Торгівельні шляхи 3200 років тому: мушлі та кераміка розкрили зв’язки корінних народів Океанії

Нове археологічне дослідження в печері Валуфені на Великому Папуаському плато в Папуа-Новій Гвінеї виявило докази масштабних торгівельних і культурних зв’язків між корінними народами Океанії ще 3200 років тому. Про це повідомляє Phys.org.

Це перше археологічне дослідження проведене у високогірному регіоні Нової Гвінеї. Воно показало, що місцеві суспільства не були статичними та ізольованими, як довгий час стверджувала європейська антропологія, а брали активну участь у “сфері культурної взаємодії Коралового моря”, що охоплювала Нову Гвінею, Торресову протоку та північ Австралії.

У Валуфені, розташованій біля гори Босаві, зафіксоване заселення віком понад 10 тисяч років. Близько 3000 років тому в печері відбулися різкі зміни: змінилася інтенсивність проживання, з’явилися нові методи використання флори й фауни, а також – прибережні морські мушлі. Археологи виявили артефакти віком 3200 років, які доводять транспортування мушель углиб Нової Гвінеї на понад 200 кілометрів із Папуаської затоки та навіть із Торресової протоки. Це підтверджує існування розгалуженої морської торгівлі на великі відстані.

Мушлі в регіоні мали ключове значення: вони виконували роль валюти, символів статусу, ритуальних предметів і засобу підтримання соціальних зв’язків між громадами. У печері Валуфені знайдено мушлі собачі молюски (Nassaridae), каурі (Cypraeidae) та оливкові молюски, які були спеціально оброблені для пришивання до одягу або нанизування на шнури. Подібні артефакти й нині використовуються у церемоніях місцевих спільнот, або як аксесуар у повсякденному житті.

Дослідження також показало поширення кераміки. Зразки культури лапіта, вік яких 2900-2600 років, виявлено на південному узбережжі Нової Гвінеї. Саме народи лапіта, які близько 3300 років тому прибули з сучасних Тайваню та Філіппін, принесли сюди перші технології виготовлення кераміки, започаткувавши місцеве виробництво. Подібні зразки віком до 2950 років були знайдені і в північній Австралії – на острові Лізард, а також на островах Мюррей і Пулу в Торресовій протоці. Хімічний аналіз глини свідчить, що вона походить із південної Нової Гвінеї.

Крім артефактів, дослідники звернули увагу на культурні паралелі. Герой Сідо/Соу, відомий у міфології мешканців Великого Папуаського плато, також присутній в усних традиціях південної Нової Гвінеї та Торресової протоки. Це вказує на давні соціокультурні контакти на великій території.

Нещодавно повідомлялося, що міжнародна група вчених виявила найдавніші докази схрещування Homo sapiens і неандертальців на території сучасного Ізраїлю. Дослідники проаналізували череп дитини віком близько 140 тисяч років, знайдений у печері Схул, і встановили, що він поєднує анатомічні риси обох видів. Ця знахідка суперечить попереднім генетичним даним, які вказували на схрещування лише 60-40 тисяч років тому.