єктів спадщини та музеїв на розвиток туризму в Україні невтішні. Цілісні замки, палацово-паркові ансамблі, окремі заповідники здатні привабити від 3 до 12 тисяч відвідувачів. Не на місяць, а на рік.

Так, наприклад, замкові комплекси в містах колишнього районного значення (з населенням у 35–40 тисяч осіб) працюють на зовнішнє екскурсійне обслуговування та щороку готуються до туристичного сезону, бо місцеві жителі замок не відвідують. Або комунальний музей-заповідник, до складу якого входять нерухома (замок) і рухома спадщина (низка музеїв), приваблює 200 тисяч відвідувачів на рік. І лише 5 тисяч із них доходять до музеїв, що зберігають справжні скарби. Тобто 195 тисяч відвідувачів такою поведінкою прямо говорять: «Ваші музеї нецікаві».

Є приклади повноцінних краєзнавчих музеїв у містах із півмільйонним населенням, які приймають трохи більш як 2 тисячі відвідувачів на рік. А деякі сучасні музеї на активних туристичних маршрутах мають 3 тисячі відвідувачів. І знов-таки — не на місяць, а на рік.

Навіть великі заповідники, що охоплюють десятки гектарів із об’єктами національної спадщини та пропускають через себе транзитний туристичний потік у 1,5–2 мільйони людей на рік, фіксують лише 4–12 тисяч реальних відвідувачів на рік.

Тож постає питання: як привабити туриста до об’єктів культурної спадщини, щоб мати відчутний економічний вплив? Чомусь більшість рішень зводиться до «атрактивних локацій», і на різних фахових навчаннях для музейних співробітників можна чути, що турист «став вимогливішим» і його дедалі складніше розважати.

Але проблема глибша: коли спадщина зводиться до розваг, знижується рівень інтелектуального досвіду. Людина звикає: «Я приїжджаю сюди, щоб мене розважили», а не щоб подумати, відчути й самостійно пізнати.

Український досвід: чи можна обійтися без шоу?

Чи є в нас приклади культурних проєктів, які б збирали тисячі відвідувачів на місяць без атрактивних локацій і шоу-програм? Так. Ділюся власним досвідом як авторка сталого соціокультурного проєкту «Дивовижна Україна». Цей проєкт діяв у форматі фотовиставки, яка щороку змінювала свою тематику, тривав 16 років (2007–2022) і реалізовувався на базі сільського Пархомівського музею (120 км від Харкова) та Обласного центру культури і мистецтв у Харкові.

Простір проєкту «Дивовижна Україна». Виставковий зал Харківського обласного центру культури і мистецтв, 2016 рік.

Показники відвідуваності «Дивовижної України»: від 2 до 3 тисяч людей на місяць — у сільському музеї і до 7 тисяч на місяць — у Харкові. І це лише фотовиставка у супроводі комунікаційного пакету — тут не було замків, палаців і повноцінних музеїв.

Можна згадати досвід виставки Ukraine WOW, яка відкрилася 14 листопада 2019 року на території Центрального залізничного вокзалу в Києві. Початково вона була розрахована на місяць, але за підсумками успішності експозицію було продовжено на кілька місяців. За офіційними даними, виставку відвідали понад 330 тисяч людей за трохи більш як три місяці роботи.

Виставковий простір проєкту Ukraine WOW, 2019 рік.

Так, наприклад, 2019 року за добу «Укрзалізниця» заробляла на продажах квитків на виставку більше, ніж на одному з найуспішніших своїх напрямків — Бориспільському експресі. Про це в коментарі УП розповів тоді генеральний директор «Укрзалізниці» Євген Кравцов.

Серед повноцінних музейних проєктів вирізняється Центр культури вина «Шабо», офіційно визнаний одним із найпопулярніших туристичних об’єктів Одеської області.

Фото: Shabo

За відкритими даними, Центр приймає 60–70 тисяч туристів на рік, що робить його справжнім драйвером розвитку локального туризму.

В чому секрет? У вмінні творити розповідь музейно-експозиційними засобами. Ми не робили, «як усі», а формували унікальне середовище, яке не повторюється більше ніде; не розважали, а змушували замислитися. І пам’ятали, що сучасний відвідувач шукає в музеях і об’єктах спадщини враження, задоволення, емоції та можливість пережити унікальний досвід, доступний лише тут, у цьому просторі.

А що робитиме відвідувач у замку чи музеї без шоу?

Часто можна почути думку: «Якщо нема розваг, відвідувачу буде нудно». Проте це — міф. Правильно створена експозиція здатна втримати увагу людини на кілька годин і перетворити її візит на захопливу подорож.

Музейна експозиція, перетворена на захопливу подорож, — музей шведської історії, Стокгольм, 2013 рік.

Уявіть, що ви заходите до замку, музею чи об’єктів заповідника. Тут усе побудовано так, що ви йдете від зали до зали, від об’єкта до об’єкта, ніби хтось спеціально веде вас, стимулює рухатися вперед. Бо кожна кімната чи об’єкт приховує нову розповідь, нову інтригу — і вам хочеться дізнатися, що буде далі. Про що розкаже замок чи палац? Про конкретну родину чи одну людину? Про умови життя певного соціального стану протягом століть чи в одну епоху? Про певну подію чи сам об’єкт? Хто є персонажем експозиційної розповіді? І чи є взагалі цей персонаж? А може — про місце об’єкта спадщини в культурі України чи цілого континенту? І все це подається легко, ненав’язливо, бо об’єкт спадщини розмовляє з вами мовою експозиції. І вам усе зрозуміло навіть без екскурсовода.

Так минає година, дві, три — а ви навіть не помічаєте, як летить час, бо вам цікаво. Емоції змінюють одна одну: захоплення, подив, роздуми. І вам хочеться повернутися сюди ще раз. Але вже не наодинці, а в компанії, щоби поділитися відчуттями. Опісля ви сідаєте в затишній кав’ярні, насолоджуючись набутим досвідом. Або, покуштувавши в місцевих жителів наливки, зробленої за локальним рецептом, розумієте, що вже нікуди сьогодні не поїдете й залюбки заночуєте в цьому мальовничому селі з його фантастичними краєвидами. Ось як працює культурний та економічний ефект спадщини.

Професійний підхід як альтернатива шоу

Тож ми бачимо, що перетворення замків і палаців, музеїв і заповідників на атрактивні розважальні локації — не єдиний шлях. Є ще справжній професійний підхід до посилення впливів спадщини, коли туристів не треба «приваблювати» — їх залучають якісною експозиційною мовою, професійним підходом і змістовним досвідом.

Бо культурна спадщина — це не декорація для розваг. Це наш фундамент, який формує ідентичність, виховує смак, розвиває мислення.

Фото авторки



Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
10 пісень Кузьми Скрябіна, які досі звучать у навушниках тисяч слухачів
Elle
2026-08-17T16:39:28Z
У 36 років пішла з життя Гейден Панеттьєрі — голлівудська акторка та колишня наречена Володимира Кличка
Elle
2026-08-17T08:18:28Z
Енн Гетевей з’явилася на заході Disney у сукні українського бренду J’amemme
Elle
2026-08-15T16:27:20Z
Від Чернівців до Голлівуду: 5 фактів про Мілу Куніс, яких ви могли не знати
Elle
2026-08-14T11:18:23Z
Образ дня: Сьюкі Вотергаус вийшла на сцену в мінішортах із золотими феєрверками від FROLOV
Elle
2026-08-12T11:18:30Z
Донька Демі Мур та Брюса Вілліса вийшла заміж у сукні Balenciaga, яку створювали 712 годин
Elle
2026-08-11T14:30:45Z
Від Каліпсо до Ейлін Ворнос: 5 ролей, які доводять унікальний талант Шарліз Терон
Elle
2026-08-08T02:08:51Z
Музика не може існувати без свободи
Elle
2026-08-04T13:39:32Z
Його називали Редактор – саме з великої літери
Ukraine Art News
2026-07-30T06:00:49Z
Кросівки як реліквія, телевізор як вівтар: у Відні уявили, як сучасний побут можуть пояснювати археологи майбутнього
Хмарочос
2026-08-16T13:18:37Z
Померла українська мисткиня та художниця Дарія Альошкіна
Ukraine Art News
2026-08-16T11:09:32Z
7 найцікавіших фешн виставок осені
Ukraine Art News
2026-08-15T11:30:27Z
Геллі Беррі — 60! Розглядаємо 12 найстильніших образів ікони 90-х, що актуальні й дотепер
Elle
2026-08-14T15:27:22Z
Еліна Світоліна та SOLO for Diamonds презентували тенісну колекцію прикрас з вирощених діамантів
Elle
2026-08-14T07:27:21Z
NAMU випустив благодійний дроп футболок на підтримку відновлення музею
Elle
2026-08-13T19:15:22Z
Читацька поличка
Elle
2026-08-13T14:48:24Z
Не пропустіть
Elle
2026-08-13T11:27:22Z
Мотиви трипільської мальованої кераміки в колекції VYTOKY ювелірного бренду SOVA
Elle
2026-08-13T10:30:26Z
Бред Пітт та його вірний пес проти Аляски: вийшов новий трейлер виживального трилера «Серце звіра»
Cineast
2026-08-17T21:06:32Z
«Людина-павук: Абсолютно новий день» зібрав понад $2 мільярди у світовому прокаті за три тижні
Elle
2026-08-17T15:45:27Z
Вечір кіно просто неба: KSE та ОМКФ запрошують на спецпоказ фільму про музику і війну на Оболонській набережній
Cineast
2026-08-17T12:54:32Z
Україно-німецький фільм Ізабель Штевер та Анни Мєлікової «Я рідко прокидаюсь мріючи» відзначили у головному конкурсі кінофестивалю в Локарно
Cineast
2026-08-17T05:39:30Z
Брюс Вілліс відвідав весілля доньки Таллули попри важку хворобу
Elle
2026-08-15T15:45:20Z
Кіно поза конкурсом: 17-й ОМКФ оголошує програму спеціальних показів
Cineast
2026-08-15T08:45:27Z
«Голлівуд на Чорному морі» та ціна свободи: представлено офіційний постер і трейлер фільму «ДОВЖЕНКО. Перший погляд»
Cineast
2026-08-15T06:27:37Z
На кінофестивалі в Локарно з аншлагом відбулася світова прем’єра фільму Наталки Ворожбит «Демони»
Cineast
2026-08-15T06:09:34Z
Вийшов міжнародний трейлер фільму «Демони» Наталки Ворожбит – останньої головної ролі Руслани Писанки
Cineast
2026-08-15T05:57:33Z
Острів Комор у Гданську: як занедбану територію перетворили у візитівку міста
Хмарочос
2026-08-16T12:27:31Z
Будинки для людей, птахів і комах — як архітектура стає частиною екосистеми
Хмарочос
2026-08-16T11:51:31Z
Першу ділянку траси Дніпро — Решетилівка планують відкрити до кінця року
Хмарочос
2026-08-15T07:00:44Z
«Ми, як-не-як, не Бора-Бора»: ціни на готелі в Бургасі злетіли в сотні разів після оголошення Євробачення
Хмарочос
2026-08-14T15:33:31Z
У техаському Х’юстоні хочуть звести 12-ти поверховий паркінг. Він займатиме цілий квартал
Хмарочос
2026-08-14T10:00:33Z
Колишній склад перетворили на архітектурний корпус МІТ
Хмарочос
2026-08-13T16:06:30Z
У Сколе відкриють для туристів палац Гредлів
Хмарочос
2026-08-13T07:21:49Z
Після 40-річної перерви вперше запустили потяг між Фінляндією та Швецією
Хмарочос
2026-08-12T15:12:41Z
В Швеції відкрили сауну у формі кристала літію
Хмарочос
2026-08-11T06:03:36Z
На вчителів фізики, хімії в Києві майже немає заяв від абітурієнтів
Хмарочос
2026-08-17T15:21:39Z
Urban Reform запрошує молодь Львова, Макарова та Охтирки долучитися до дослідження публічних просторів
Хмарочос
2026-08-17T13:39:45Z
На Львівщині судитимуть директора санаторію за незаконний видобуток мінеральної води на майже мільйон гривень
Хмарочос
2026-08-17T13:27:38Z
Яких київських забудовників звинувачують у несплаті пайових внесків: перелік
Хмарочос
2026-08-17T10:24:31Z
На скільки Київ виконує «план стійкості»? Наразі немає альтернатив для 2 тисяч багатоповерхівок
Хмарочос
2026-08-17T09:48:29Z
Київзеленбуд замовляє чергову реконструкцію парку «Наталка» за 20 млн грн
Хмарочос
2026-08-17T08:42:26Z
Знищено книжковий ринок на Почайні. Яка ситуація з підручниками й іншими виданнями?
Хмарочос
2026-08-17T08:09:26Z
Історія без кінця: як три покоління активістів борються за Літературний сквер із фонтаном Термена
Хмарочос
2026-08-17T07:36:38Z
Цей колір обожнюють модниці Копенгагена — і восени-2026 ми носитимемо його всюди
Elle
2026-08-17T07:09:19Z
Без сторіз і фільтрів: компанія Цукерберга може програти позов, який змінить соцмережі
Хмарочос
2026-08-17T11:21:36Z
Парасолі, жилети з вентиляторами та охолоджувальні кабіни: як у Східній Азії рятуються від спеки
Хмарочос
2026-08-16T09:54:35Z
Нью-Йорк хоче використати тепло з метро для опалення міських будівель
Хмарочос
2026-08-15T08:09:41Z
У Канаді створили «архітектурну батарею». Це МАФ із акумулятором всередині
Хмарочос
2026-08-14T05:18:31Z
Зібрано понад 50 тисяч кг батарейок: результати Avrora Green за перше півріччя 2026 року
Хмарочос
2026-08-13T09:56:17Z
Ілон Маск планує звести найбільший завод у світі площею понад 45 футбольних арен
Хмарочос
2026-08-11T08:57:35Z
Камери з ШІ в Каліфорнії помилялися з номерами авто у 70% випадків
Хмарочос
2026-08-10T08:21:36Z
Наскільки популярний «Київ Цифровий»? Хто ним користується, скільки він коштує і що робити тим, хто без смартфона
Хмарочос
2026-08-06T05:48:40Z
Повністю знищений склад компанії MTI, яка володіє мережею INTERTOP
Хмарочос
2026-08-05T15:09:41Z
Список покупок: продукти, які варто їсти у спеку +38°C
Elle
2026-08-08T02:08:52Z
Модні булочки з лохиною та маскарпоне: простий літній рецепт
Elle
2026-07-13T14:18:30Z
10 продуктів, які варто вживати після тренувань, щоб отримати тіло своєї мрії та позбутися м’язових спазмів
Elle
2026-06-18T12:12:45Z
Білковий сніданок для швидкого схуднення: поради та рецепти від фітнес-експертки
Elle
2026-04-23T14:57:30Z
Корисний протеїновий перекус від знаменитої фітнес-тренерки, який забезпечить відчуття ситості надовго
Elle
2026-04-16T16:18:28Z
5 корисних перекусів на всі випадки життя
Elle
2026-04-07T16:21:30Z
Свята без алкоголю: 6 ідей zero-коктейлів
Elle
2025-12-30T13:48:17Z
Імбирне печиво як в Нью-Йорку: елементарний рецепт з продуктів, які є на кожній кухні
Elle
2025-12-09T16:15:46Z
Кава з сіллю: наважтеся спробувати! Навіщо додають сіль у каву, як це впливає на смак та у яких країнах це традиція
Photo Lviv
2025-11-30T06:12:14Z